Ухвала суду № 59625522, 01.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року м. Київ К/800/29333/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року

у справі № 2а-1416/09/1370

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»

до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі № 2а-1416/09/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області 05.08.2008 року № 0002801501/0/10159, від 01.12.2008 року № 0004661501/2/15864.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки дотримання ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за період з 01.03.2008 року по 15.07.2008 року, відповідачем складено акт 29.07.2008 року № 767/15-0/00278801, яким, з урахуванням рішення Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року № 5/3298-13 року, встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (граничний термін сплати основного платежу в сумі 845 000, 00 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 13.04.2006 року № 0000192320/0/89, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі - 1 626 100, 00 грн. (основний платіж - 845 000, 00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 781 100, 00 грн.)) - 01.04.2008 року, дата сплати 19.05.2008 року в сумі 237 250, 00 грн.

На підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2008 року № 0002801501/0/10159, яким за затримку на 48 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 237 250, 00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 47 450, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПА у Львівській області рішенням від 24.11.2008 року № 25805/10/25-005/1077 залишила повторну скаргу ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на податкове повідомлення-рішення від 05.08.2008 року № 0002801501/0/10159 без задоволення, однак вказала, що штрафна (фінансова) санкція має становити 167 764, 05 грн., що становить 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, сплаченого із затримкою від 31 до 90 календарних днів, у зв'язку із чим на різницю суми (з урахуванням переплати 6 179, 77 грн.) ДПІ в Жидачівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2008 року № 0004661501/2/15864, яким за затримку на 31 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 601 570, 25 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 120 314, 05 грн.

Державною податковою адміністрацією України рішенням від 02.02.2009 року № 837/6/25-0215 про результати розгляду повторних скарг податкові повідомлення-рішення від 05.08.2008 року № 0002801501/0/10159 та від 01.12.2008 року № 0004661501/2/15864 залишено без змін.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, оскільки під час судового розгляду не доведено факту допущення порушень позивачем.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно із пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

В силу пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З викладеного вище вбачається, що лише узгоджена сума податкового зобов'язання може бути податковим боргом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішення Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року № 5/3298-13/377А скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2008 року, а справу направлено на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду справи постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі № 13161/10 за апеляційною скаргою ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 року у справі за позовом ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.04.2006 року № 0000192320/0/89, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 13.04.2006 року № 0000192320/0/89 в частині донарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 616 849, 55 грн., з яких 837 867, 25 грн. - основний платіж та 778 982, 30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки сума грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 1 616 849, 55 грн. була неузгодженою, у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням від 05.08.2008 року № 0002801501/0/10159 за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 13.04.2006 року № 0000192320/0/89.

Тож неправомірним є прийняте на підставі рішення ДПА у Львівській області від 24.11.2008 року № 25805/10/25-005/1077 податкове повідомлення-рішення від 01.12.2008 року № 0004661501/2/15864.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року у справі № 2а-1416/09/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук