Вирок № 59616768, 23.04.2015, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/566/15-к

Номер провадження №1-кп/318/39/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАИНИ

23.04.2015м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В.; при секретарі судового засідання Крук О.В.; за участю: прокурора Макаренка А.Є.; потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2; обвинуваченого ОСОБА_3; захисника ОСОБА_4; представника цивільного позивача ОСОБА_5; представника цивільного відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080260001915 від 25.02.2015 р., який надійшов відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого інженером-електроніком ОП ЗАЕС, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не засудженого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2013 р. приблизно о 15 год. 20 хв., водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині автодороги «Дніпровка-Благовіщенка» з боку с. Благовіщенка в бік с. Дніпровка, на території Камянсько-Дніпровського району, Запорізької області. В салоні автомобіля в якості пасажира знаходилася його дружина ОСОБА_1.

В цей же час, водій ОСОБА_9, керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснював рух в зустрічному напрямку з боку с. Дніпровка в бік с. Благовіщенка, Камянсько-Дніпровського р-ну, Запорізької області.

Під час руху, в районі 6 км+800 м вказаної автодороги, водій ОСОБА_3, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, перед початком перестроювання не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочинаючи обгін, не впевнився в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, розпочав обгін невстановленого досудовим слідством мікроавтобуса «Mersedes-Benz Sprinter», та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9, чим своїми діями порушив вимоги пп. 10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами № 136 від 06.03.2013 року (далі ПДР України), порушення яких перебувають у причинному звязку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями водій ОСОБА_3, згідно з висновком: судової автотехнічної експертизи № 1018/13 від 24.12.2013 р. порушив вимоги пп. 10.1, 14.2 ПДР України, згідно з висновком комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 19-14 від 25.02.2014 р. порушив вимоги пп. 10.1, 14.2 ПДР України; судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 7893/9192 від 18.08.2014 р. порушив вимоги п. в) 14.2 ПДР України; судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи № 4803/4827 від 28.11.2014 р., порушив вимоги пп. в) 14.2 ПДР України, відповідно до яких:

- п. 10. Початок руху та зміна його напрямку.

1) «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) «смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди, а пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями була доставлена до СМСЧ № 1 м. Енергодар.

Згідно судової-медичної експертизи № 406 від 21.11.2013 р., смерть ОСОБА_9 настала в наслідок тупої травми грудної клітини, з розривом мяза серця, що підтверджується численними прямими та непрямими переламами ребер з права та зліва, розривом мяза серця, тампонадой серця кровю, забою мяза серця, крововиливом по ходу аорти. Ці тілесні ушкодження кваліфікуються як такі, що є небезпечними для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному звязку з настанням смерті, і в даному випадку потягли за собою смерть. Локалізація ушкоджень (область грудної клітини), відсутність ознак переїзду, свідчить про їх утворення в наслідок впливу тупого твердого предмету (предметів) в область грудної клітини, котрий міг утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди при ударі грудною клітиною чоловіка, який знаходився в салоні автомобіля об кермове колесо.

Згідно судової-медичної експертизи № 327 від 18.01.2014 р., у ОСОБА_1 мали місце закритий перелам обох вітей правої лобкової кістки та вертлюжної поверхні з задовільним станом відламків. Закритий перелам обох вітей правої лобкової кістки та вертлюжної поверхні з задовільним станом відламків не був небезпечним для життя в момент заподіяння, проте потяг за собою розлад здоровя більше 21 дня і кваліфікується як ушкодження середнього ступеню тяжкості (узгоджено правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень 1995 р.).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочину та пояснив, що 07.11.2013 р. приблизно о 15 год. 20 хв., він керував автомобілем марки «Daewoo» і здійснював рух по проїзній частині автодороги «Дніпровка-Благовіщенка» з боку с. Благовіщенка в бік с. Дніпровка на території Камянсько-Дніпровського району, Запорізької області. В салоні автомобіля в якості пасажира знаходилася його дружина ОСОБА_1

Під час руху, він не впевнився в тому, що смуга зустрічного руху, на яку буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, розпочав обгін мікроавтобуса «Mersedes-Benz Sprinter» та виїхав на зустрічну смугу де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 210704».

Місце події він не залишав, було вжито заходів для виклику міліції та швидкої допомоги. Він намагався надати першу медичну допомогу потерпілому ОСОБА_9, однак той від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. Пасажирка автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями була доставлена до СМСЧ № 1 м. Енергодар. Під час керування автомобілем «Daewoo-FSO Lanos» перебував у тверезому стані.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження здійснено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз?яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дослідивши докази у їх сукупності, знаходячи обвинувачення доведеним, суд вважає, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати: за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує: характер і ступінь скоєного злочину, який згідно ст. 12 КК України хоча і відноситься до категорія тяжких, однак є необережним; його особу, який по місцю роботи і проживання характеризується позитивно, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не засуджений, має постійне місце роботи, місце ДТП не залишив, під час події не перебував у стані алкогольного спяніння, вжив заходів щодо виклику міліції та швидкої допомоги, ставлення потерпілих до нього, які в судовому засіданні заявили, що не мають до нього претензій та просили суворо не наказувати.

