Постанова № 59622118, 09.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2016 р. Справа№ 910/4739/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016

у справі № 910/4739/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Колоннейд Україна"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" Альфа Гарант"

про стягнення 12480,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія" Колоннейд Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" Альфа Гарант" про стягнення 12 480,54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі №910/4739/16 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Колоннейд Україна" задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" 11 980,54 грн. страхового відшкодування, 1 322,79 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" Альфа Гарант" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 року у справі № 910/4739/16 та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант" у справі №910/4739/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.07.2016.

21.07.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 21.07.2016, повноважні представники не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.08.2016.

В судове засідання, призначене на 09.08.2016, повноважні представники позивача та відповідача не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників позивача та відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 15.09.2014 о 10 год. 10 хв. на перехресті вул. Солом'янська та вул. Волгоградська у м. Києві трапилась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулось зіткнення автомобіля "Hyundai Elantra" (д. н. НОМЕР_1), під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Chevrolet Lacetti" (д. н. НОМЕР_2), під керуванням водія ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю "Hyundai Elantra" (д. н. НОМЕР_1), який був застрахований у позивача, згідно договору добровільного страхування транспортного засобу № CAS0021680 від 03.10.2013.

Постановою Солом'янського районного суду мвста Києва від 02.10.2014 № 760/20037/14-п винним в дорожньо - транспортній пригоді визнано водія автомобіля "Chevrolet Lacetti" (д. н. НОМЕР_2) - ОСОБА_3.

Відповідно до відомостей звіту про оцінку від 18.09.2014 р. № 133-10-14, вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля "Hyundai Elantra" (д. н. НОМЕР_1) становить 56 811,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

На виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу № CAS0021680 від 03.10.2013, на підставі заяви страхувальника, звіту про оцінку від 18.09.2014 № 133-10-14, розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту №1500012795 від 21.10.2014 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 56 811,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №000033634 від 21.10.2014.

Цивільно - правова відповідальність винної у ДТП особи - ОСОБА_3 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля " Chevrolet Lacetti " ( д. н. НОМЕР_2 ), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6878589 застрахована у відповідача (Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант"), а тому позивач просить суд стягнути з останнього 12 480,54 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 11 980,54 грн., тобто за мінусом франшизи 500,00 грн., яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6878589.

Заперечення скаржника, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Гарант" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/4739/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4739/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська