Рішення № 59621476, 08.08.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016р. Справа№ 914/1763/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м.Львів

про стягнення 10 388 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 27.04.2016 р.);

від відповідача: не зявився

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м. Львів про стягнення 10 388 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.06.2016р. призначив розгляд справи на 08.08.2016 р.

Представнику сторони розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при здійсненні відправлення вагону у накладній №39711825 неправильно зазначив адресу одержувача ТзОВ з ІІ «Кольорові метали», а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Чайковського, 5/28, натомість адреса одержувача м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 5/28. Відповідно до положень статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену адресу у залізничній накладній №39711825 в розмірі 10 388 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

У грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Галнафтохім» відправило ТзОВ з ІІ «Кольорові метали» зі станції Сокаль Львівської залізниці на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці за залізничною накладною №39711825 вагон №63942312. У накладній відправником у графі «Одержувач» було зазначено адресу ТзОВ з ІІ «Кольорові метали»: м. Дніпропетровськ, вул. Чайковського, 5/28.

22.12.2015 р. станцією призначення було відправлено на станцію відправлення телеграму №551 про зазначення неправильної адреси одержувача у залізничній накладній №39711825.

23.12.2015 р. зі станції відправлення на станцію призначення надійшла телеграма №20, в якій зазначено, що правильною адресою одержувача слід вважати адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 5/28 .

Факт неправильного зазначення адреси одержувача був зафіксований актом загальної форми №109 від 22.12.2015 р.

За невірне зазначення адреси вантажоодержувача позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі пятикратної провізної плати відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, що становить 10388грн. 00 коп.

Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної здійснюється у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644.

Пунктом 2.1. Правил оформлення перевізних документів передбачено, що вантажовідправником заповнюються визначені цим пунктом графи перевізних документів, зокрема, інформація про одержувача вантажу: найменування, ідентифікаційний код, адреса одержувача вантажу та його цифровий код.

Представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних у перевізному документі.

Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Крім того, статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

В силу приписів ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за предявлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У пункті 6.2. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. №04-5/225 розяснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати, якщо вони є), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно зі статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано штраф в сумі 10 388 грн. 00 коп.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Також відповідно до ч. 2 вказаної норми, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В п. 21 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи.

Беручи до уваги заявлений розмір штрафу, який є порівняно великим із збитками позивача, відсутності негативних наслідків для позивача, повязаних із безпекою руху, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу до чотирьох провізних плат - до 8 310 грн. 40 коп.

Оскільки витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби розмір неустойки судом не було зменшено, то судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно до вимог, які підлягають задоволенню, без врахування зменшення розміру неустойки судом.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 551 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст.ст. 24, 188, 122 Статуту залізниць України та ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м.Львів, вул. Пасічна, 167 (ідентифікаційний код 23958622) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, вул.Тверська, 5 (ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 108 (ідентифікаційний код 40081237) 8 310 грн. 40 коп. штрафу, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 08.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення підписано 11.08.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.