Суд приймає до уваги і визнає обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди; відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Зважаючи на вище встановлені обставини суд приходить до висновку, що вони істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, обвинувачений не несе собою великої суспільної небезпеки, а матеріали справи мають виключний характер, суд при призначенні покарання, керуючись принципом гуманізму правосуддя, вважає недоцільним призначати йому покарання повязане з реальним позбавлення волі, застосувавши приписи ст. 75 КК України.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк особи засуджені за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України та які на день набрання чинності цим Законом не позбавлені батьківських прав і мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

ОСОБА_3 має на утриманні дітей, яким не виповнилося 18 років: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки останній вчинив злочин у формі необережності до дня набрання чинності цим Законом, не позбавлений батьківських прав і має дітей, яким не виповнилося 18 років, та просив застосувати щодо нього приписи Закону України «Про амністію у 2014 році».

По кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 86 236 грн., і до цивільного відповідача - страхової компанії «НАСК «ОРАНТА» - на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12 251 грн. та моральної шкоди в розмірі 13 764 грн.

ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» ЄДРПОУ 37221323 заявлений цивільний позов до ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн. франшизи, та до цивільного відповідача - страхової компанії «НАСК «ОРАНТА» - на відшкодування майнової шкоди в розмірі 34 458 грн.

При вирішенні заявлених цивільних позовів суд керується приписами ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, відповідно до яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Виходячи із суті Закону України "Про обов?язкове страхування власників наземних транспортних засобів" (ст. 3) обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (заподіювачів шкоди).

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На підставі п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 9.3 ст. 9 цього ж Закону страхова сума, в межах якої страховиком здійснюється виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн.

Стаття 23 Закону визначає, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є в тому числі шкода, пов'язана з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

В силу приписів ст. 26-1 вказаного Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС № 5708540 від 17.07.2013 року, а застрахованим транспортним засобом був автомобіль НОМЕР_3, то відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ВАТ НАСК "Оранта", забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоровю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталась за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Згідно висновку Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 16 постанови № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки", з якого слідує, що відповідно до ст. 21 Закона України № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, зобовязані застрахувати ризик своєї цивільно-правової відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров?ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У звязку з цим непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

У звязку з вищенаведеним, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до відповідача - СК «НАСК «ОРАНТА» на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12 251 грн. та моральної шкоди в розмірі 13 764 грн. слід задовольнити, стягнувши з цивільного відповідача на її користь вказану суму.

В ході судового засідання потерпіла ОСОБА_2 звернулася з заявою про те, що вона відмовляється від позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення на її користь 86 236 грн. за спричинену моральну шкоду. В силу приписів п. 3 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Так само, підлягає задоволенню цивільний позов ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» заявлений до страхової компанії «НАСК «ОРАНТА» на відшкодування майнової шкоди в розмірі 34 458 грн.

Разом з цим, в судовому засіданні представник ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» заявив клопотання про залишення цивільного позову до ОСОБА_3 без розгляду в частині стягнення з нього 1000 грн. франшизи. Суд згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України вказане клопотання задовольняє, оскільки зазначене правило виступає проявом принципу диспозитивності судочинства у відповідності до якого суд розглядає цивільні позови не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд, вирішуючи питання щодо речових доказів та процесуальних витрат, керується приписами ст.ст. 100, 124 КПК України і стягує з обвинуваченого на користь держави грошові кошти, які повязані з проведенням експертиз.

На підставі ст.ст. 44, 86 КК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яким призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи КВІ.

На підставі ст.ст. 44, 86 КК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_4, переданий на зберігання ОСОБА_3 залишити в його розпорядженні; автомобіль НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні в Камянсько-Дніпровському РВ ГУМВС України в Запорізькій області повернути ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп».

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН - НОМЕР_6, на користь держави (рахунок № 31116115700009; Одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя /24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) 586 грн. 80 коп., повязаних з проведенням експертизи № 826/13 від 01.01.2014 р.; 586 грн. 80 коп., повязаних з проведенням експертизи № 825/13 від 17.12.2013 р.; 1835 грн. 40 коп., повязаних з проведенням експертизи № 824/13 від 20.12.2013 р.; 586 грн. 80 коп., повязаних з проведенням експертизи № 1018/13 від 24.12.2013 р., і на рахунок: № 31118115700004; УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської обл.; МФО 805012; код ЄДРПОУ 37989274; найменування банку ГУДКСУ в Дніпропетровській області 589 грн. 68 коп., повязаних з проведенням експертизи № 70/29-171; 70/27-172 від 30.05.2014 р.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_2 до страхової компанії «НАСК «ОРАНТА» - на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12 251 грн. та моральної шкоди в розмірі 13 764 грн. задовольнити, стягнувши з цивільного відповідача на її користь вказані суми.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення з нього на її користь 86 236 грн. за спричинену моральну шкоду закрити.

Цвільний позов ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» до страхової компанії «НАСК «ОРАНТА» на відшкодування майнової шкоди в розмірі 34 458 грн. задовольнити, стягнувши з цивільного відповідача на користь позивача вказану суму.

Цивільний позов ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» до ОСОБА_3 в частині стягнення з нього 1000 грн. франшизи залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В.В. Васильченко