Ухвала суду № 59625233, 10.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/835/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митних декларацій,-

В С Т А Н О В И Л А :

29.02.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі- ФОП ОСОБА_2.) звернувся з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації № 500060001/2015/021214, складеної 26.11.2015, посилаючись на те, що митний орган за наявності повного пакету документів для митного оформлення товару за основним методом протиправно відмовив в такому оформленні.

Відповідач заперечував проти позову, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, проте, декларант додаткові документи неподав. Відповідач зазначив, що, оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016р. позов задоволений в повному обсязі. Визнані протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Скасована картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00414.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 26.11.2015 року №500060001/2015/610214/2.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові у повному обсязі.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

01.06.2015 року між позивачем та SPORTRAK TYRE GROUP LIMITED Китай (CN), укладений зовнішньоекономічний контракт № NVP-STG, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує легкові та вантажні шини в асортименті, у кількості та по цінам, вказаним у Інвойсах.

На підставі проформи №SP150918/563-1 від 18.09.2015 року, відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_2 здійснив 30% попередню оплату, згідно платіжного доручення б/н від 28.10.2015 року та платіжного доручення б/н від 29.10.2015 року.

08.10.2015 року з метою додержання умов контракту сторони узгодили інвойс №SP150918/563 відповідно до якого було узгоджено номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна кількість товару складає 470 штуки, загальна вартість товару становить 62 137, 80 доларів США.

26.11.2015 року, позивачем до митного оформлення подано митну декларацію № 500060001/2015/021214 на товар: "шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121". Виробник компанія „SPORTRAK NYRE GROUP LIMITED" Китай (CN). Країна виробництва - Китай. Торгівельна марка „STEELSTONE" „SPORTRAK".

Під час митного контролю та митного контролю та митного оформлення товару за зазначеною МД спрацювали профілі ризику, щодо можливого заниження митної вартості.

За результатом проведеної перевірки, наданих декларантом документів, митним органом встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: митна декларація країни відправлення від 28.09.2015 року №425820150581530217 не містить посилання на супроводжуючі документи, що унеможливлює ідентифікацію митної декларації з конкретною поставкою, також у МД вказаний коносамент, який до митного оформлення не надавався. Так як продавець здійснював за свій рахунок (CFR Odessa) перевезення товару, то згідно п.2 ст.53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість, є, в тому числі, документи, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які до митного оформлення не надавались. Крім того, в копії митної декларації країни відправлення зазначена торгівельна марка „SPORTRAK", хоча в поданих до митного оформлення документах, зокрема в пакувальному листі від 08.10.2015 року №б/н та інвойсі від 08.10.2015 року №SP150918/563, також зазначено торгівельну марку „STEELSTONE".

Одеською митницею ДФС, повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 днів додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом до митного оформлення додатково наданий лист компанії постачальника від 26.11.2015, в якому зазначено, що в експортній декларації допущена помилка щодо номеру коносамента та вірним слід вважати QDSW 020184, щодо бренду товару та помилково, крім бренду "SPORTRAK", не зазначений бренд "STEELSTONE".

.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3).

З урахуванням викладеного, Одеською митницею ДФС, прийняте рішення про коригування митної вартості № 500060001/2015/610214/2 від 26.11.2015 року, в графі 33 якого зазначено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності: митна декларація країни відправлення від 28.09.2015 року №425820150581530217 не містить посилання на супроводжуючі документи, що унеможливлює ідентифікацію митної декларації з конкретною поставкою, також у МД вказаний коносамент, який до митного оформлення не надавався. Так як продавець здійснював за свій рахунок (CFR Odessa) перевезення товару, то згідно п.2 ст.53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість, є, в тому числі, документи, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які до митного оформлення не надавались. Крім того, в копії митної декларації країни відправлення зазначена торгівельна марка „SPORTRAK", хоча в поданих до митного оформлення документах, зокрема в пакувальному листі від 08.10.2015 року №б/н та інвойсі від 08.10.2015 року №SP150918/563, також зазначено торгівельну марку „STEELSTONE".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з не наведення у рішенні про коригуванні митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, в зв'язку з чим витребування митницею додаткових документів свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 вищезазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу ст. 53 МК вбачається, що МК передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-IV Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів, були надані відповідачу, серед яких є:

- зовнішньоекономічний договір NVP-STG від 01.06.2015р., укладений між компанією "SPORTRAK TYRE GROUP LIMITED" Китай (CN) та ФОП ОСОБА_2, на поставку товару виробництва компанії "SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO.LTD",

- інвойс SP 150918/563 від 08.10.2015,

- рахунок-проформа SP 150918/563-1 від 18.09.2015,

- розрахунок ціни (калькуляція) SP 150918/563 від 08.10.2015,

- банківські платіжні документи, що стосуються товару б/н від 28.10.2015 та 29.10.2015,

- морська накладна QDSW 020184 від 02.11.2015,

- митна декларація країни відправлення № 42582015058153027 від 28.09.2015,

- пакувальний лист б/н від 08.10.2015,

- вагова довідка б/н від 25.11.2015,

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 02.10.2015,

- прайс-лист виробника товару б/н від 01.10.2015,

- сертифікат походження товару 15С702М893/00223 від 29.09.2015,

- сертифікат відповідності UA1.066.0097594-15 від 26.11.2015 (а.с.23-24).

Відповідач витребував додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, посилаючись на те, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: митна декларація країни відправлення від 28.09.2015 року №425820150581530217 не містить посилання на супроводжуючі документи, що унеможливлює ідентифікацію митної декларації з конкретною поставкою, також у МД вказан коносамент який до митного оформлення не надавався. Так як продавець здійснював за свій рахунок (CFR Odessa) перевезення товару, то згідно п.2 ст.53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість, є, в тому числі, документи, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які до митного оформлення не надавались. Крім того, в копії митної декларації країни відправлення зазначена торгівельна марка „SPORTRAK", хоча в поданих до митного оформлення документах, зокрема в пакувальному листі від 08.10.2015 року №б/н та інвойсі від 08.10.2015 року №SP150918/563, також зазначено торгівельну марку „STEELSTONE".

Проте, вказані обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження позивачем митної вартості заявленого ним до декларування товару.

Судова колегія погоджується з доводами позивача, які суд першої інстанції вважав цілком обґрунтованими, що митна декларація країни відправлення, пакувальний лист відповідно до ч.2 ст.53 МУ України не є обов'язковими для підтвердження заявленої митної вартості товару. Крім того, зазначені в оскаржуваному рішенні митниці неточності не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за зовнішньоекономічним контрактом.

Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що на підтвердження митної вартості товарів обов'язково надаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Враховуючи, що поставка товару позивачу здійснювалась на умовах CFR (Одеса), тобто витрати на транспортування включені до вартості товару, вимоги митниці, щодо надання документів, які підтверджують митну вартість підтверджують митну вартість товарів, є незаконними.

Крім того, відсутність посилання у митній декларації країни відправлення від 28.09.2015 на супроводжуючи документи не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою, як зазначає митниця. Так, митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування про кількість та ціну товару, номери контейнерів, що в повній мірі співпадає з даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. До того ж відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товаросупровідних документів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості.

Судова колегія також зауважує, що решта з переліку документів, які додатково витребувані митницею, надані позивачем до митного декларування товару разом з митною декларацією 26.11.2015, а саме: сертифікат відповідності та сертифікат походження товару, прайс-лист компанії виробника. Крім того, позивачем додатково поданий лист компанії постачальника від 26.11.2015, в якому зазначено, що в експортній декларації допущена помилка щодо номеру коносамента та вірним слід вважати QDSW 020184, щодо бренду товару та помилково, крім бренду "SPORTRAK", не зазначений бренд "STEELSTONE", який залишився поза увагою митного органу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, наслідки від ненадання декларантом додаткових документів у вигляді відмови у митному оформленні товарів можуть бути застосовані, якщо вимога про надання додаткових документів дійсно мала під собою підстави.

Враховуючи, що у відповідача не було обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, та висновки митниці про зворотне ґрунтувалися лише на аналізі додаткових документів (митної декларації країни відправлення, пакувальному листі), які не є обов'язковими для подання до митної декларації, та не враховані додатково наданий документ, оскаржуване рішення митного органу вірно визнано судом першої інстанції протиправними та скасовано.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий Н.В.Вербицька

Суддя О.В.Джабурія

Суддя А.В.Крусян