Ухвала суду № 59625093, 08.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016р. Справа № 876/4249/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

апелянта (третьої особи у справі): не з'явився

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційні скарги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІ"

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. у справі №809/306/16

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський птахокомбінат"

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІ"

про визнання нечинним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2016р. позивач: Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківський птахокомбінат" звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІ", про визнання нечинним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2016р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на праві приватної власності ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" належить земельна ділянка площею 5,637га, адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: вул.Комунальна, 3 у м.Івано-Франківську. Між ПАТ "Мегабанк" та ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" 29.03.2012р. укладено кредитний договір, за предметом якого Кредитодавець (ПАТ "Мегабанк") надає кошти Позичальнику (ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат") в розмірі 1500000,00грн. на строк з 29.03.2012р. до 28.03.2015р. З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 29.03.2012р. між сторонами кредитного договору укладено Іпотечний договір, предметом якого були: земельна ділянка площею 5,6370 гектарів та адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою по вул.Комунальна, 3 м.Івано-Франківськ. В подальшому, ПАТ "Мегабанк" договорами від 13.03.2015р. відступило права вимоги за укладеними із ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" кредитним та іпотечними договорами ТОВ "ШКІ". Згідно спірного рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни від 03.02.2016р., предмет іпотеки - земельна ділянка площею 5,6370 гектарів та адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою по вул.Комунальна,3 у м.Івано-Франківську перейшли у власність ТзОВ "НІКІ". В порушення ст.35 Закону України "Про іпотеку", ПАТ "Мегабанк" не повідомило ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" як Іпотекодавця про порушені зобов'язання та намір звернути стягнення на предмет іпотеки, а відтак не мало змоги надати підтвердження таких повідомлень нотаріусу, що є підставою для відмови у прийнятті рішення про державну реєстрацію на підставі договору іпотеки. Тому, на думку позивача, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. спірне рішення прийнято за відсутності документів, що є обов'язковими для вчинення такої реєстраційної дії, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1127 від 25.12.2015р.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд позов задоволив повністю. Свої доводи суд першої інстанції мотивував тим, що матеріалами справи належним чином не підтверджено факт надсилання та отримання позивачем вимог про усунення порушення у порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку". Суд першої інстанції вважає, що із доказів відправлення поштової кореспонденції ПАТ "Мегабанк" достеменно неможливо встановити, що ця кореспонденція це були саме вимоги про усунення порушення, надісланні в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку". За таких умов суд вважає, що в нотаріуса не були наявні усі необхідні передумови для здійснення оскаржуваної реєстраційної дії.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт-1 (відповідач у справі): Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі нотаріус заявляє, що нею 03.02.2016р. на підставі ст.37 Закону України "Про іпотеку", ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127 від 25.12.2015р., зареєстровано право власності за ТзОВ "НІКІ" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на адміністративно-виробничі приміщення та земельну ділянку площею 5,6370 гектарів, що знаходяться за адресою по вул.Комунальна, 3 у м.Івано-Франківську. В свою чергу, ТзОВ "НІКІ" надало всі необхідні документи для проведення такої реєстрації, в тому числі повідомлення про порушення умов кредитного договору (вимогу) та документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги (повідомлення про порушення умов кредитного договору) іпотекодержателя. Апелянт вважає, що нею рішення про реєстрацію права власності було прийнято з урахуванням вимог норм чинного законодавства. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що законодавство, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачало виготовлення і долучення до реєстраційної справи паперових копій документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав, натомість, ці документи розміщені та зберігаються в електронній формі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зокрема, зазначає скаржник, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться електронні копії доказів відправлення вимоги про усунення порушень. У зв'язку з наведеним відповідач просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Також, не погодившись із постановою суду першої інстанції, її в апеляційному порядку оскаржив апелянт-2 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача): ТзОВ "НІКІ". Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, дав невірну оцінку доказів по справі, що потягло за собою ухвалення не вірного по суті судового рішення. Апелянт також зазначає, що свої зобов'язання за Кредитним договором укладеним між позивачем та ПАТ "Мегабанк", останнім виконано в повному обсязі, шляхом надання позичальнику кредиту в розмірі 1500000,00грн. В свою чергу ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" свої зобов'язання згідно даного договору та Іпотечного договору виконані не були. ПАТ "Мегабанк" 29.05.2014р. направлено на адресу позивача повідомлення про порушення умов Кредитного договору, вимогу щодо погашення заборгованості та попередження про можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання. Скаржник вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для висновку про те, що вимоги про усунення порушень було надіслано з дотриманням положень ст.35 Закону України "Про іпотеку". ТзОВ "НІКІ" просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Між Івано-Франківською міською радою (Продавець) та ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" (Покупець) 10.11.2005р. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: вул.Комунальна, 3 у м.Івано-Франківську. Ціна продажу даної земельної ділянки 1622666,82грн. (т.1, а.с.14).

