Постанова № 59622276, 09.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2016 р. Справа № 920/46/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Євтушенку Є.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 14-88 від 18.04.2014 р.;

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 1/2016-Д від 15.12.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1918 С/1-28 на рішення Господарського суду Сумської області від 28 березня 2016 року у справі № 920/46/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс", м. Шостка Сумської області,

про стягнення 249492,98 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2016 р. ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до КП "Шосткинський казенний завод "Імпульс" про стягнення 249492,98 грн., в тому числі: 208428,03 грн. інфляційних втрат та 41064,95 грн. 3% річних., з посиланням на неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.03.2016 р. у справі № 920/46/16 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12655,69 грн. 3% річних та 83064,28 грн. інфляційних втрат.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 12065,09 грн. 3% річних та 83064,28 грн. інфляційних втрат. Посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вийшов за межі позовних вимог, визначивши період нарахування 3% річних з 18.12.2013 р. по 14.10.2014 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2016 р.

У звязку з відпусткою судді Россолова В.В., 08.08.2016 р. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 920/46/16 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.08.2016 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, в судовому засіданні 09.08.2016 р. не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання стороною відзиву, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.09.2011 р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавцем) та КП "Шосткинський казенний завод "Імпульс" (покупцем) укладено договір на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ (а.с. 27-32) та в подальшому внесено зміни в зазначений договір додатковими угодами №№ 1-5 (а.с. 33-38) щодо призначення поставленого природного газу, обчислення ціни на газ та відповідальності за невиконання умов основного договору.

У відповідності до п. 11.1 договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р., договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості.

Згідно п.п. 1.1., 1.2 зазначеного договору, продавець зобов'язаний передати у покупцю у 4 кварталі 2011 р. та у 2012 році імпортований природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язаний приймати та оплачувати природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 вказаного договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

На виконання договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р. позивач з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. та з жовтня по грудень 2012 р. передав відповідачу природний газ в обсязі 4116,2254 тис. куб.м. на загальну суму 5388999,72 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р., від 27.11.2012 р., від 30.11.2012 р. та від 31.12.2012 р. (а.с. 40-49), які підписані уповноваженими представниками сторін та газорозподільної організації й засвідчені печатками сторін та газорозподільної організації.

В п. 6.1 договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р. визначено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобовязання по вказаному договору щодо розрахунків за отриманий природний газ виконував неналежним чином, у звязку з чим у відповідача станом на 17.02.2014 р. виникла заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ з 01.10.2011 р. по 30.11.2013 р. в розмірі 1585464,59 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. у справі № 920/660/14 за позовом ПАТ НАК "Нафтогаз України" до КП "Шосткинський казенний завод "Імпульс" про стягнення 1817478,83 грн. за поставлений природний газ по договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р. з 01.10.2011 р. по 30.11.2013 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 1585464,59 грн., пеню в розмірі 92351,88 грн., 7% штрафу в розмірі 60014,95 грн., та 3% річних в розмірі 75907,18 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3740,23 грн. за період з 15.11.2011 р. по 17.12.2013 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. у справі № 920/660/14 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за поставлений природний газ в сумі 513258,35 грн., пеню в сумі 17225,79 грн., 3% річних в сумі 14557,44 грн. та інфляційні втрати в сумі 2053,03 грн.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач не погашав заборгованість за отриманий природний газ навіть після прийняття рішення суду від 05.05.2014 р. у справі № 920/660/14, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача індексу інфляції за час прострочення за період з грудня 2013 р. по грудень 2014 р. в сумі 208428,03 грн. та 3% річних за період з 18.12.2013 р. по 20.11.2014 р. в сумі 41064,95 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції частково відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В п. 7.1 договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р., сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем невірно здійснено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, оскільки при здійсненні вказаних розрахунків позивачем не враховано, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі № 920/660/14 встановлено, що заборгованість відповідача по договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2276/11-ТЕ в сумі 1072206,25 грн. є списаною з 31.10.2012 р. і на момент звернення позивача з позовом у справі № 920/660/14 заборгованість відповідача за поставлений природний газ по договору від 30.09.2011 № 14/2276/11-ТЕ складала 513258,35 грн.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, позивачем невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат (з грудня 2013 р. по грудень 2014 р.) та 3% річних (з 18.12.2013 р. по 20.11.2014 р.), оскільки 14.10.2014 р., відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30 "Про затвердження порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", між територіальним органом Казначейства у Сумській області, Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації, фінансовим управлінням Шосткинської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради, КП Шосткинський казенний завод Імпульс та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", укладено договір № 749/30 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Пунктом 8 договору про організацію взаєморозрахунків від 14.10.2014 р. № 749/30 сторони погодили, що КЗ ШКЗ Імпульс перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 513258,35 грн. для погашення заборгованості за спожитий у 2012 р. природний газ по договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р.

В п. 16 договору про організацію взаєморозрахунків від 14.10.2014 р. № 749/30 сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Таким чином, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків від 14.10.2014 р. № 749/30, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений по договору на купівлю-продаж природного газу від № 14/2276/11-ТЕ від 30.09.2011 р. Отже, для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором про організацію взаєморозрахунків від 14.10.2014 р. № 749/30.

З огляду на викладене, правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу в розмірі 513258,35 грн. за період з 18.12.2013 р. по 13.10.2014 р., тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 83064,28 грн. інфляційних втрат на суму основного боргу в розмірі 513258,35 грн. за період з 18.12.2013 р. по 13.10.2014 р. та 12655,69 грн. 3% річних на суму основного боргу в розмірі 513258,35 грн. за період з 18.12.2013 р. по 13.10.2014 р. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вийшов за межі позовних вимог, є безпідставним, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засада судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28 березня 2016 року у справі № 920/46/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.08.2016 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.