Постанова № 59622243, 10.08.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р.

Справа № 915/166/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

(згідно розпорядження в.о. керівника апарату від 08.08.2016р. №471 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.04.2016р.

по справі №915/166/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СИДЕРА КЕМІКЕЛ”

до відповідача: Фермерського господарства “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ”

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №018/5-ПК від 20.03.2014 року в сумі 241407,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “СИДЕРА КЕМІКЕЛ” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №018/5-ПК від 20.03.2014 року в сумі 241407,00 грн., яке складається з основного боргу – 57303,20грн.; суми відсотків за користування товарним кредитом – 87645,53грн.; пені за прострочену заборгованість по договору – 9428,93грн.; штрафу за неналежне виконання зобов’язань по договору – 11030,32грн.; 3% річних – 2441,55грн.; суми індексації – 73557,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору купівлі-продажу від 20.03.2014р. №018/5-ПК, за яким відповідач не виконав свої зобов’язання та не сплатив вартість отриманого товару у строк до 28.08.2014р. Станом на 15.12.2015р. зобов’язання виконані лише на суму 70000грн. Вимога про стягнення решти заборгованості і застосування штрафних санкцій ґрунтуються на положеннях ст. 525, 526, 536, 625, ч. 2.3 ст. 692, 694 ЦК України, ч.4 ст. 232, ст. 193 ГК України, ст. 1-4, 12, 45, ч. 3 ст. 49, ст. 54 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” не погодився із сумою позову, вважає її необґрунтованою та такою, що суперечить умовам договору купівлі-продажу та наполягав на надані з боку позивача детального розрахунку суми відсотків по товарному кредиту, пені, 3% річних, інфляції та штрафу із зазначенням періоду нарахування.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.04.2016р. (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” на користь ТОВ “СИДЕРА КЕМІКЕЛ” 50000,00 грн. основного боргу, 87645,53 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 500,00 грн. пені, 500,00 грн. штрафу, 2441,55 грн. 3% річних, 73557,47 грн. суми індексації, 3511,56 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Судом встановлено, що відповідач до звернення позивача із позовом до суду частково погасив борг в сумі 7303,20 грн. Розрахунок відсотків за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування товарним кредитом в загальній сумі 87645,53грн. здійснено позивачем правильно, у відповідності до п. 4.4, 4.5, 4.8 договору, ст. 694 ЦК України. Також підлягають задоволенню відповідно до умов п.4.8 договору та ст. 625 ЦК України нараховані суми індексації та 3% річних.

Суд дійшов висновку, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та суми індексації у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов’язані з порушенням відповідачем умов Договору №018/5-ПК. Стягнення ж пені та штрафу у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов’язання, а тому зменшив розмір стягуваної суми пені до 500грн., штрафу – до 500 грн.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” просить рішення господарського суду від 13.04.2016р. скасувати частково, зменшивши суми стягнених відсотків за користування товарним кредитом (87645,53грн.) та індексації (73557,47грн.) до розміру - 50% суми основного боргу.

Ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника позивача, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 20.03.2014 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 018/5-ПК.

За умовами п. 1.1. договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та сплатити вартість продукції - засоби захисту рослин, у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов договору.

Згідно п. 3.1. договору, конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару, що є невід’ємною частиною договору. Окремою партією товару є та партія товару, що вказана в межах однієї, підписаної сторонами даного договору, накладній на передачу товару (видаткової). У випадку виникнення розбіжностей щодо асортименту, кількості та якості товару, що визначені у додатках до договору та накладних на передачу товару (видаткових), привілейоване значення будуть мати дані щодо асортименту, кількості та ціни товару, що визначені у накладних на передачу товару(видаткових).

Відповідно до п.3.2. договору, загальна сума договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього договору, що є його невід’ємною частиною.

Пунктом 4.1 встановлено умови поставки товару за договором: покупець повинен в строк до 26.03.2014 року перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 14 % від вартості товару, що вказаний у додатку до договору.

На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком сплати: 100% від суми вартості всього товару по договору покупець має сплатити до 28.08.2014 року.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар - засоби захисту рослин на загальну суму 127 303,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 1306 від 21.05.2014р., № 1064 від 13.05.2014р., № 578 від 18.04.2014р., довіреностями на отримання товару № 10 від 21.05.2014р., № 07 від 06.05.2014р., № 05 від 03.05.2014р.

Матеріали справи містять платіжне доручення №34 від 24.12.2015р. з якого вбачається, що відповідач до звернення позивача із позовом до суду погасив частково заборгованість у сумі 7303,20грн.

Пунктом 4.4 договору визначено, що оплата, зроблена у строки, що передбачені п. 4.1 договору, вважається своєчасною. При здійсненні своєчасної оплати отриманого товару, відсотки за користування кредитом не стягуються.

На суму заборгованості до договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту. Товар вважається оплаченим покупцем у момент надходження грошей на поточний рахунок продавця (п. 4.5 договору).

За умовами пункту 4.8 договору, оплата вартості товару та нарахованих процентів здійснюється у гривнях. Сторони домовились про зміну ціни на товар згідно такого способу: у разі, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти – (дол. США) збільшиться у порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти – (дол. США), що діяв на дату підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору.

Також п. 7.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору, покупець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку неналежного виконання покупцем зобов’язання за договором, покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

Господарським судом підставно задоволено позовні вимоги з урахуванням права на зменшення суми нарахованої пені та штрафу (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України); та з посиланням на ст. 655, 694, 625 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов’язань та є обов’язковим для визначення сторонами.

Згідно приписів ст. 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.(ст. 546 ЦК України)

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3% процентів річних входить до складу грошових зобов’язань і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у використанні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнових прав та інтересів, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від зменшення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів та отримання компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховується незалежно від вини боржника.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту.

Також умовами договору (п.4.6) передбачено нарахування процентів за користування товарним кредитом у вигляді курсової різниці. (курс гривні до іноземної валюти – дол. США)

У разі зміни ціни на товар (із збільшенням офіційного курсу гривні до іноземної валюти – дол. США), що діяв на момент підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплатити проіндексованої суми вартості товару у гривні. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як А1+А0 х СП= ПСП, де А1 – офіційний курс дол. США на момент здійснення платежу ( на момент висування вимоги про здійснення платежу) на дату подачі позовної заяви до суду; А0 – офіційний курс дол. США, що був встановлений на дату підписання договору; СП – сума вартості товару (платежу у гривні), визначена у відповідних накладних на передачу товару (видаткових); ПСП – проіндексована вартість товару (платежу у гривні) по договору.

Оскільки відповідач станом на 24.12.2015р. свої зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 50000грн. – основного боргу.

За умовами пункту 4.8 договору оплата вартості товару та нарахування процентів проводиться в гривнях з можливістю сплати проіндексованої вартості товару у гривні по договору в разі зміни (збільшення) офіційного курсу гривні до іноземної валюти – дол. США.

Частиною 1, 5 ст. 694 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України (від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати). Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

На суму заборгованості по договору позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2 % за кожен день користування товарним кредитом в загальній сумі 87645,53 грн., яка задоволена господарським судом повністю, з чим погоджується і апеляційна інстанція.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконано у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема в п. 4.6, 4.8 договору, сторони погодили прив’язку виконання грошового зобов’язання до іноземної валюти (дол. США).

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті – гривні.

Оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця гривня, а не іноземна валюта, то норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення грошового зобов’язання, яке визначене в гривні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 20.03.2014р. між ТОВ “СИДЕРА КЕМІКЕЛ” (продавець) та ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, відповідно до якого продавець зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти на сплатити вартість засобів захисту рослин відповідно до умов даного договору (додатків та специфікацій до нього).

Відповідно до пункту 3.1. договору, конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових). Ціна товару встановлюється по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті – долар США. Оплата товару передбачена у гривні згідно р. 4 цього договору.

За п. 4.8 оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились про зміну ціни на товару згідно наступного способу: у разі якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти – (дол. США) збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти – (дол. США), що діяв на дату підписання договору. Продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору за формулою : (А1+А0) х СП=ПСП, де

- А1 – офіційний курс дол.. США на момент здійснення платежу (на момент висування вимоги про здійснення платежу) на дату подачі позовної заяви до суду);

- А0 – офіційний курс дол. США, що був встановлений на дату підписання договору;

СП – сума вартості товару (стягнення у гривні), визначена у відповідних накладних на передачу товару (видаткових);

ПСП – проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по договору.

Також сторони передбачили оплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконання зобов’язань за кожний день прострочення виконання зобов’язання (п.7.1 договору); сплату штрафу в розмірі 10% від суми сплаченого товару у випадку неналежного виконання зобов’язань (п.7.3 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар – засоби захисту рослин на загальну суму 127303,20грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними: №1306 від 21.05.2014р., №1064 від 13.05.2014р., №578 від 18.04.2014р., довіреностями на отримання товару: №10 від 21.05.2014р., №07 від 06.05.2015р., №05 від 03.05.2014р.

Станом на 24.12.2015р. – відповідачем було частково погашено борг – в сумі 77303,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таким умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Оскільки відповідач – ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” свої зобов’язання належним чином не виконало, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, місцевий господарський суд підставно стягнув 50000 грн. – основного боргу (з урахуванням оплати за платіжним дорученням №34 від 24.12.2015р. на суму 7303,20грн.).

Зі змісту ст. 199, ч.1 ст. 216, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. 549, 627, ч. 5 ст. 694 ЦК України сторони договору мають право передбачати обов’язок покупця щодо сплати процентів на суму, що відповідає ціні товару, переданого в кредит, починаючи з дня передання товару покупцю. Право передбачити в договорі обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, переданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем сторонам ч. 5 ст. 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов’язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, оскільки сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, а саме те, що відповідач - ФГ “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” свої зобов’язання за договором належним чином не виконало, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 87645,53 грн. – відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках у сумі невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконавця (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За невиконання належним чином грошових зобов’язань (п. 7.2, 7.3 договору) у встановлений строк позивачем нараховано до стягнення у відповідача 11030,32 грн. – штрафу, 9728,93грн. – пені.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та зп наявності інших обставин, які мають істотні значення. Аналогічне положення міститься в ст. 233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виключних випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушує зобов’язання.

Апеляційна інстанція погоджується із правомірністю застосування господарським судом приписів ч. 1 ст. 233 ГК України та зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), враховуючи відсутність доказів нанесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, висновок господарського суду про наявність підстав для стягнення у відповідача 3 % річних у сумі 2441,55грн. є вірним.

Рішення господарського суду постановлене у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства.

Статтею 616 ЦК України передбачені правові наслідки порушеного зобов’язання з вини кредитора.

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов’язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов’язання. Невиконання кредитором цього обов’язку може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягується з боржник. Зменшення розміру збитків або неустойки (ч. 2 ст. 616 ЦК України) в цьому випадку є правом, а не обов’язком.

Вимоги про наявність та стягнення збитків позивачем не заявлялися, а щодо стягнення неустойки – (пені та штрафу), то суд першої інстанції підставно скористався правом на її зменшення.

Щодо зменшення судом апеляційної інстанції нарахованих сум відсотків за користування товарним кредитом та суми індексації – до розміру 50 % суми основного боргу (до 25000грн.), то такий обов’язок або право чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, рішення господарського суду слід визнати правильним, постановленим у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 13.04.2016р. по справі №915/166/16 – без змін.

Стягнути з Фермерського господарства “АГРОПРОМ-СИНТЕЗ” в дохід Державного бюджету України 2484,71грн. судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя І.Г. Філінюк