В подальшому, а саме 29.03.2012р., між ПАТ "Мегабанк" (Кредитодавець) та ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" (Позичальник) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №ГД-08-02/2012, яким визначалися загальні умови надання Кредитодавцем послуг Позичальнику (т.1, а.с.15-16).

Між цим ж сторонами укладено Кредитний договір №08-02/20і2/ГД-08-02/2012, згідно якого Кредитодавець надає кошти Позичальнику в розмірі 1500000,00грн. на строк з 29.03.2012р. до 28.03.2015р. (т.1, а.с.17-22).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 29.03.2012р. укладено Іпотечний договір №ГД-08-02/2012-з, предметом якого були земельна ділянка площею 5,6370 гектарів, кадастровий номер 2610100000080020006, та адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: вул.Комунальна, 3 м.Івано-Франківськ (т.1, а.с.23-25).

Крім того, мало місце укладення між ПАТ "Мегабанк" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) договору поруки №08-02/2012/ГД-08-02/2012-п від 29.03.2012р., за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору №08-02/2012/ГД-08-02/2012 (т.1, а.с.160-162).

В матеріалах справи містяться копія повідомлення, вимоги ПАТ "Мегабанк" від 29.05.2014р., скерованого Голові правління ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" ОСОБА_2, про порушення умов кредитного договору, укладеного 29.03.2012р. із вимогою сплати заборгованості, суми несплачених процентів та штрафів (т.1, а.с.163-178).

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 27.10.2014р. в справі 2/981-2014 задоволено позовні вимоги ПАТ "Мегабанк", стягнуто солідарно з ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" та ОСОБА_2 заборгованість за вищевказаним кредитним договором (т.1, а.с.179-185).

На підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 23.12.2014р. в справі №640/21527/14-ц видано сім виконавчих листів на примусове виконання рішення третейського суду (т.1, а.с.186-199).

Між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "НІКІ" 13.03.3015р. було укладено ряд договорів, зокрема, Договір про відступлення права вимоги за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №ГД-08-02/2012 від 29.03.2012р. та Кредитним договором №08-02/2012/ГД-08-02/2012 від 29.03.2012р., за яким ПАТ "Мегабанк" було передано (відступлено) ТзОВ "НІКІ" в повному обсязі право вимоги боргу за Кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Мегабанк" та позивачем; Договір про відступлення права вимоги ТОВ "НІКІ" за Іпотечним договором №ГД-08-02/2012-з від 29.03.2012р., укладеного між ПАТ "Мегабанк" та позивачем; Договір про відступлення права вимоги ТОВ "НІКІ" за Договором поруки №08-02/2012/ГД-О8-02/2012-п від 29.03.2012р., укладеного між тими ж сторонами (т.1, а.с.200-209).

До матеріалів справи додані копії повідомлень ПАТ "Мегабанк" та ТзОВ "НІКІ" на ім'я позивача про укладення вказаних договорів (т.1 ,а.с.210-217).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія повідомлення ПАТ "Мегабанк" від 27.03.2015р. на ім'я позивача про порушення ним умов кредитного та іпотечного договорів та вимогою сплати в користь ТзОВ "НІКІ" заборгованості, процентів та штрафу (т.1, а.с.218-224).

Рішенням від 03.02.2016р. за №28054465 Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. проведено державну реєстрацію права власності на адміністративно-виробничі приміщення та земельну ділянку площею 5,637га, кадастровий номер 2610100000080020006, що знаходяться в м.Івано-Франківську по вул.Комунальна, 3, за Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКІ" (т.1, а.с.128). Вказані дії вчинені на підставі заяви третьої особи від 28.01.2016р.

Задоволюючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене:

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із вимогами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з постановою Верховного Суду України від 14.06.2016р. у справі №826/4858/15.

Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись вимогами ч.1 ст.203 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст.155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку відносно того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому апеляційну скаргу належить задоволити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІ" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. у справі №809/306/16 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський птахокомбінат" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Ганни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІ", про визнання нечинним та скасування рішення, - задоволити частково.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. у справі №809/306/16, - скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 08.08.2016р.