Ухвала суду № 59621621, 09.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.08.2016Справа № 910/29343/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод", м. Львів

до Міністерства оборони України, м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 250 932,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Крукеницька Т.М. (представник за довіреністю)

від відповідача: Півторак Т.О. (представник за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод", 17.11.2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 3557 від 16.11.2015 року до відповідача, Міністерства оборони України, про стягнення заборгованості в сумі 250 932,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не оплатив позивачу, як виконавцю, суму наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою суду від 18.11.2015 року порушено провадження у справі № 910/29343/15, призначено розгляд справи на 01.12.2015 року.

В судовому засіданні 01.12.2015 року оголошено перерву до 08.12.2015 року.

В судовому засіданні 08.12.2015 року оголошено перерву до 12.01.2016 року.

Судове засідання 12.01.2016 року не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Комарової О.С. на лікарняному.

Ухвалою суду від 22.01.2016 року розгляд справи призначено на 27.01.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, розгляд справи відкладено на 03.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/29343/15 зупинено.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 у справі № 910/29343/15 - без змін.

Вищий господарський суд України супровідним листом від 22 квітня 2016 року № 05-22/179 справу № 910/29343/15 повернув до Господарського суду міста Києва.

Супровідним листом № 06-17/172/16 від 10.05.2016 року матеріали справи № 910/29343/15 були направлені до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертного дослідження та вирішення питань, що поставлені в ухвалі суду від 03.02.2016 року.

Через відділ діловодства суду 13.06.2016 року від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз супровідним листом № 2488 від 03.06.2016 року були повернуті матеріали справи № 910/29343/15 разом з повідомленням № 2488 від 03.06.2016 року про неможливість дачі висновку судово-економічної експертизи по господарській справі № 910/29343/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 року поновлено провадження у справі № 910/29343/15 та призначено розгляд справи на 09.08.2016 року.

В судове засідання 09.08.2016 року представники сторін з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та дав пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі повторної судової експертизи щодо визначення вартості наданих послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року в розмірі 250 932,00 грн. за виконані роботи (надано послуги) з ремонту озброєння та військової техніки військових частин.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року ним належним чином було виконано роботи (надано послуги) з ремонту озброєння та військової техніки військових частин на загальну суму 250 932,00 грн., що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень. Проте, у зазначених актах виконаних робіт не зазначено вартість проведених робіт.

Позивач стверджує, що на підставі отриманих розрахунково-калькуляційних матеріалів Головне військове представництво Міністерства оборони України №4762 визначило та погодило позивачу договірну ціну (фактичні витрати) ремонту бронетанкової техніки і озброєння у військових частинах Збройних Сил України в розмірі 250 932,00 грн.

За твердженням позивача, 23.06.2015 року ним на адресу відповідача супровідним листом № 1712 від 23.06.2015 року було надіслано рахунок-фактуру № 76 від 19.06.2015 року та копії висновків Головного військового представництва Міністерства оборони України №4762 щодо рівня договірної ціни.

Крім того, позивачем супровідним листом № 1714 від 23.06.2015 року на адресу відповідача було також направлено для погодження і підписання протокол погодження договірної ціни, акти звіряння розрахунків та акти приймання наданих послуг.

Втім, відповідач зазначені вище документи не підписав, заборгованість в сумі 250 932,00 грн. не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість за виконані роботи (надані послуги) з ремонту озброєння та військової техніки військових частин за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року в розмірі 250 932,00 грн.

В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що бюджетне зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року може бути здійснено виключно тільки у відповідному бюджетному періоді протягом якого діяв договір, тобто до 31.12.2014 року, а задоволення позовних вимог у 2015 році призведе до виникнення для відповідача бюджетних зобов'язань, підстави виникнення яких на сьогодні відсутні, оскільки здійснення державної закупівлі послуг у 2015 році за договором, строк дії якого закінчився 30.12.2014 року, буде суперечити бюджетному законодавству України та законодавству, яке регулює здійснення закупівель за державні кошти.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

За змістом п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Так, за приписами ст.10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - інструкція) визначено основні види експертизи, серед яких, передбачено економічну експертизу, зокрема, бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій, а також товарознавчу: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавчу; транспортно-товарознавчу; військового майна, техніки та озброєння.

Судовий експерт користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до пункту 4 ст.42 Господарського процесуального кодексу України , при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Пунктом 15.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити у справі повторну судову щодо визначення вартості наданих послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Витрати по оплаті експертизи покладаються на позивача, як ініціатора судового процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За таких обставин, у зв'язку з призначенням у справі повторної судової експертизи, провадження у справі № 910/29343/15 підлягає зупиненню до отримання висновку експерта.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 31, 32, 41, 42, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/29343/15 повторну судову експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

2. На вирішення експертів поставити наступні питання:

- Який обсяг та вартість виконаних Державним підприємством "Львівський бронетанковий завод" робіт (наданих послуг) за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року?

- В якому розмірі документально підтверджується заборгованість Міністерства оборони України за виконані роботи (надані послуги), відповідно до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року?

- Чи є роботи, зазначені в актах виконання робіт (надання послуг) з ремонту озброєння та військової техніки військових частин, які додані до позовної заяви тими самими роботами (послугами), які визначені в цих актах?

3. У розпорядження експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надати матеріали справи № 910/29343/15.

4. Зобов'язати судового експерта повідомити та узгодити строки та порядок проведення економічної експертизи.

5. Витрати за проведення експертизи покласти на позивача - Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод" (ЄДРЮОФОП: 07985602, адреса: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73), відповідно до рахунку, виставленого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, докази чого надати у судове засідання, що буде призначене після проведення експертизи.

6. Зобов'язати судових експертів відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі, а також провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. У разі необхідності дослідження великої кількості документів та у разі складності призначеної експертизи, дозволено проведення експертизи у більш довгий термін відповідно до чинного законодавства.

7. Зупинити провадження у справі № 910/29343/15 за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в сумі 250 932,00 грн. до отримання висновку судової експертизи.

8. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.

Суддя О.С. Комарова