Постанова № 59622417, 02.08.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Справа № 909/99/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЮрченка Я. О.

суддів Зварич О.В. Хабіб М.І.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи),

ОСОБА_3 директор ТОВ ОСОБА_4 Вторчормет ;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, вих. № НЮС-04/72 від 06.05.2016

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 (суддя Максимів Т.В.)

у справі № 909/99/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 Вторчормет, м. Івано-Франківськ

про стягнення 170 830, 00 грн штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ ОСОБА_4 Вторчормет про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 170 830, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 у справі № 909/99/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення, виходив, зокрема з того, що позивач застосував інший спосіб зважування, аніж той, який застосував відповідач, що є порушенням вимог п. 10 Правил приймання вантажів до перевезень.

Також, суд взяв до уваги відсутність підпису в комерційному акті присутнього АРГ Кузьмич та відсутність відмітки про супровід вантажу охороною, хоча вантаж на станції відправлення зданий під охорону залізниці, що підтверджується накладною.

Крім того, суд звернув увагу на розділ 49 примірників залізничної накладної №37588399 позивача, який містить відомості про складення комерційного акта №009094/459/400 від 26.07.2015, в той час, як у примірнику вантажоодержувача та електронній копії накладної, поданої відповідачем, така інформація відсутня, що суперечить вимогам п.1.2 Правил оформлення перевізних документів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, покликається на те, що лом чорних металів не входить в перелік вантажів, що зважується із зупинкою і розчіпленням вагонів, а туди згідно з Правилами приймання вантажів до перевезення входить лише лом кольорових металів, які є різними видами вантажу. Отже, повинні застосовуватись приписи п. 10 вищевказаних Правил щодо інших вантажів, які зважуються із зупинкою вагонів без розчіплення.

Щодо відсутності охорони вантажу, зазначає, що даний факт жодним чином не впливає на розгляд даної справи, оскільки вантаж прибув у тому стані, у якому відправлявся, а предметом спору є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Вказує про невірне тлумачення судом п. 10 Правил складання актів та зазначає, що комерційний акт підписано трьома працівниками залізниці, перелік посад яких не є нормативно вичерпним, отже такий складено з дотриманням вимог чинного законодавства, а посилання суду на відсутність четвертого підпису є безпідставними та необгрунтованими.

9 червня 2016 року відповідач, скориставшись правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі та законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. Отже, просив залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Також подав клопотання про долучення до матеріалів справи практики ВГС України.

Представники відповідача та директор товариства підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього, просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 у справі № 909/99/16 залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у липні 2015 року по залізничній накладній №37588399 зі станції ОСОБА_4 Львівської залізниці ТОВ ОСОБА_4 Вторчормет відправило на адресу ВАТ «МК «Азовсталь» на станцію Сартана Донецької залізниці у вагоні № 67389361 лом чорних металів вагою, як вказано в накладній - 69000 кг. Масу визначено на вагонних вагах.

Як вбачається з книги зважування на вагонних вагах станції ОСОБА_4зал.ф. ГУ-36, вагон № 67389361 на станції ОСОБА_4 зважувався працівником залізниці ОСОБА_5. При зважуванні була встановлена вага вантажу нетто 69000 кг. Саме така вага зафіксована у поданих відповідачем супровідних документах - документ про якість № 67389361, посвідчення про вибухобезпечність № 67389361, протокол радіаційного контролю № 67389361.

Як пояснювали представники відповідача в судовому засіданні, вказаний вагон, відповідно до п. 10 Правил приймання вантажів до перевезень зважувався із зупинкою і розчіплення. Пояснювали, що іншого способу (без розчіплення) застосовано не могло бути, оскільки вагон був лише один.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

За результатами перевірки станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА №009094/459 від 26.07.2015.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 170 830, 00 грн (34166,00 * 5 = 170 830, 00 грн).

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Відповідно до п.1.2. Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

До накладної можуть додаватися додаткові супровідні документи та документи дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачена законами України.

03.12.2012 Державним територіально-галузевим об"єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "ОСОБА_4 дирекція залізничних перевезень" та ТзОВ "ОСОБА_4 Вторчормет" укладено договір №175-12 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с.103), відповідно до якого вантажовласник зобов"язується пред"являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправлються ним або прибувають на його адресу, а залізниця в свою чергу - приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов"язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку №1 до цього договору (п.2.1, п.2.2.договору).

Відповідно до п.1.4 додатку №2 " Про організацію електронного документообігу між залізницею та вантажовласником" до договору №175-12 від 03.12.12 залізниця здійснює перевірку ЕПД (електронного перевізного документа) та повідомляє вантажовласника про результати перевірки не пізніше з часу закінчення приймально - здавальних операцій. При негативних результатах перевірки вантажовласник отримує засобами телефонного зв"язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його та повторно відправляє залізниці (п.1.5 додатку №2).

Пунктом п.1.6 додатку №2 встановлено, що після завершення оформлення ЕПД та накладання ЕЦП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), ЕПД передається вантажовласнику.

Положення щодо перевірки та погодження залізницею даних, вказаних у електронному документі при прийнятті вантажу містяться також в Наказі міністерства інфраструктури України №690 від 16.11.12 "Про затвердження порядку застосування електронного документообігу, повязаного з перевезенням вантажів залізничним транспортом", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 06.12.12 за №2034/22346.

На станції ОСОБА_4 Львівської залізниці від ТзОВ "ОСОБА_4 Вторчормет" агентом комерційним ОСОБА_6 прийнято до перевезення вантаж "Лом чорних металів, не поіменований в алфавіті. Брухт сталевий вид 13;" у вагоні № 67389361 по накладній №37588399 від 20.07.15. Вантаж у вагоні завантажено навалом; накритий та помаркований, верхній ряд Пакети №3 вид 18-22,0 т. Вантаж зданий під охорону.

Крім того, матеріали справи містять довідку начальника станції ОСОБА_4 №72 від 29.02.2016 (а.с.91), з якої вбачається, що навантаження вагона №67389361 проводилося на підїзній колії ТзОВ ОСОБА_4 Вторчормет" вантажовідправником. Вагон подано під навантаження після тарування на 150 тонній вазі залізниці ст. Івано-Франківськ. Тара вагона склала 21700 кг. Після навантаження маса нетто склала 69000, 00 кг. Зважування здійснювалось агентом комерційним ОСОБА_5, що підтверджується копією книги зважування вагонів.

Згідно п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Слід зазначити, що маса вантажу у вагоні була визначена на 150 тонній вагонній вазі станції ОСОБА_4 за участю агента комерційного станції ОСОБА_4, про що зазначено у книзі зважування на вагонних вагах ф. ГУ-36, яка є додатком до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів (а.с.32), з відповідною оплатою належних залізниці платежів за зважування згідно накопичувальної картки №21070655 (зважування на вагах залізниці при перевезенні експортно-імпортних та внутрішніх вантажів на вагонних вагах) та згідно відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу від 20.07.2015 № 20070010, №21070011 та №21070012 (плата маневрової роботи при зважуванні), підписаних працівником станції ОСОБА_7 (а.с.84-87).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність відомостей, внесених до накладної №37599399, підтверджено підписом представника вантажовідправника ОСОБА_8. Однак, за відсутності у відповідача власної ваги та працівників, які б володіли спеціальними знаннями та навичками роботи з вагоновимірювальними засобами та пристроями, відповідальним працівником відповідача внесено у накладну масу вантажу на підставі даних представника залізниці, який і здійснював зважування вантажу.

На попутній станції Нижньодніпропетровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено що маса вантажу у вагоні № 67389361 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт РА №009094/459 від 26.07.2015, відповідно до якого за результатами переважування вагону №67389361, в статичному режимі двічі на 150-тонних вагонних вагах станції Нижньодніпропетровськ-Вузол Придніпровської залізниці (державна повірка від 15.10.2014) виявилось, що переваженні вага брутто складає 89100 кг, тара по документу 21700 кг, нетто 67400 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 1600 кг.

В комерційному акті також містяться відомості про те, що за документами значиться навал, лом чорних металів, навантаження рівномірне, вантаж пакетований, маркований, заглиблень немає, маркування не переривається, торцеві двері і розгрузочні люки з обох сторін закриті, люки укручені, в технічному відношенні справний. Також 26.07.2015 був складений акт загальної форми.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відомості даного комерційного акта не можуть бути належним доказом у справі так як позивач при здійсненні контрольного переважування застосував інший спосіб зважування, аніж той, який сам же позивач застосував при зважуванні вантажу при його прийманні до перевезення на ст. Івано-Франківськ.

Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що метали всіх найменувань які перевозяться навалом зважуються із зупинкою і розчепленням вагонів. Відповідно до ДСТУ 4121 -2002 металобрухт визначається як метали чорні вторинні, крім того відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТ ЗПТ відходи та брухт чорних металів відносяться до ОСОБА_5 72 Чорні метали та мають свій особистий код 7204. Таким чином, брухт чорних металів (металобрухт) і за внутрішньодержавним стандартом, і за зовнішньоекономічною класифікацією відноситься до чорних металів.

Однак, на ст. Нижньодніпровськ-Вузол, зважування вагону проводилось в статичному режимі без розчеплення вагонів, що є порушенням п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення.

Більше того, слід зазначити, що як вбачається з технічного паспорта засобу ваговимірювальної техніки № 14 вагонні ваги, на яких проводилось переважування вагону №67389361, остання перевірка ваг проводилась 15.01.2016. Поряд з цим, п. 12 технічного паспорта передбачено, що інтервал між оглядами-перевірками становить 6 місяців, отже плановий огляд-перевірка повинна була проводитись не пізніше 15.07.2015. Однак, відомостей про таку перевірку технічний паспорт не містить. З огляду на викладене, судова колегія ставить під сумнів точність визначення маси залізницею на вказаних вагах.

Також колегія суддів погоджується з висновком, що комерційний акт суперечить і п.10 Правил складання актів, відповідно до якого, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) і працівник станції який особисто здійснював перевірку.

Комерційний акт підписано підписаний заступником директора станції, приймальником поїздів та прийомоздавальником, а підпис особи АРГ Кузьміч, яка була присутня при переважуванні вантажу та зазначена в розділі Д даного акта відсутній. Вказано, що завідувача вантажного двору по штатному розпису немає.

Доводи скаржника, що комерційний акт повинні підписати 3 працівники залізниці, перелік посад яких не є нормативно вичерпним є безпідставними, оскільки п. 10 Правил складання актів чітко передбачено посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти, а також зазначено, що у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

В даному випадку лише заступник начальника станції є особою, яка уповноважена складати комерційний акт. Інші особи, а саме АРГ (агент розыска грузов) Кузьміч, приймальник поїздів ОСОБА_9 та прийомоздавач ОСОБА_10 у разі необхідності могли бути залучені до перевірки вантажу і підписання акта, але не замість, а крім осіб, визначених п.10 Правил складання актів.

Як вказувалось вище, в комерційному акті зазначено, що штатним розписом не передбачено посади завідувача вантажного двору. Однак, п. 10 надано можливість підпису комерційного акту і іншим особам, зокрема, начальнику вантажного району, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи. Скаржником не надано жодних доказів, що вказаних посад також не передбачено штатним розкладом, або їх обовязки покладено на інших осіб чи на приймальника поїздів ОСОБА_9 чи прийомоздавача ОСОБА_10.

Крім того, з комерційного акта не вдається за можливе встановити хто з працівників станції здійснював особисту перевірку маси вантажу, оскільки в такому лише зазначено, що перевірка здійснювалась в присутності заступника начальника станції ОСОБА_11, прийомоздавача ОСОБА_10, приймальника поїздів ОСОБА_9 та АРГ Кузьміч, який акт взагалі не підписав.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тягар доказу покладено на особу, яка посилається на певні обставини.

Однак, скаржником не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів підписання акту уповноваженими на це особами.

Більше того, комерційний акт не містить відмітки про супровід вантажу охороною, хоча вантаж на станції відправлення зданий під охорону залізниці, що підтверджується накладною №37588399. Жодних пояснень по даному факту залізницею не надано.

Отже, з урахуванням невірного способу зважування вантажу залізницею, відсутності доказів проходження вагами планової перевірки, недоліків комерційного акта, який є тільки одним із доказів, який оцінюється у сукупності з усіма іншими доказами у справі, зважування вантажу працівником станції, що підтверджується даними накопичувальної картки, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, та жодним чином не доводять факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У звязку з відсутністю доказів, які б обґрунтовували правомірність та підставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 у справі № 909/99/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 08.08.2016

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.