Ухвала суду № 59625555, 02.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 серпня 2016 року м. Київ К/800/21046/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., розглянувши

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2016 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 року

у справі № 817/4/16

за позовом ОСОБА_1

до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

В касаційній скарзі скаржник ставить питання щодо звільнення її від сплати судового збору, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Згідно із частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз законодавчих норм та судової практики, дає підстави вважати, що повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Враховуючи наведене, документи щодо майнового стану позивача та його попередню підприємницьку діяльність, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим. Підстав для задоволення цього клопотання не вбачається.

Враховуючи ці обставини та положення частини третьої статті 214 КАС України, є підстави для застосування правил, передбачених статтею 108 КАС України.

Керуючись частиною першою статті 108 КАС України,

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Встановити строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги, шляхом долучення до скарги документів, передбачених КАС України, до 26 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун