Постанова № 59622311, 09.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2016 р. Справа№ 910/3731/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Смірнової Л.Г.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська

компанія "Моор і Кросондович"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.04.2016р.

у справі №910/3731/16 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом ОСОБА_4

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська

компанія "Моор і Кросондович"

2) Відділу державної реєстрації юридичних і фізичних осіб -

підприємців Оболонського району Управління державної

реєстрації Головного територіального управління юстиції у

місті Києві

про визнання недійсним рішення та скасування державних

реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" (далі - відповідач-1) та Відділу державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача-1 від 11.02.2016р. та скасування державних реєстраційних дій, проведених відповідачем-2, з реєстрації цього рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки воно було прийнято за відсутності кворуму одноособово учасником товариства, який володіє 50% часткою в статутному капіталі.

Відповідач-1 проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість позовних вимог належними доказами, просив суд в задоволенні позову відмовити. Зокрема, відповідач-1 зазначав наступне:

- спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником, підлягають вирішенню загальними, а не господарськими судами;

- статус позивача є не учасник товариства, а спадкоємець померлого учасника товариства. При цьому позивач не пояснив, які саме його права були порушені оспорюваним рішенням загальних зборів;

- прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТОВ (ТДВ) позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ (ТДВ) у такому праві;

- оспорюване рішення було прийнято за наявності кворуму;

- відповідач-1 скористався наданим йому чинним законодавством та п.8.13 Статуту в редакції, чинній на час проведення зборів, правом прийняття рішення про відмову позивачу у вступі до складу учасників товариства. При цьому відповідач-1 визначив порядок, строки та умови виплати позивачу частки у грошовій формі, яка належала померлому учаснику - ОСОБА_3.

Відповідач-2 явку свого представника у судові засідання місцевого господарського суду не забезпечив, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядалася Господарським судом міста Києва на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3731/16 від 06.04.2016р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.06.2016р.) позов було задоволено частково, а саме в частині вимог до відповідача-1. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформлене протоколом №1/16 від 11.02.2016р., на підставі якого внесено реєстраційний запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що непов'язані зі змінами в установчих документах №10691070024003685, та реєстраційний запис про внесення змін до установчих документів, зміна складу або інформація про засновників №10691050023003685 на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1/16 від 11.02.2016. В частині вимог до відповідача-2 про скасування реєстраційних записів, внесених на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1/16 від 11.02.2016 - відмовлено. Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/3731/16 від 06.04.2016р. та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.08.2016р.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача-1 мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційної скарги відповідача-1 ідентичні тим, які наводилися ним під час розгляду справи Господарським судом міста Києва.

06.07.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2.

08.08.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача-1 в судове засідання, призначене на 09.08.2016р.

09.08.2016р. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням судді Київського апеляційного господарського суду Коршун Н.М. у відпустці, для розгляду справи №910/3731/16 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Смірнової Л.Г.

В судовому засіданні 09.08.2016р. представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача-2 щодо розгляду справи без участі його представника та залишив на розсуд суду вирішення клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Колегія суддів вирішила задовольнити клопотання відповідача-2 та здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача-2.

Колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки в порушення вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відповідачем-1 не наведено обставин, за наявності яких справа не може бути вирішена у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів. Окрім того, явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, а участь у судових засіданнях відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком сторони або учасника судового процесу, яким сторона (учасник судового процесу) користується на власний розсуд.

В судовому засіданні 09.08.2016р. представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним і об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання 09.08.2016р. з'явився лише представник позивача, представники відповідачів не з'явилися.

Представники відповідачів в судове засідання 09.08.2016р. не з'явилися, подавши з цього приводу клопотання, про які зазначалося вище.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 09.08.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно зі Статутом відповідача-1 в редакції, затвердженій протоколом №1/7 від 06.07.2009р. (том справи - 1, аркуші справи - 21-28), учасниками товариства є: громадянин України ОСОБА_5 та громадянка Німеччини ОСОБА_7. Для забезпечення діяльності товариства створено статутний капітал у розмірі 380 гривень. Розподіл часток у статутному капіталі товариства:

- громадянину України ОСОБА_5 належить 50,00% статутного капіталу товариства, що становить 190,00 гривень;

- громадянці Німеччини ОСОБА_7 належить 50,00% статутного капіталу товариства, що становить 190,00 гривень.

Кількість голосів кожного з учасників визначається пропорційно розміру частки учасника у статутному капіталі з квоти 1 (один) голос - 3,80 грн. (п.п.2.1, 3.1-3.3 Статуту).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і належну їй частку у статутному капіталі відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «МООР І КРОСОНДОВИЧ») у розмірі 50% статутного капіталу товариства, що становить 190,00 грн. успадкував позивач, про що свідчить надане суду Свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.02.2015р. (том справи - 1, аркуш справи - 19).

15.01.2015р. позивач отримав повідомлення вих.№2/15 від 15.01.2015р. про проведення 18.02.2016р. о 10:00 год. загальних зборів учасників відповідача-1, у зв'язку з надходженням на адресу товариства заяви позивача від 28.12.2015р., з наступним порядком денним:

1) про вступ до складу учасників ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 50% замість померлої ОСОБА_3;

2) визнання ОСОБА_4 учасником ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» з часткою 50% в статутному капіталі;

3) внесення змін до статутних документів ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ»;

4) про надання генеральному директору ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_8 повноважень на проведення та організацію державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною складу учасників, підписання та подання реєстраційної картки, інших необхідних документів, із правом передоручення (том справи - 1, аркуші справи - 11-12).

11.02.2016р. відбулися загальні збори учасників відповідача-1, про що складено протокол №1/16 від 11.02.2016р. (том справи - 1, аркуш справи - 126), до порядку денного яких було включено наступні питання:

1) розгляд заяви ОСОБА_4 - спадкоємця померлого учасника товариства ОСОБА_3 щодо прийняття його до складу учасників ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» та вирішення даного питання;

2) розгляд питання щодо розрахунку з ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» та п.8.13 Статуту;

3) розгляд питання про здійснення учасником товариства - ОСОБА_5 додаткового внеску до статутного капіталу товариства;

4) перерозподіл часток статутного капіталу товариства у зв'язку зі зміною складу учасників товариства;

5) вирішення питання про звільнення генерального директора ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_9;

6) вирішення питання про призначення генеральним директором ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_5;

7) про затвердження та підписання нової редакції Статуту ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ»;

8) про надання генеральному директору ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_5 повноважень на проведення та організацію державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною учасників, директора, підписання заяви на проведення реєстрації змін та інших необхідних документів та дій, із правом передоручення.

На загальних зборах учасників відповідача-1, які відбулися 11.02.2016р., був присутній один учасник товариства, а саме: ОСОБА_5, який володіє 50% статутного капіталу товариства.

За результатами проведення 11.02.2016р. загальних зборів учасників відповідача-1 були прийняті наступні рішення:

1) керуючись п.8.13 Статуту товариства, відмовити ОСОБА_4 - спадкоємцю ОСОБА_3 у прийнятті до складу учасників ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ»;

2) керуючись п.8.6 Статуту товариства, виплатити ОСОБА_4 у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю - ОСОБА_3 на момент смерті. Вартість частки, що підлягає виплаті, визначається у відповідності до балансової вартості майна товариства станом на момент смерті спадкодавця, тобто станом на третій квартал 2014 року. Виплату ОСОБА_4 провести у строк не більше 12 місяців з дня проведення даних загальних зборів;

3) з метою недопущення зменшення статутного капіталу товариства у відповідності до ч.2 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», у зв'язку з виплатою спадкоємцю частини майна, ОСОБА_5 вносить додатковий грошовий внесок до статутного капіталу товариства у розмірі 190,00 грн. Внаслідок цього розмір статутного капіталу товариства у відповідності до ч.2 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» буде складати 380,00 грн.;

4) перерозподілити статутний капітал ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» у зв'язку зі зміною складу учасників товариства наступним чином: учасником товариства є ОСОБА_5, який є власником 100% у статутному капіталі товариства. Розмір частки складає 190 гривень 00 коп.;

5) звільнити генерального директора ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_9 з 11 лютого 2016 року;

6) призначити генеральним директором ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_5 з 12 лютого 2016 року;

7) затвердити та підписати нову редакцію Статуту ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ»;

8) надати генеральному директору ТОВ «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «МООР І КРОСОНДОВИЧ» ОСОБА_5 повноваження на проведення та організацію державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною учасників, директора, підписання заяви на проведення реєстрації змін та інших необхідних документів та дій, із правом передоручення.

На виконання прийнятих рішень загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р. були внесені відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги з вказаного реєстру (том справи - 1, аркуші справи - 13-18).

