Ухвала суду № 59625537, 02.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 серпня 2016 року м. Київ К/800/21128/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., розглянувши

касаційну скаргу Буської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року

у справі № 813/252/16

за позовом Фермерського господарства «Околиця»

до Буської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправними дій, скасування наказу та рішення, зобов’язання вчинити дії,

встановив:

Буською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області подано касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

У пунктах 3, 5 частини другої статті 213 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

З доданої скаржником копії ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Проте в касаційній скарзі скаржник ставить питання щодо скасування постанови суду першої інстанцій.

За таких обставин скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, вказавши, рішення, які підлягають оскарженню.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення № 434 від 22.07.2016 року про сплату судового збору у сумі 1 653, 60 грн. свідчить про сплату скаржником судового збору в меншому розмірі, ніж визначено законодавством України.

Враховуючи ці обставини та положення частини третьої статті 214 КАС України, є підстави для застосування правил, передбачених статтею 108 КАС України.

Керуючись частиною першою статті 108 КАС України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Буської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги, шляхом приведення її тексту у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України та долучення до скарги документів, передбачених КАС України, до 26 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун