Ухвала суду № 59624847, 09.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/596/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними вимог та рішень про сплату боргу (недоїмки),-

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 0000111701 від 14 травня 2015 року у сумі 34549,18 грн., рішення № 0001001701 від 14.05.2015 року у сумі 5182,40 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2016 року № Ф-227-23 у сумі 39236,93 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаює, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року по справі № 825/1422/15-а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року - скасовано. Адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано вимогу № Ф - 0000381701 від 18.12.2014 року на суму 34 549,20 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.12.2014 року в сумі 5 182,40 грн.

Разом з тим, 14 травня 2015 року ДПІ у м. Чернігові були винесені вимога про сплату боргу (недоїмки) № 0000111701 у сумі 34549,18 грн. та рішення № 0001001701 у розмірі 5182,40 грн.

Крім того, 12 лютого 2016 року податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-227-23 у сумі 39 236,93 і грн. (у т.ч. недоїмка - 34 549,18 грн. та штрафи - 5182,40 грн.).

Не погодившись з вищевказаними рішеннями конторолюючого органу, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/, в редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закон №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Приписи ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону визначають, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Зі змісту наведених положень Закону випливає однозначний висновок, що обчислення єдиного внеску органами міндоходів здійснюється на підставі: актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 2 статті 25 Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Положеннями ч. 3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами (далі - фіскальні органи) визначає затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449).

Відповідно до абз. абз. 3, 4 п. 2 розділу VI Інструкції №449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до абз. 4 п. 6 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вона скасовується чи змінюється судом (господарським судом).

У випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 7 вказаної Інструкції, якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суму боргу (недоїмки), то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Відповідно до п.3 ч. 11 ст. 25 Закон №2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску ,зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

При цьому, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як убачається із матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року по справі № 825/1422/15-а були скасовані вимога № Ф - 0000381701 від 18.12.2014 року на суму 34549,20 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 30.12.2014 року № 0005711701 у сумі 5182,40 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені вимога та рішення на підставі п. 6 та Розділу VI Інструкції №459 є відкликаними у день набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 825/1422/15-а, а саме 07.12.2015 року.

Разом з тим, судом враховано, що згідно інтегрованої картки обліку платника податку (ФОП ОСОБА_2.), контролюючим органом лише 15.04.2016 року виключено з обліку та зменшено заборгованість по донарахованому єдиному внеску (недоїмка), штрафних санкцій у сумі 34549,20 грн. та у сумі 5182,40 грн., що суперечить вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції №455, оскільки вимога та рішення вважають відкликаними у день набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, інших донарахувань в частині збільшення позивачці недоїмки по єдиному внеску та штрафним санкціям у сумі 34549,20 грн. та у сумі 5182,40 грн. у період з 31.12.2015 року по 30.04.2016 року інтегрована картка обліку платника податку не містить.

Як пояснила додатково в судовому засіданні представник відповідача, вимога, прийнята у 2015 році, якою позивачу необхідно було сплатити 62 441,27 грн. після проведеної у 2014 році перевірки, була анульовоана самостійно податковим органом, оскільки за наслідками адміністративного оскарження, сума недоїмки зменшилась до 34 549,18 грн., тому відповідно до вимог податкового законодавства було прийнято нову вимогу на суму 34 549,18 грн.

Рішення суду про скасування вимоги на суму 62 441,27 грн набрало чинності у грудні 2015 року, тобто вже після того, яка була прийнята нова вимога на суму 34 549,18 грн.

Даний позов позивачки стосується саме вимоги на суму 34 549,18 грн, проте зазначену вимогу про сплату боргу в цій сумі, податковим органом знято з інтегрованої картки самостійно 15.04.2016 року, оскільки позивачка звернулась до суду.

Також представник зазначила, що протягом часу позивач сплачував інші зобов'язання, тому податковим органом самостійно було вирішено питання направлення певної суми на сплату саме зазначеного боргу, тобто недоїмка у розмірі 34 549,20 грн не знімалась податковим органом і повинна бути погашена позивачем.

Вимога №Ф-227-23 від 12 лютого 2016 року складається із суми недоїмки 34 549,18 грн. та штрафу 5182,40 грн. і значилась в інтегрованій картці як недоїмка (борг).

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у м. Чернігові не мала підстав для нарахування позивачу заборгованості зважаючи на відсутність суми недоїмки по єдиному внеску, підстави для застосування штрафів щодо ФОП ОСОБА_2 також відсутні, оскільки вимога № Ф - 0000381701 від 18.12.2014 року на суму 34549,20 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 30.12.2014 року № 0005711701 у сумі 5182,40 грн. є відкликаними з 07.12.2015 року, у зв'язку з чим з інтегрованої картки обліку позивача були виключені недоїмка по єдиному внеску та штрафні санкції у сумі 34549,20 грн. та у сумі 5182,40 грн., а інших донарахувань в частині збільшення недоїмки по єдиному внеску та штрафним санкціям у сумі 34 549,20 грн. та у сумі 5182,40 грн. контролюючим органом щодо ФОП ОСОБА_2 здійснено не було.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.

Повний текст виготовлено: 10 серпня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Межевич М.В.

Костюк Л.О.