Позивач вважає, що прийняття будь-яких рішень лише одним із учасників товариства є неможливим за законом, оскільки для проведення загальних зборів учасників необхідно як мінімум 60% голосів, а для внесення змін до статуту - більше 50% голосів учасників. Окрім того, на думку позивача, рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р. було прийняте за відсутності кворуму, необхідного для проведення загальних зборів.

З урахуванням вищенаведеного, позивач просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р. та скасувати державні реєстраційні дії, проведені відповідачем-2, з реєстрації цього рішення.

Місцевий господарський суд позов задовольнив частково, визнавши обґрунтованими лише позовні вимоги до відповідача-1 про визнання недійним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р. В частині вимог до відповідача-2 щодо скасування державних реєстраційних дій було відмовлено.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначає Закон України „Про господарські товариства".

Згідно зі ст. ст. 1, 4 названого Закону господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ст. 50 Закону України „Про господарські товариства").

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

В ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном, як особливим об'єктом, вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як уже зазначалося вище, позивач є власником (спадкоємцем) частки у статутному капіталі відповідача-1 у розмірі 50% статутного капіталу.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р. та скасування державних реєстраційних дій, проведених відповідачем-2, з реєстрації цього рішення.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів ТОВ чи ТДВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Тобто, обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (аналогічна правова позиція викладена в п.2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 16.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було надіслано повідомлення вих.№2/15 від 15.01.2015р. про проведення 18.02.2016р. загальних зборів учасників відповідача-1, до порядку денного яких, зокрема, включено питання про розгляд заяви позивача щодо вступу до складу учасників відповідача-1, визнання позивача учасником товариства та внесення відповідних змін до Статуту відповідача-1 (том справи - 1, аркуші справи - 11-12).

При цьому жодних повідомлень про проведення загальних зборів 11.02.2016р. та їх порядку денного позивач не отримував.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до положень ст. ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

В ч.1 ст. 60 названого Закону чітко визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Системний аналіз діючого законодавства та судова практика у даній категорії спорів свідчить про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства, зокрема, можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому під час розгляду справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону, зокрема, є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч.6 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 12, 13, 50 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю діють виключно на підставі статуту, ухваленого учасниками товариства, що внесли вклад до статутного фонду, який є власністю товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Статуту відповідача-1 в редакції, чинній на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників товариства, до виключної компетенції зборів учасників належить, зокрема, внесення змін і доповнень до Статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу; виключення учасника з товариства. З вказаних питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань - простою більшістю голосів. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів (п.п. «б», «и» п.10.7, п.10.9 Статуту - том справи - 1, аркуші справи - 25-26).

З наведеного випливає, що прийняття будь-яких рішень лише одним із учасників товариства є неможливим за законом, оскільки для проведення загальних зборів учасників необхідно 60% голосів, а для внесення змін до статуту - більше 50% голосів учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття спірних рішень загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р. ОСОБА_5 належало лише 50% голосів учасників. Тобто, вказані рішення від 11.02.2016р. були прийняті за відсутності встановленого Законом України «Про господарські товариства» кворуму, що є безумовною підставою до визнання цих рішень недійсними.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформленого протоколом №1/16 від 11.02.2016р., у зв'язку з чим в цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про скасування державних реєстраційних дій, проведених відповідачем-2 на виконання рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 11.02.2016р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (який набув чинності на дату проведення спірних загальних зборів учасників відповідача-1 та проведення реєстраційних дій на підставі рішення, прийнятого цими зборами), стаття 1 якого визначає Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) як автоматизовану систему збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, наведений в ч.4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

В ст. 25 наведений порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, згідно з ч.1 якої державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"; рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що реєстраційні дії, проведені на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформленого протоколом №1/16 від 02.03.2016р., були вчинені відповідачем-2 згідно з вимогами чинного законодавства, обумовленими Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

При цьому, як уже зазначалося вище, передумовою для виключення реєстраційних записів (державної реєстрації змін) є наявність певного переліку документів, поданих уповноваженою особою. Однак, судом було встановлено, що позивач не звертався до відповідача-2 з вимогою про скасування оспорюваних записів, а відтак в даному випадку відсутнє порушення відповідачем-2 прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

За наведених обставин, вимога позивача до відповідача-2 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем-1 не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені в оскаржуваному ним рішенні суду першої інстанції.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Натомість місцевим господарським судом було надано належну оцінку поданим доказам та у повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання скарги покладаються на відповідача-1 (апелянта).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/3731/16 від 06.04.2016р. - без змін.

2. Матеріали справи №910/3731/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

Л.Г. Смірнова