Рішення № 59621618, 09.08.2016, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.08.2016р.Справа № 917/1119/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17", пров. Галузевий, 22,м. Кременчук,Полтавська область,39610

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД", проспект 50 років Жовтня, б. 54 А, м. Кременчук, Полтавська область,39622

про стягнення 30825,28 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Мусійченко Т.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов.б/н від 06.07.2016

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 30825,28 грн.,за договором № 86/2 від 09.09.2014 року, із яких: 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень - основного боргу, 9 843,04 гривень (дев'ять тисяч вісімсот сорок три гривні 04 коп.) - інфляційні збитки, 982,24 гривні (дев'ятсот вісімдесят дві гривні 24 коп.) - 3 % річних.

09.08.2016 року за вхідним № 9838(канцелярії суду) представник позивач ОСОБА_1 подала письмові пояснення з додатками(а.с.39-68) Суд подані пояснення та додані до них документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від15.07.2016 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

09 вересня 2014 року між ТОВ Будівельна фірма «Центр ЛТД» (Підрядник- надалі відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17» (Субпідрядник- надалі позивач) було укладено договір № 86/2(надалі- договір).

Згідно п. 2.1. зазначеного договору Підрядник доручив, а Субпідрядник зобов'язався виконати власними силами і засобами роботи по виготовленню та установці та монтажу металоконструкцій.

Відповідно до п. 7.1. договору розрахунки між Відповідачем та Позивачем здійснюються на підставі оформлених трьохсторонніх актів по формі № КБ-2в (оформляється в 5-ти примірників) і довідок по формі № КБ-3 (оформляються в 2-х примірниках) та/ або на підставі актів наданих послуг.

Роботи за зазначеним договором були виконані позивачем належним чином у повному обсязі та прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, що підтверджується актом №1/1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року, складеним по формі № КБ-2в.

Вартість виконаних підрядних робіт була погоджена сторонами у розмірі 118 071,60 гривень, що підтверджується довідкою по вартість виконаних підрядних робіт*/ і витрат за листопад 2014 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2014 року. 28 листопада 2014 року ПрАТ КСУ-17 надало відповідачу рахунок-фактуру № 450 на суму 118 071,60 гривень.

Пунктом 7.2. договору сторонами було погоджено строк оплати Підрядником виконаних робіт - до 6-го числа місяця, наступного за звітним, при умові підписання Підрядником по формі № КБ-2в і довідок по формі № КБ-3 та/або актів наданих послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

Тобто, відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи не пізніше 06 грудня 2014 року.

В порушення своїх зобов'язань за договором відповідач не здійснило оплату за виконані роботи належним чином.

Угодою-протоколом взаємозаліку від 30 листопада 2014 року між відповідачем та позивачем було здійснено взаємозалік однорідних вимог на суму 94 488,36 гривень. При цьому відповідач зобов'язався перерахувати товариству залишок суми у розмірі 23 583,24 гривень, не оплаченої згідно рахунку-фактури № 450 від 28 листопада 2016 року.

Відповідно до матеріалів справи на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання за Договором щодо оплати отриманих результатів робіт виконав не повністю. 26 березня 2015 року відповідач здійснив часткову оплату згідно зазначеного рахунку у розмірі 3 583,24 гривень. Таким чином, заборгованість останнього складає 20 000,00 грн..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, як що інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (п. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем підрядних будівельних робіт за умовами Договору. В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст.854, ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач результати отриманих підрядних робіт оплатив не в повному обсязі, заборгованість останнього на момент прийняття даного рішення складає 20000,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20000,00 грн. заборгованості, є обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не заперечуються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 982,24 грн. трьох процентів річних та 9843,04 грн. інфляційних втрат за період з 07.12.2014 р. по 08.07.2016 р. (відповідно до письмових пояснень вх. канцелярії суду №9838 від 09.08.2016р.), суд визнає його правильним, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню .

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором №86/2 в розмірі 30825,28 грн. грн., із яких: основний борг - 20000,00 грн., 3% річних - 982,24 грн., інфляційні нарахування - 9843,04 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати з оплати судового збору, покладаються на відповідача.

Як роз"яснено в п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

02.06.2016р. між Адвокатом ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" було укладено Договір про надання правової допомоги , за умовами якого адвокат зобов'язується надати правову допомогу у господарському суду Полтавської області за позовом Приватному акціонерному товариству "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" про стягнення 30825,28 грн. за Договором №86/2 від 09.09.2014р.

Пунктом 3 додаткової угоди №3 від 02.06.2016 року до Договору вартість послуг, що надаються за Договором, становить 2500,00 грн.

Платіжним дорученням №1178 від 05.08.2016р. позивачем було сплачено 2500,00 грн. за Договором про надання правової допомоги від 02.06.2016р., платіжним дорученням № 1147 від 04.08.2016 року позивачем було сплачено 750,00 грн., за участь у судовому засіданні господарського суду Полтавської області у справі № 917/1119/16 та транспортні витрати згідно рахунку № 7 від 03.08.2016 року.

Право на заняття ОСОБА_1 адвокатською діяльністю підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1051 від 30.09.2011р., виданого Полтавською обласною КДКА 30.09.2011р. (а.с.61).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються на відповідача в сумі 3250,00 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма «Центр ЛТД» (код ЄДРПОУ 21074215, юридична адреса: проспект 50 років Жовтня, б. 54А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39622) на користь Приватного акціонерного товариства «Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17» (код ЄДРПОУ 01413891, проїзд Галузевий, б. 22, м. Кременчук, Полтавська обл., 39610) ЗО 825,28 гривень (тридцять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 28 коп.), а саме: 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень - основного боргу, 9 843,04 гривень (дев'ять тисяч вісімсот сорок три гривні 04 коп.) - інфляційні збитки, 982,24 гривні (дев'ятсот вісімдесят дві гривні 24 коп.) - 3 % річних, а також судовий збір у розмірі 1378,00 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 3250,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.

Повне рішення складено 11.08.2016р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.