Вирок № 59619135, 11.08.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2016 Справа №607/7120/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210180000261 від 07 травня 2016 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_2 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Малий Ходачків, Тернопільського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

за участю: прокурора Савельєва Ю.В.

потерпілого ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

07.05.2016 близько 00 год. 30 хв. на автодорозі «Тернопіль-Скалат» у центрі с. Малий Ходачків, Тернопільського району, поблизу клубу молодіжного дозвілля вказаного села, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21099», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, під керуванням останнього, та автомобіля марки «Пежо» моделі «605», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, належного ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6

Внаслідок ДТП були пошкоджені обидва автомобілі та між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 сіли у автомобіль «ВАЗ», а ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 сіли в автомобіль «Пежо». Потім, останні поїхали на АДРЕСА_3, де по місцю проживання ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вийшли з автомобіля. ОСОБА_2 залишився в автомобілі та невдовзі на вказану вулицю до нього прийшов ОСОБА_3 Під час розмови про обставини пошкодження автомобіля ОСОБА_5, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник злочинний намір направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, з метою помститися за пошкодження автомобіля та через переконання, що ОСОБА_4 не відшкодує завданих ДТП матеріальних збитків.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 07 травня 2016 року, близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_2, взявши із будинку по АДРЕСА_3 гумовий кийок та дерев'яну биту, разом із ОСОБА_3 сіли у автомобіль марки «Пежо», та поїхали на вул. Шевченка, с. Малий Ходачків, Тернопільського району. Проїжджаючи на вказаній вулиці, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 помітили автомобіль марки «ВАЗ», за кермом якого перебував ОСОБА_4, а на пасажирському сидінні - ОСОБА_7 Зупинившись перед автомобілем марки «ВАЗ», ОСОБА_2 з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вийшов із автомобіля марки «Пежо», та, підійшовши до ОСОБА_4, відчинив дверцята водія, і умисно наніс останньому один удар стопою правої ноги у ліву частину тулуба та один удар стопою правої ноги у ліву руку. Після чого, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 просунув у відчинене вікно водія праву руку із гумовим кийком та умисно, використовуючи вказане знаряддя, наніс ОСОБА_4 два тичкових удари в тулуб та два удари в обличчя останнього. В подальшому, до злочинних дій ОСОБА_2 приєднався ОСОБА_3 та, просунувши у відчинене вікно водія праву руку із дерев'яною битою, умисно, використовуючи вказане знаряддя, наніс ОСОБА_4 три тичкових удари в тулуб.

В подальшому, в той час коли ОСОБА_3 сів до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на заднє сидіння автомобіля марки «ВАЗ», ОСОБА_2 підійшов до лівих задніх дверей вказаного автомобіля, та з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, просунув у салон автомобіля праву руку із гумовим кийком та наніс ОСОБА_4 два удари по руках.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 спричинено закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, синець і садна повік лівого ока, носа і лівої надбрівної ділянки, які, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а також садно ділянки лівого надпліччя, садна на межі правої клубової ділянки і правої сідниці, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Окрім цього внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 спричинено синці передньої поверхні лівої половини ділянки грудної клітки, які, згідно висновку експерта, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний під час судового розгляду як обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що 07 травня 2016 року близько опівночі він їхав за кермом автомобіля «Пежо» разом із своїм братом із клубу с. Малий Ходачків, Тернопільського району. Рухаючись по дорозі їм на зустріч виїхав автомобіль марки «ВАЗ» яким керував ОСОБА_4 чим змусив ОСОБА_2 виїхати на обочину та пошкодив бічним дзеркалом свого автомобіля бічне дзеркало автомобіля «Пежо» та корпус автомобіля по всій його довжині з лівої сторони. В подальшому він керуючи автомобілем «Пежо» наздогнав автомобіль «ВАЗ» та вони в ході спілкування з ОСОБА_4 домовились про відшкодування шкоди завданої автомобілю «Пежо».Після цього він відвіз брата додому та взявши із будинку по АДРЕСА_3 гумовий кийок та дерев'яну биту, разом із ОСОБА_3 сіли у автомобіль марки «Пежо», та поїхали вулицями с. Малий Ходачків, Тернопільського району шукати ОСОБА_4 Проїжджаючи на вказаній вулиці, вони помітили автомобіль марки «ВАЗ», за кермом якого перебував ОСОБА_4, а на пасажирському сидінні - ОСОБА_7 Зупинившись перед автомобілем марки «ВАЗ», він з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вийшов із автомобіля марки «Пежо», та, підійшовши до ОСОБА_4, відчинив дверцята водія, і умисно наніс останньому декілька ударів ногою по тілу останнього. В подальшому між ОСОБА_4 та ним і ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, під час якого він просунув у відчинене вікно водія праву руку із гумовим кийком та наніс ОСОБА_4 декілька тичкових ударів в тулуб та обличчя останнього. Окрім цього він бачив, як ОСОБА_3 просунувши у відчинене вікно водія праву руку із дерев'яною битою наніс ОСОБА_4 декілька ударів в тулуб останнього. Після чого він також наніс гумовим кийком по тілу потерпілого ще декілька тичкових ударів. Просить його суворо не карати та не позбавляти волі. Обіцяє що в майбутнього такого більше не повториться.

Допитаний під час судового розгляду як обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що дійсно , 07 травня 2016 року, близько опівночі він зустрівся із ОСОБА_2 біля будинку останнього, де той взяв гумовий кийок та дерев'яну биту. Після цього вони сіли у автомобіль марки «Пежо», та поїхали вулицями с. Малий Ходачків, Тернопільського району, при цьому ОСОБА_2 був за кермом. Проїжджаючи по одній із вулиць вони помітили автомобіль марки «ВАЗ», за кермом якого був ОСОБА_4, а на пасажирському сидінні - ОСОБА_7 Зупинившись перед автомобілем марки «ВАЗ», ОСОБА_2 вийшов із автомобіля марки «Пежо» та підійшовши до ОСОБА_4, відчинив дверцята водія і наніс останньому декілька ударів ногою по тілу. Після цього між ними виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 просунув у відчинене вікно водія праву руку із гумовим кийком та наніс ОСОБА_4 декілька тичкових удари в тулуб та обличчя останнього. Після цього він приєднався до ОСОБА_2 та просунувши у відчинене вікно водія праву руку із дерев'яною битою наніс ОСОБА_4 декілька тичкових удари в тулуб останнього, а також ще декілька ударів потерпілому гумовим кийком наніс ОСОБА_2 Просить його суворо не карати та не позбавляти волі. Обіцяє що в майбутнього такого більше не повториться.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125 КК України та ч.1 ст. 125 КК України відповідно, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилися зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовились від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачені та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та їх дії кваліфікує:

- обвинуваченому ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- обвинуваченому ОСОБА_3 - за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, повне відшкодування заявленого прокурором в інтересах держави цивільного позову про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому суд відносить вчинення кримінального правопорушення групою осіб.

На підставі наведеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, сукупність пом'якшуючих покарання обставин, а також наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в доход держави, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, повне відшкодування заявленого прокурором в інтересах держави цивільного позову про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому суд відносить вчинення кримінального правопорушення групою осіб.

На підставі наведеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3, сукупність пом'якшуючих покарання обставин, а також наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в доход держави, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази по справі:

-гумовий кийок чорного кольору, дерев'яну биту чорного кольору, що передані на зберіганні в камеру зберігання речових доказів Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області, слід знищити, після набранням вироком законної сили;

-уламок бампера автомобіля червоного кольору, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, слід знищити, після набранням вироком законної сили.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведену судову експертизу холодної зброї № 1.2-174/16 від 22.06.2016 року в сумі 351,84 грн. та судову експертизу холодної зброї № 1.2-173/16 від 30.06.2016 року в сумі 351,84 грн. на загальну суму 703,68 грн. (сімсот три гривні шістдесят вісім копійок), які слід стягнути в рівних долях з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду, у зв'язку із подачею прокурором відповідного клопотання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому за даними кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому за даними кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Речові докази по справі:

-гумовий кийок чорного кольору, дерев'яну биту чорного кольору, що передані на зберіганні в камеру зберігання речових доказів Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області - знищити, після набранням вироком законної сили;

-уламок бампера автомобіля червоного кольору, що зберігається при матеріалах кримінального провадження - знищити, після набранням вироком законної сили.

Процесуальні витрати за проведену судову експертизу холодної зброї № 1.2-174/16 від 22.06.2016 року в сумі 351,84 грн. та судову експертизу холодної зброї № 1.2-173/16 від 30.06.2016 року в сумі 351,84 грн. на загальну суму 703,68 грн. (сімсот три гривні шістдесят вісім копійок) стягнути в рівних долях по 351,84 грн. (триста п'ятдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки) з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий С.В. Кунцьо