Постанова № 59620497, 09.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 серпня 2016 р. № 820/3873/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Тимошенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про часткове визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Євроцемент-Україна" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 9-13, 14, 16, 17 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.04.2016 року № 17/03-09, винесеного відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що зазначене рішення суб"єкта владних повноважень в оскаржуваній частині прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Плісак С.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Полухін А.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 09 березня 2016 року по 29 березня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ПАТ "Євроцемент-Україна", за результатами якої 04.04.2016 року складено припис № 17/03-09 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення вказаної перевірки.

Так, відповідно до пунктів 9-13 припису № 17/03-09 ПАТ "Євроцемент-Україна" приписано:

- отримати документи, що посвідчують право користування ПАТ "Євроцемент-Україна" земельною ділянкою загальною площею 118,3841 га (п. 9 припису);

- отримати документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 4,13 га (п. 10 припису);

- надати до Держекоінспекції документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під незавершеним будівництвом дитячого оздоровчого табору площею 10,7 га (п. 11 припису);

- надати до Держекоінспекції документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під під'їзною залізницею загальною площею 10,4219 га (п. 12 припису);

- отримати документи, що посвідчують право власності або право користування ПАТ "Євроцемент-Україна" земельною ділянкою під свердловинами загальною площею 0,7289 га (п. 13 припису).

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні обставини та нормативні положення.

Суд зазначає, що Положенням про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 в пункті, що стосується повноважень по здійсненню державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про використання та охорону земель визначено перелік питань щодо яких здійснюється даний контроль, а саме:

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій;

- ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Зазначений перелік є повним та вичерпним.

Повноваження ж в галузі контролю за дотриманням законодавства щодо порядку набуття і реалізації права на землю та інших правових засад користування земельними ділянками покладені на Державну інспекцію сільського господарства України відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, яке затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 (надалі Положення № 459/2011).

Зокрема абз. а) підпункту 1) пункту 4 Положення № 459/2011 визначено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Суд зазначає, що як на дату проведення зазначеної перевірки, так і станом на дату подання даного позову Положення № 459/2011 є чинним, а тому Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань в повному об'єму повинна виконувати свої повноваження.

Отже, проведення перевірки та надання приписів з цих питань не відповідає одному з принципів державного нагляду (контролю), а саме неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), визначених в ст. З Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Такі дії також не відповідають вимогам п. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в якому зазначено, що орган державного нагляду контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що у відповідача відсутні будь-які повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у даній сфері господарської діяльності, тобто пункти 9-13 припису є недійсними, винесеними поза межами повноважень відповідача.

Також, відповідно до пункту 14 припису № 17/03-09 ПАТ "Євроцемент-Україна" приписано: обладнати територію підприємства локальною мережею спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що ст. 105 Водного кодексу України вимагає від підприємств, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

На даний час на підприємстві відсутні об'єкти, які перераховані вище, факти забруднення підземних вод при перевірках контролюючих органів не встановлені. Вважаємо, що загальні заходи (недопущення розливів забруднених сумішей, тверде покриття території), які вжиті підприємством для недопущення забруднення підземних вод є достатніми.

Віднесення мулових карт очисних споруд підприємства до накопичувачів побутових стоків є неправомірним. Мулова площадка це спланована ділянка землі, розділена на карти для обезводнення осадка стічної води. Мулова площадка є складовою частиною технологічного процесу очистки стічних вод і до накопичувачів стічних вод, як окремих споруд для ліквідації зворотніх або стічних вод відношення не має.

Так, в акті перевірки, без урахування вимог ст. 3, 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", були затребувані матеріали, розглянуті, внесені в описову частину уніфікованого акту та надано припису з питання, що стосується охорони та раціонального використання і підземних вод.

Діючими нормативно-правовими актами встановлені інші органи, що здійснюють контроль в цій сфері, якими є: в сфері державного геологічного контролю - Державна служба геології та надр України (Положення про яку затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 391/2011), а в сфері державного гірничого нагляду - Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Положення про яку затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 408/2011) в Положеннях про які, вони прямо уповноважені на здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах.

Так, в п. 11 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 408/2011 прямо вказано на здійснення гірничого нагляду з питань: - виконання вимог з охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення , визначення кондицій мінеральної сировини та експлуатації родовищ корисних копалин; - відповідності визначеним вимогам та своєчасності здійснення заходів, що гарантують безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням , надрами.

В п. 18 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 391/2011, прямо вказано на здійснення державного контролю за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України; - дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами;

Затверджені також відповідні уніфіковані акти перевірок для цих служб в тому числі і, що стосується підземних вод - Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні), наказ Мінприроди України від 18.03.2013 року № 133. Відповідно до визначення надр (ст.1 Кодексу України «Про надра») - які є частиною земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння, та визначення підземних вод (ст. 1 Водного Кодексу України) - які є водами, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах, зони повністю відносяться до надр та контроль за ними здійснюється відповідно до викладених вище положень.

В Положенні про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року за № 454/2011 прямо не визначені повноваження в сфері видобування корисних копалин та раціонального використання і охорони надр, в тому числі щодо контролю видобування підземних вод та експлуатації артсвердловин, а згідно п. 4 ст. Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, в ході перевірки відповідачем з цього питання також порушено принцип неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), згідно зі ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Окрім того, відповідно до пункту 16, 17 припису № 17/03-09 ПАТ "Євроцемент-Україна" приписано: провести моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів та розробити паспорт місць видалення відходів.

Так, відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України "Про відходи" моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є складовою єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища. На сьогодні підприємство не включено до єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в порядку визначеному «Положенням про державну систему моніторингу довкілля», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 (п.п. 8, 12) як постачальник інформації чи виконавець робіт.

З доказів справи вбачається, що на підприємстві позивача відсутні місця видалення відходів, тобто місця де відходи зберігаються більше 2-х років. Віднесення до таких місць мулових карт очисних споруд не відповідає вимогам до них з наступних підстав.

Мулові карти є складовою частиною технологічного процесу очистки стічних вод на очисних спорудах біологічної очистки. Як об'єкт вони входять до складу споруд, обладнання та пристроїв, що використовується в технологічному процесі очистки стічних вод.

Осад відстійників, що потрапляє до мулових карт за межі технологічного процесу не виходить і відходами буде вважатися після очистки мулових карт та його тимчасового розміщення.

Таким чином, пункт 16- 17 припису є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Органи державної екологічної інспекції як органи державного управління, у своїй діяльності керуються нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 1 Закону України № 877-У, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України № 877-У.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877-У, виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно пункту 4.2 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 року № 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1347/20085, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкта владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення в оскаржуваній частині є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 9-13, 14, 16, 17 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.04.2016 року № 17/03-09, винесеного відносно Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, Харківська область, м. Балаклія, проммайданчик ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ, код ЄДРПОУ: 00293060) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови

Повний текст постанови виготовлено 11.08.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.