Ухвала суду № 59617334, 09.06.2016, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1264/16-ц

Номер провадження №2-з/318/5/2016

У Х В А Л А

"09" червня 2016 р. м. Камянка-Дніпровська

Суддя Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якій вказує, що в провадженні Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області перебуває його позовна заява до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ПП «Агропромислова фірма «Алекс», ДП СГП «Запорізьке», державний реєстратор ОСОБА_2 РДА, Управління Держгеокадастру в м. Енергодар Запорізької області про визнання дій, бездіяльності і рішень протиправними, скасування державних актів та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування своєї заяви зазначав, що за інформацією отриманою ним від ОСОБА_2 райдержадміністрації на сьогодні Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області з 17.05.2016 року за наказом № 332 розпочато процедуру приватизації майна (в т.ч. земельних ділянок) ДП СГП «Запорізьке». Процедура приватизації передбачає безоплатну передачу всього рухомого та нерухомого майна (в т.ч. земельних ділянок) на користь працівників підприємства та інших зацікавлених осіб. Строк проведення приватизації відповідно до постанови КМУ від 12.052012 № 271 до кінця 2016 року. Зокрема, згідно з долученими до позовної заяви та дорученнями до заяви про забезпечення позову копіями документів засвідчується, що між ним, як засновником ПП АПФ «Алекс» та відповідачем ОСОБА_2 РДА існує спір щодо дійсності та наявності права користування земельними ділянками за договором емфітевзису від 08.01.2009 р. (зі мінами від 12.01.2009 р.) на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 31.12.2008 р. № 640 загальною площею 1044,3283 га. В разі проведення приватизаційних процедур та здійснення державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відомостей по вказаним земельним ділянкам на користь інших осіб в частині передачі у власність або користування (оренду, емфітевзис та інше) (що проводиться Державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру України або його територіального органу за місцем розташування земельної ділянки) подальше виконання рішення суду у цій справі та укладений договір емфітевзису між ПП АПФ «Алекс» (засновником якого є Позивач) та ОСОБА_2 райдержадміністрацією втратить доцільність, та відновлення його порушених прав з належного користування землею буде унеможливлено.

В заяві про забезпечення позову просив суд забезпечити позов наступним чином: 1) накласти заборону (обмеження) на внесення Державним кадастровим реєстратором (Держгеокадастру України або будь-якого його територіального органу) будь-яких відомостей, зміни чи доповнення існуючих відомостей та/або скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку та/або право власності та речові права на земельну ділянку в частині державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 122921 (кадастровий номер № 2322481800:02:002:0020) площею 551,2102 га, серія ЯЯ № 122922 (кадастровий номер № 2322481800:02:003:0026) площею 800,6095 га; 2) накласти заборону на внесення Державним реєстратором (будь-якого уповноваженого органу) відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких нових відомостей, зміни чи доповнення існуючих відомостей та/або скасування державної реєстрації речових прав на наступні земельні ділянки: за державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 122921 (кадастровий номер № 2322481800:02:002:0020) площею 551,2102 га, серія ЯЯ № 122922 (кадастровий номер № 2322481800:02:003:0026) площею 800,6095 га; 3) заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, адреса 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 (код ЄДРПОУ 39820689) на вчинення будь-яких дай та прийняття рішень (в т.ч. але не виключно надання дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою, оголошення аукціонів, конкурсів або торгів щодо викупу або передачі в оренду, прийняття рішень щодо передачі в оренду, емфітевзис, володіння або користування, укладення договору купівлі-продажу та/або оренди чи емфітевзису) щодо наступних земельних ділянок: за державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 122921 (кадастровий номер № 2322481800:02:002:0020) площею 551,2102 га, серія ЯЯ № 122922 (кадастровий номер № 2322481800:02:003:0026) площею 800,6095 га.

Розглянувши надані заявником матеріали, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В контексті наведеного припису постанови Пленуму суд вважає, що між Управлінням Держгеокадастру в м. Енергодар як третьої особи (а не відповідача) у справі щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову, в якості сторін судової справи спір не виникав.

Крім того, відповідно до ст. 21 (повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля) Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в редакції від 04.06.2008 р. місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

В силу ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції від 14.10.2008 р. районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Земельні ділянки, які є предметом позову, на момент виникнення спірних правовідносин знаходилася за межами населеного пункту та належали до земель сільськогосподарського призначення, державної форми власності, а відтак, згідно ч. 3 ст. 122 ЗК України в редакції від 14.10.2008 р. повноваженнями щодо її передачі у користування була наділена саме райдержадміністрація.

Згідно ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в редакції від 04.06.2008 р., на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Отже, в силу вищенаведених норм матеріального права, на виконання повноважень в частині подовження договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з трьох на двадцять п'ять років, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень повинен був видати відповідне розпорядження.

Проте, всупереч ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження про подовження договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб головою ОСОБА_2 райдержадміністрації не видавалось.

Таким чином, слід дійти висновку, що в розумінні пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 спір між позивачем та третьою особою Управлінням Держгеокадастру в м. Енергодар сторонами не виникав, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не існує.

Окрім цього, пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За приписами ч. 4 ст. 122 ЗК України в чинній редакції центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. На території Запорізької області від імені держави такими повноваженнями наразі наділене Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, а не Управління Держгеокадастру в м. Енергодар. В контексті того, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькі області до участі у справі не залучене, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про забезпече ння позову по справі № 318/1264/16-ц існує загроза порушення права держави в частині реалізації можливості передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної власності, у власність або у користування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Васильченко