Ухвала суду № 59624775, 10.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року справа №812/300/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/300/16 за позовом ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Луганського обласного військового комісаріату про визнання відмови відповідача у оформленні та призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 неправомірною, зобов'язання відповідача прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби (а.с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії Луганського обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_2 у оформленні документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975 - неправомірними. Зобов'язано відповідача прийняти документи ОСОБА_2 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби (а.с. 47-50).

Не погодившись з судовим рішенням, Луганський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/300/16 про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в разі подання заявником до військового комісаріату неповного пакету документів, останньому заборонено оформляти та подавати документи на одержання одноразової допомоги при встановленні інвалідності до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Позивачем не надано відповідачу документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а, відтак, неподання відповідачем до Департаменту фінансів Міністерства оборони України документів для отримання позивачем одноразової допомоги при встановленні інвалідності позивачу не є порушенням чинного законодавства (а.с. 55-56).

Позивач до суду прибув, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Апелянт в апеляційній скарзі просив розглянути справу у відсутність їх представника.

10 серпня 2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у період з 28 квітня 1980 року по 25 квітня 1982 року проходив військову службу в Збройних Силах і приймав участь у бойових діях в РА у складі в/ч пп 35919 в період з 20 листопада 1980 року по 25 квітня 1982 року (а.с.13).

Відповідно до обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 у період з 20 листопада 1980 року по 25 квітня 1982 року приймав участь з надання інтернаціональної допомоги в ДРА (а.с.12).

06 грудня 2013 року складено висновок, відповідно до якого у позивача визначено наявність поранень в період проходження служби у 1982 році (а.с.10).

З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол № 3152 від 12 грудня 2013 року), вбачається, що поранення (контузія) та захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.11).

Позивач з 03 лютого 2014 року по 03 лютого 2016 року був інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідками до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с. 7, 8).

З 04 січня 2016 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією) та захворюванням пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії (а.с. 6).

12 березня 2016 року позивач звернувся до Луганського обласного військового комісаріату через Новоайдарський районний військовий комісаріат з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 разом з пакетом документів (копія паспорту, військового квитка та ідентифікаційного номеру, копія посвідчення інваліда війни ІІ групи, копія довідок МСЕК від 03 лютого 2014 року № 429360, від 04 лютого 2015 року № 157089, від 03 лютого 2016 року № 157952, копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, копія витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Листом від 17 березня 2016 року № ВСЗ-150 ОГД-49 Луганський обласний військовий комісаріат відмовив у оформленні документів для призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, мотивуючи це тим, що для прийняття рішення по суті питання потрібен документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Тобто, відсутній документ підтверджуючий факт отримання позивачем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби (а.с. 36).

Спірним питанням даної справи є правомірність відмови відповідача у оформленні документів для призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на відсутність документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як підставу для відмови у оформленні та призначенні одноразової грошової допомоги є необґрунтованими у зв'язку з відсутністю доказів щодо отриманням поранення (контузії) пов'язаного із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення, або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а відтак дії відповідача щодо відмови оформленні документів для призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є протиправними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У випадках, передбачених п.п. 4-9 п. 2 ст. 16 Закону № 2011, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві; отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 16-3 Закону № 2011 у випадках, передбачених п.п. 4-9 п. 2 ст. 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Згідно з ч. 3 ст. 16-3 Закону № 2011 встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (ч. 6 ст. 16-3 Закону № 2011).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Відповідно до п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно ч.1 п. 6 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Позивачу з 04 січня 2016 року встановлена ІІ група інвалідності, чим підтверджено факт виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно п. 19 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на відсутність документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як підставу для відмови у оформленні та призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідачем не надано обґрунтованих доказів щодо того, що поранення (контузія) позивача пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розділом 4 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 на обласні військові комісаріати покладено тільки обов'язок по оформленню документів на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву) та подання вказаних документів в Департамент фінансів Міністерства оборони України. Крім того, розшук архівних документів необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань ( поранень) колишніх військовослужбовців проводять військові комісаріати.

Відтак, на відповідача чинним законодавством не покладено обов'язок щодо обчислення та виплати одноразової грошової допомоги, а тільки розшук та подання відповідних документів розпоряднику бюджетних коштів, відтак висновки відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/300/16 за позовом ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова