Ухвала суду № 59625477, 25.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року м. Київ К/800/2470/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ексімсервіс»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2015 року

у справі № П/811/351/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімсервіс»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року у справі № П/811/351/15 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімсервіс» за вересень 2014 року в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів на рівні Державної фіскальної служби України») на підставі акту від 30.12.2014 року № 46/11-23-22-04/22224272. Зобов'язано Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області відновити в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів на рівні Державної фіскальної служби України») показники, що зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімсервіс» в податковій звітності за вересень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

25.12.2014 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України прийнято наказ № 336 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ексімсервіс».

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ексімсервіс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Укпол Плюс» за вересень 2014 року, відповідачем складено акт від 30.12.2014 року № 46/11-23-22-04/22224272, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за вересень 2014 року у сумі 78 672, 00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень 2014 року у сумі 77 889, 00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем внесено зміни до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі акту від 30.12.2014 року № 46/11-23-22-04/22224272.

Не погоджуючись із діями податкового органу щодо корегування показників податкової звітності за вересень 2014 року, здійснених в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок», позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників позивачем, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у відповідних податкових деклараціях платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків в даному випадку повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що контролюючий орган діяв у межах своїх повноважень відповідно до законодавства та відсутності порушеного права позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права слід дійти висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постанові від 03.11.2015 року у справі № 21-99а15.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ексімсервіс» відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2015 року у справі № П/811/351/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук