Рішення № 59621223, 01.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2016 Справа № 905/1567/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Тарапати С.С., Сковородіної О.М.,

при помічнику судді Фроловій Т.С.

розглянувши матеріали справи за позовом: Соледарської міської ради, м. Соледар

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Деконський торгівельний дім, м. Севєродонецьк

про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 50523,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 29.07.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Соледарська міська рада, м. Соледар звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Деконський торгівельний дім, м. Севєродонецьк про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 50523,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди земельної ділянки від 14.11.2003р., внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 50523,82 грн.

Позивач в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання зявився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою звільнено субєктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону під час проведення антитерористичної операції.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, та, позивачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України без явки представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2003р. між Соледарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Деконський торгівельний дім було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір).

Відповідно до п. 1.3 Договору орендодавець на підставі рішення виконкому Соледарської міської ради від 12.11.2003 року № 388 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться м. Соледар, вул. Комарова (раніше МТС) кадастровий номер 1410370300:00:003:0632 загальною площею 3,1682 га, згідно з планом земельної ділянки, що додається і є невідємною частиною цього договору.

Земельна ділянка надається орендареві у платне користування терміном на 25 (двадцять пять) років, для розміщення автогаражів виробничого автотранспорту (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2008р. до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2003р.) орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 19,82 грн/кв.м. х 1,283 х 31682,0 кв.м.х0.01х3 = 24169 грн. 30 коп. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят девять гривень 30 копійок) на рік.

Розмір місячної орендної плати складає: 2014 грн. 11 коп. (дві тисячі чотирнадцять гривень 11 коп.)

Плата за землю вноситься на рахунок № 33218812700016 Одержувач: ГУДКУ в Донецькій обл., місцевий бюджет м. Соледара, МФО 834016, код ЗКПО 34686516, код платежу 13050200 рівними частинами щомісячно.

Згідно розділу 8 договору договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами та державної реєстрації.

Даний договір зареєстрований Артемівським міським відділом Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центру Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» 08.01.2004р. під №3 в Книзі реєстрації договорів оренди землі (номенклатурний № 2/3-41).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з січня 2014р. по грудень 2015р. за договором від 14.11.2003 р., позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 50523,82 грн.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України Про оренду землі та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості у спірній сумі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконуються умови договору оренди земельної ділянки від 14.11.2003 р., а саме, в обумовлені договором строки останнім не перераховується орендна плата, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 50523,82 грн. за період з 01.01.2014 р. по 01.01.2016 р.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 50523,82 грн. перед позивачем відповідачем не надано.

Разом із тим, Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, звільнено субєктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення, відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно д ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Соледар та с. Покровське, де проводить свою господарську діяльність відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Соледар та с. Покровське, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії податкових декларацій відповідача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.2014р. по 31.03.2016р., в яких зазначено місце розташування земельної ділянки, назва родовища, розмір податкового зобовязання за користування надрами з видобутку гіпсу (Донецька область, Артемівський район, Покровське 1 родовище), а також належним чином засвідчені копії договору оренди нежитлових приміщень № 301213 від 30.12.2013р., акти здач-приймання робіт № 51 від 31.12.2014р., № 70 від 31.12.2015р., відповідно до яких відповідачем орендуються приміщення та будівлі за адресою: 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Комарова, 2а.

З урахуванням вищевикладеного, вбачається правомірним нарахування позивачем заборгованості з орендної плати за період з січня 2014 року по 13.04.2014 року.

Суд звертає увагу, що додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки, що зареєстрована у Артемівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 06.08.2008 р. за № 040814700017 встановлено розмір місячної орендної плати, який складає 2014,11 грн. Проте, позивач розраховує орендну плату за 2014 р. з розрахунку 1960,73 грн. за місяць.

В звязку із тим, що суд при розгляді справи обмежений предметом позову, приймає розрахунок орендної плати позивача.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, орендна плата за квітень 2014 року становить 1960,73 грн., що за 13 днів квітня становить 849,68 грн. (1960,73/30днів х 13 днів).

Отже сума заборгованості з орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 6731,87 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Деконський торгівельний дім, м. Севєродонецьк (93400, Луганська область, м. Севєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37а, код ЄДРПОУ 31845601) на користь Соледарської міської ради, м. Соледар (84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Леніна, 3а) заборгованість з орендної плати в сумі 6731,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Деконський торгівельний дім, м. Севєродонецьк (93400, Луганська область, м. Севєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37а, код ЄДРПОУ 31845601) на користь Соледарської міської ради, м. Соледар (84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Леніна, 3а) судовий збір в сумі 183,61 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 05.08.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя С.С. Тарапата

Суддя О.М. Сковородіна