Постанова № 59620020, 10.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 р. Справа № 805/1240/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кірієнко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015року за №0000421701, від 28.08.2015року за №0000651701 та рішення від 12.08.2015року за №0000641701, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся з позовною заявою до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2016року за №0000081404, №0000091404.

Ухвалою суду від 31.05.2016року було здійснено заміну неналежного відповідача Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на належного Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом було здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1, за висновками якої встановлені порушення абз. 2 пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7, п. 8.5 ст. 8, п. 9.2, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума недоплати по ЄСВ складає 22845,00 грн.; пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України сума недоплати по податку на доходи фізичних осіб складає 11852,36 грн. За результатами перевірки було складено акт №272/05-81-17-01/НОМЕР_1 від 10.03.2015 року.

За висновками акту перевірки №272/05-81-17-01/НОМЕР_1 від 10.03.2015 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000421701 від 14.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді зарплати у розмірі 11852,36 грн. та застосовування сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2963,09 грн., № 0000411701 від 14.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за яким було донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22845,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11422,50 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Головне управління ДФС у Донецькій області прийняла рішення №6504/10/05-99-10-03-12-2 від 24.07.2015 року, яким скасувало рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000411701 від 14.05.2015 року.

Разом з тим, податковим органом було прийнято рішення №0000641701 від 12.08.2015 року про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22845,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11422,50 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000011701 від 12.08.2015 року; податкове повідомлення-рішення за номером 0000651701 від 28.08.2015 року про застосовування сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5698,44 грн.

Вважає рішення відповідача недійсними та такими, що підлягають скасуванню.

Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що під час проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача було встановлено порушення ним 2 пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7, п. 8.5 ст. 8, п. 9.2, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума недоплати по ЄСВ складає 22845,00 грн.; пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України сума недоплати по податку на доходи фізичних осіб складає 11852,36 грн. За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки №272/05-81-17-01/НОМЕР_1 від 10.03.2015 року та з урахуванням адміністративного оскарження рішень винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015року за №0000421701, від 28.08.2015року за №0000651701 та рішення від 12.08.2015року за №0000641701. Вважає дії відповідача стосовно винесення спірних податкових повідомлень-рішень правомірними та такими, що грунтуються на нормах діючого законодавства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника податкового органу.

За таких підстав, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом НОМЕР_1.

03.03.2016р. на підставі направлень від 03.03.2016року за №№136, 137 та наказу на проведення перевірки від 03.03.2016року за №280 була проведена фактична перевірка господарської одиниці учбового центру англійської мови «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в якій здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1. Податковим органом були встановлені порушення абз. 2 пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7, п. 8.5 ст. 8, п. 9.2, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума недоплати по ЄСВ складає 22845,00 грн.; пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України сума недоплати по податку на доходи фізичних осіб складає 11852,36 грн.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №272/05-81-17-01/НОМЕР_1 від 10.03.2015 року.

За висновками акту перевірки №272/05-81-17-01/НОМЕР_1 від 10.03.2015 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000421701 від 14.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді зарплати у розмірі 11852,36 грн. та застосовування сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2963,09 грн., № 0000411701 від 14.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за яким було донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22845,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11422,50 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Головне управління ДФС у Донецькій області прийняло рішення №6504/10/05-99-10-03-12-2 від 24.07.2015 року, яким скасувало рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000411701 від 14.05.2015 року.

Разом з тим, податковим органом було прийнято рішення №0000641701 від 12.08.2015 року про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22845,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11422,50 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000011701 від 12.08.2015 року; податкове повідомлення-рішення за номером 0000651701 від 28.08.2015 року про застосовування сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5698,44 грн.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.81 Податкового кодексу України податковим органом було ознайомлено позивача з направленнями на перевірку від 03.03.2016року за №№136, 137, в яких позивач поставив власний підпис та час ознайомлення (03.03.2016року о 14год.15хв.). Також, позивача було ознайомлено зі службовими посвідченнями осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З приписів акту перевірки та письмових заперечень відповідача вбачається, що підставою для донарахування є письмові пояснення звільнених працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, працівник відповідача ОСОБА_5 перебувала у трудових відносинах з позивачем з 12.02.2013 року по 05.11.2014 року, згідно трудовому договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 12.02.2013 року, зареєстрованого у Маріупольському міському центрі зайнятості 12.02.2013 року за №05331300217. У відповідності до пункту 3 трудового договору від 12.02.2013 року позивач зобов'язався оплачувати працю працівника 0,5 ставки від 1600,00 грн. в розмірі 800 (вісімсот) грн. на місяць.

ОСОБА_5 звільнилась 05.11.2014 року за власним бажанням ст. 38 КЗпроП України.

ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з позивачем у період з 03.04.2013 року по 29.12.2014 року, згідно трудовому договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 03.04.2013 року, зареєстрованого у Маріупольському міському центрі зайнятості 03.04.2013 року за №05331300499. У відповідності до пункту 3 трудового договору від 03.04.2013 року Позивач зобов'язався оплачувати працю працівника 0,5 ставки від 1600,00 грн. в розмірі 800 (вісімсот) грн. на місяць.

ОСОБА_4 звільнилась за власним бажанням ст. 38 КЗпроП України 29.12.2014 року.

За час праці працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було нараховано заробітну плату на підставі табелю обліку використання робочого часу (арк.с.105-127), що було відображено у податковій звітності "податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" за формою №1ДФ та у "звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів" за формою №Д4.

Судом також досліджені копії відомостей про виплату зарплати, з яких вбачається, що працівники розписувалась за суми отриманих грошових коштів, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Зазначені суми отриманих коштів співпадають з даними податкової звітності позивача.

Як вбачається з пояснень представника позивача, ніякої іншої виплати коштів крім відображених у відомостях підприємцем не виплачувалось.

Крім того, як вбачається з трудового договору ОСОБА_5 була прийнята на роботу 12.02.2013 року, а ні в грудні 2012 року, як то зазначено в акті перевірки.

Згідно п.п.20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно абз.2 п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, ) роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (п.8.5 ст.8 Закону).

Згідно п.9.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Також, суд зазначає, що відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи з фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 цього кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

За п. 167.1 ст. 167 даного Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пп.. 168.4.1 цієї статті встановлено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України;

Згідно п. 171.1 ст. 171 цього Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Отже, з матеріалів справи, а саме, укладених трудових договорів, відомостей на виплату грошей, тебелю обліку використання робочого часу, вбачається, що громадянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримували заробітну плату в розмірі 800грн. в місяць, що дорівнює даним податкової звітності позивача за спірний період.

Таким чином, зазначеними документами підтверджено отримання гр. ОСОБА_4 заробітої плати у розмірі не більше 2000 грн.

Стосовно доводів гр. ОСОБА_5 щодо отримання нею заробітої плати на рівні 2100 грн., які також були використані в якості підстави проведення перевірки позивача, суд зазначає, що такі твердження спростовуються з наявними в матералах справи доказами.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015року за №0000421701, від 28.08.2015року за №0000651701 та рішення від 12.08.2015року за №0000641701- задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 14.05.2015року за №0000421701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 11852,36грн. та застосування сум штрафних санкцій у розмірі 2963,09грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.08.2015року за №0000651701 про застосування сум штрафних санкцій у розмірі 5698,44грн.

Визнати недійсним рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.08.2015року за №0000641701 про донарахування 22845грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і штрафних санкцій у розмірі 11422,50грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд.59) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна ) грн.20коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.