Рішення № 59621512, 08.08.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" серпня 2016 р. Справа № 906/561/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 419/1 від 01.02.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2- т.в.о начальника відділу освіти

ОСОБА_3- дов. № 665 від 02.07.2016р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут"

до Відділу освіти Бердичівської районної державної адміністрації

про стягнення 120455,63 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 120455,63 грн., з яких 108484,64 грн. - пеня; 7816,26 грн. - 3% річних; 4154,73 грн. - інфляційні.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.07.2016р.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2016р. відкладено розгляд справи на 19.07.2016р.

Ухвалою суду від 19.07.2016о. розгляд справи відкладено на 08.08.2016р.

19.07.2016 р. позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких позивач відобразив розрахунок пені, 3% річних та інфляційних із врахуванням проведених відповідачем оплат, які не були враховані при подачі позову до суду, та облікової ставки НБУ, встановленої на відповідний період.

14.07.2016 р. відповідачем подано відзив на позовні вимоги, згідно якого просить відмовити у позові, враховуючи викладені у ньому обставини.

08.08.2016 р. відповідачем подано до суду клопотання, в якому викладені обставини несвоєчасно проведених розрахунків.

Представник позивача позовні вимоги позивача підтримала, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 58-60).

Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву (а.с. 39, 64-65 ).

В судовому засіданні оглядались матеріали справи № 906/363/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут" до Відділу освіти Бердичівської районної державної адміністрації про стягнення 1140714,59 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (постачальник/позивач), Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - ПАТ "Житомигаз", за договором - газорозподільне/ газотранспортне підприємство) та Відділом освіти Бердичівської районної державної адміністрації (споживач/відповідач) було укладено договір №2015/ТП-БО-300043 на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с. 13- 18).

Відповідно до умов п.1.1. договору, постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За змістом п.4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води). У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як встановлено в підпункті 5.3.3 пункту 5.3 договору, споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідно до пункту 10.1 договору, договір набирає чинності з 1 липня 2015 року та укладається на строк по 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 3 договору щодо договірних обсягів постачання природного газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

Згідно умов визначених у п. 10.2 сторонами було переоформлено додаток 3 до договору щодо договірних обсягів постачання природного газу на 2016 рік.

На виконання умов договору №2015/ТП-БО-300043 від 02.10.2015, за період з січня по березень 2016 ТОВ "Житомиргаз збут" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 146169 м3 на загальну суму 1140714,57 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р. та за березень 2016 р. № ЖТ300005463 (а.с.19-21).

Відповідач в порушення умов договору №2015/ТП-БО-300043 від 02.10.2015р., зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконував неналежним чином.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.05.2016р. у справі №906/363/16 з відповідача стягнуто 1140714,59 грн. основного боргу (а.с.10-12).

Вищенаведеним рішенням суду встановлено факт неналежного виконання Відділом освіти Бердичівської районної державної адміністрації зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ згідно Договору № 2015/ТП-БО-30043 від 02.10.2015р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 6.2.2. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вищевказаного пункту договору позивачем за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий природний газ нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 108484,64грн.

Крім того на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7816,26 грн. 3 % річних та 4154,73 грн. інфляційних.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що заборгованість перед позивачем виникла через зміни, які відбулись в законодавстві.

Так, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» відділом освіти було прийнято рішення про проведення переговорної процедури закупівлі природного газу на 2016 рік .

Переговори проводилися з TOB «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ», який займав монопольне становище на ринку природного газу. У зв'язку із змінами в законодавстві, дана процедура була відмінена.

З 22.12.2015 року по 18.03.2016 рр проводилась процедура відкритих торгів по закупівлі природного газу.

В період проведення конкурсних торгів постачання газу для установ освіти здійснювало TOB «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ». Здійснення оплати постачальнику за спожитий газ було неможливості через відсутність фінансування.

Станом на 05.08.2016р. сума основного боргу - 1140714,59 грн. та 17 110,73 грн. - судового збору відповідачем повністю сплачена.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що відповідач є бюджетною установою, просить відмовити в задоволені позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі вищевказаного договору на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.6 договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за отриманий природний газ здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, при розгляді справи № 906/3363/16 судом встановлено допущення відповідачем порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого від позивача природного газу.

Таким чином позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені на підставі п. 6.2.2 договору.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 даного Закону України визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 3-4, 58-59), пеню заявлено на заборгованість за актом приймання-передачі природного газу у січні 2016 року за період з 10.12.2016р. по 01.06.2016р. на заборгованість в сумі 419711,23 грн.;

- за актом приймання-передачі природного газу у лютому 2016 року за період з 11.03.2016р. по 01.06.2016р. на заборгованість в сумі 415473,61 грн.

- за актом приймання-передачі природного газу у березні 2016 року за період з 11.04.2016р. по 01.06.2016р. на заборгованість в сумі 305529,73грн.

Загальна сума пені за розрахунком позивача склала 108484,64 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд встановив, що позивачем у первісному розрахунку допущено арифметичні помилки та не враховані проплати, здійснені відповідачем. У розрахунку, поданому позивачем до суду 19.07.2016 р. (а.с. 58-59), позивачем вірно здійснено обрахунок пені, розмір якої становить 108677,81грн.

Однак, оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі меншому ніж є арифметично вірним, що є правом позивача, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 108484,64грн.

Разом з тим, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 108484,64 грн. пені, суд вважає за можливе зменшити її розмір до 10 %, що становить 10848,46грн., враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання зменшення розміру пені, суд врахував, що відповідач є структурним підрозділом Бердичівської районної державної адміністрації . Відділ освіти є бюджетною неприбутковою установою, який фінансується Державного бюджету України.

Суд враховує, що станом да день вирішення даного спору основний борг перед позивачем в період з травня по серпень 2016 р. погашено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 48-54, 66-68).

Крім того, суд бере до уваги, що погашення заборгованості перед позивачем залежало від бюджетних асигнувань, тобто прямої вини відповідача у порушені строків розрахунків не було. До того ж, позивачем не заявлялось про будь-які понесені збитки, в результаті неналежного виконання з боку відповідача зобов'язань за договором.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини господарської діяльності відповідача, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, ступінь вини останнього, відсутність тяжких наслідків для позивача порушенням відповідачем зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, з метою виконання судового рішення, суд керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені до 10%, що становить 10848,46 грн.

Стягнення правомірно заявленої неустойки в сумі 10848,46 грн. та задоволення позовних вимог в частині трьох процентів річних та інфляційних суд вважає достатнім для забезпечення права позивача на компенсацію за затримку відповідачем оплати отриманого від позивача природного газу.

Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача 7816,26 грн. 3 % річних та 4154,73 грн. інфляційних, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З первісного розрахунку позивача (а.с. 4) вбачається, що нарахування 3% річних здійснено за наступні періоди:

- за актом приймання-передачі природного газу у січні 2016 року за період з 11.02.2015р. по 01.06.2016р. на заборгованість в сумі 419711,23 грн.;

- за актом приймання-передачі природного газу у лютому 2016 року за період з 11.03.2016р. по 01.06.2016р. на заборгованість в сумі 415473,61 грн.

- за актом приймання-передачі природного газу у березні 2016 року за період з 11.04.2016р. по 01.06.2016р. на заборгованість в сумі 305,529,73 грн.

Загальна сума 3 % річних за розрахунком позивача склала 7816,26 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем допущено помилки, а саме позивачем не враховані проведені відповідачем оплати за природний газ отриманий у січні 2016 року та опущено арифметичні помилки.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, наданим позивачем до суду 19.07.2016 р. (а.с. 59), за яким розмір 3 % річних становить 7952,80грн, суд встановив , що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Однак, оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі меншій, ніж є обґрунтованою та арифметично вірною, що є правом позивача, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних є обґрунтованою, заявленою у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню в сумі 7816,26 грн.

Разом з тим, перевіривши розрахунок інфляційних (а.с. 4), судом встановлено, що інфляційні нарахування позивачем заявлено за березень 2016 року на заборгованість, яка виникла у лютому 2016 року, та складають 4154,73 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування інфляційних, суд дійшов до висновку, що вони заявлені правомірно, є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, то суд критично ставиться до таких, так як відповідні зміни в законодавстві та відсутність бюджетних асигнувань не є підставою для відмови в задоволені позову.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на загальну суму грн., з яких: грн. 10848,46 грн. пеня, 7816,26 грн. 3 % річних та 4154,73 грн.інфляційні.

В частині стягнення 97636,18 грн. пені (90% від заявленої) суд відмовляє.

Пунктом 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. При цьому, в частині обґрунтовано заявленої пені, але зменшеної за рішенням суду, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Бердичівської районної державної адміністрації (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Садова, буд.3, код ЄДРПОУ 02143005)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, житомирська область, м.Житомир, вул. Фещенка Чопівського, буд. 35, код ЄДРПОУ 39577504)

- 10848,46 грн. пені;

- 7816,26 грн. 3 % річних;

- 4154,73 грн. інфляційних;

- 1806,83 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.08.16

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу