Ухвала суду № 59616343, 05.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/634/2016(м)

222/1/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Доценко С.І.

Категорія 34 Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Кочегарової Л.М., Зайцевої С.А.,

секретар - Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі в режимі відео конференції справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 03 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про виплату страхового відшкодування, пені, індексу інфляції та 3% річних за прострочення виплати суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просила суд стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування в сумі 33004,05 грн.; стягнути за прострочення виплати суми страхового відшкодування пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 2068.86 грн., відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні збитки в сумі 163,83грн., суму 3% річних від простроченої суми належного відшкодування в розмірі 282,12 грн.; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що є власником транспортного засобу «Богдан» 211010 державний номер НОМЕР_4, який придбаний в кредит, та застрахований за договором добровільного страхування наземного транспорту 11-45/285/2.1.5.1 програма «Автотрофі» від 27.11.2014 року, укладеним з відповідачем ПАТ «СК Країна» від ризиків, пов'язаних з використанням транспортного засобу, до яких відносяться ДТП, протиправні дії третіх осіб, інші випадкові події. Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Дельта Банк». За умовами договору страхова сума за договором складає 78000 грн. відповідно до п.7.1 договору, франшиза становить 1% від страхової суми, встановленої в п.7 договору та п.4 заяви Страхувальника. Обов'язковий страховий платіж становить за договором 2 714,40 грн., який був сплачений Страхувальником одноразово в повному обсязі. Строк дії договору встановлений з 29.11.2014 по 28.11.2015 рік. 29.09.2015 року в 5.40 на автодорозі Володарське-Бойове-Суженка 2км+800м сталась ДТП з вини позивача, що встановлено постановою Володарського районного суду від 09.10.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУПАП. Внаслідок ДТП було пошкоджено застрахований автомобіль, про що 30.09.2015 року був повідомлений Страховик, згідно з умовами договору. Представнику Страховика для огляду був наданий транспортний засіб, був складений Акт огляду транспортного засобу. Страховику у встановлений строк були подані всі документи для підтвердження страхового випадку. Страховик визнав дорожньо-транспортну подію, що сталась 29.09.2015 року страховим випадком, визнав автомобіль конструктивно загиблим, тому що вартість відновлюваного ремонту становить 75211.66 грн., що складає 96% його ринкової вартості, та визначив страхове відшкодування в сумі 16485.60 грн., яка була перерахована на рахунок Вигодонабувача ПАТ «Дельта Банк». З зазначеним висновком вона не погодилась. На підставі проведеної за ухвалою суду судової авто-товарознавчої експертизи, висновком експерта №55 від 22.03.2016 року встановлено, що пошкоджений транспортний засіб «Богдан» підлягає відновленню. Вартість його ремонту становить 52984.05 грн. Ця сума знаходиться в межах страхової суми, встановленої п.7.1 договору страхування та не перебільшує 70% ринкової вартості автомобілю (п.п.8.2.1.2, п.18.2 договору). Таким чином, немає підстав вважати конструктивно загиблим транспортний засіб. Зазначала, що висновок Страховика грунтується на страховому акті «11-45/37193/2.1.5.1, затвердженого 27.11.2015 директором з врегулювання ПАТ «СК «Країна», який складений, виходячи із розрахунків ТОВ «Експертум АВЕ» та ремонтній калькуляції, що не відповідали вимогам Методики проведення товарознавчої експертизи та оцінки КТС, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонд держмайна України, від 24.11 2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року №1074/8395. Крім того, відповідно до платіжного доручення №0313135 відповідачем на користь вигодонабувача за його згодою було перераховано узгоджену ними суму страхового відшкодування в сумі 16485.60 грн.. Виходячи з того, що транспортний засіб підлягає відновленню, то перерахована сума є лише часткою страхового відшкодування. Між тим, п. 4.1 договору, за яким страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну сплату страхового відшкодування, передбачає стягнення пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, тому позивач просила стягнути пеню в сумі 2068.86 грн. за прострочення з 19 грудня 2015 року до дня звернення з позовом за 104 дні. Також на підставі ст.625 ЦК України просила стягнути з відповідача за невиконання своєчасно грошового зобов'язання 163,83 грн. збитки від інфляції та суму 3% річних 282.12 грн..

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 03 червня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «Країна», третя особа без самостійних вимог ПАТ «Дельта Банк», про виплату страхового відшкодування, пені, індексу інфляції та 3% річних за прострочення виплати суми страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова Компанія «Країна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором № 11-45/285/2.1.5.1 добровільного страхування наземного транспорту по програмі «Автопрофі» від 27.11.2014 в розмірі 33004,05 грн., судові витрати в сумі 1656 грн., а всього 34660,05 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ «СК «Країна» звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне та не всебічне з'ясування обставин по справі, просив рішення суду від 03 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог повністю.

Зокрема вказував, що суд не звернув уваги не те, що Акт технічного огляду транспортного засобу повністю відповідає вимогам закону, тому у суду не було підстав для сумніву в даному доказі, відповідно, немає підстав для відхилення калькуляції суми розміру страхового відшкодування. Також зазначав, що судом при ухвалені оскаржуваного рішення не враховані п. 11.2, 13.6, 13.9, 13.11.3 Правил страхування, положення Договору і Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, порушені норми процесуального права щодо призначення судової авто товарознавчої експертизи, не враховані норми матеріального права, що регулюють порядок виплати страхового відшкодування Страхувальнику за Договором страхування. . Звертає увагу в скарзі на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, погодившись із припущенням позивача щодо критики наданих страховою компанією документів, на підставі яких була виконана калькуляція страхового відшкодування. Неправильними вважає й висновки суду щодо права позивача звертатися з даним позовом, незважаючи на те, що він не є вигодо набувачем за договором страхування.

У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності представника третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», який надала заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «СК «Країна» - Усенка А.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю, заперечення позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, які просили відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.11.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 11-45/285/2.1.5.1 добровільного страхування наземного транспорту по програмі «Автопрофі», яким застраховані ризики, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, що належить позивачу на праві приватної власності - автомобіля марки «Богдан 211010 д/н НОМЕР_4 . Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ПАТ «СК «Країна» (а.с.72).

Вигодонабувачем за зазначеним договором зазначено ПАТ «Дельта Банк» (п.3 договору).

Відповідно до п.4 договору предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом.

В п.7 договору зазначені страхові ризики, одним із яких зазначено дорожньо-транспортна пригода.

Розмір безумовної франшизи встановлений по ДТП в залежності від наявності вини водія. При наявності вини в ДТП - 1% , без вини водія в ДТП -1%. Сторонами визначена ринкова вартість автомобілю 78 000 грн та страхова сума в розмірі 78 000 грн..

Згідно з п.8 договору строк дії договору з 29.11.2014 по 28.11.2015 року, страховий платіж складає 2714 грн.

Відповідно до п. 17 зазначеного договору встановлені порядок та умови виплати страхового відшкодування, згідно якого страховик протягом 15 робочих днів з моменту подання всіх документів необхідних для підтвердження факту настання страхового випадку приймає рішення про виплату або відмову в проведенні виплати страхового відшкодування, що оформлюється страховим актом. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15 робочих днів з дня затвердження страхового акту. При виплаті страхового відшкодування , якщо розмір збитків застрахованому ТЗ більший ніж 25% встановленої страхувальником страхової суми, безумовна франшиза за ризиком «ДТП» при наявності вини водія збільшується на суму страхового платежу , що встановлений на момент укладення договору .

Пункт 18 договору встановлено порядок визначення розміру збитків та страхового відшкодування, за умовами якого визначення розміру збитків може здійснюватись Страховиком на підставі: калькуляції Страховика (складається Страховиком за допомогою програмного продукту (Audatex тощо), авто товарознавчого дослідження (експертний висновок, акт,звіт, тощо) щодо визначення розміру збитку, рахунків СТО. Відшкодуванню підлягають реальні збитки у виді витрат на проведення відновлюваного ремонту ТЗ в межах страхової суми, розрахованих, відповідно до Закону України, Правил та цього договору, а також у виді вартості ТЗ в межах страхової суми (у разі конструктивної загибелі (вартість відновлюваного ремонту ТЗ становить 70% і більше його ринкової вартості ) ТЗ або незаконного заволодіння ним). (а.с.7 зворот).

Згідно п.20 цього договору умови, не зазначені у цьому договорі, регулюються Правилами та діючим законодавством України. У разі розбіжностей між Правилами та договором, пріоритетне значення мають умови, зазначені в Договорі.( а.с.7,9)

Право власності позивача на застрахований автомобіль Богдан 211010 підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ( а.с.73)

На підставі постанови Володарського районного суду від 09.10.2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУПАП, яке полягало в тому , що 29.09.2015 року о 05.40 на а/д Володарське-Бойове -Суженка 2км+800 м., керуючи транспортним засобом «Богдан 211010» д/н НОМЕР_1, позивач не вибрала безпечну швидкість руху та скоїла наїзд на перешкоду, в результаті чого автомобіль отримав технічні пошкодження (а.с.15).

Із заяв про настання страхового випадку від 30.09.2016 року та про виплату страхового відшкодування від 30.09.2016 року, судом встановлено, що наступного дня після ДТП, 30.09.2015 року, у встановлений договором строк, позивач звернулась до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування, таким чином повідомивши про подію, яка за умовами договору страхування є страховим випадком (а.с.6,13).

Згідно з копією Страхового акту №11-45/37193/2.1.5.1 від 27.11.2015 року ДТП за участю ОСОБА_2, пошкодження застрахованого транспортного засобу позивача - Богдан 211010, визнано страховим випадком, та визначено розмір страхового відшкодування, яке погоджене з вигодонабувачем ПАТ»Дельта Банк». Заява від ПАТ «Дельта Банк» на виплату страхового відшкодування надійшла 26.11.2015 року, в сумі 16485.60 грн. (а.с.99). В розрахунку відновлюваного ремонту ТЗ зазначена вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу (підстава ремонтна калькуляція №37193 від15.10.2015 року AUDOTEX) на суму 75211.66 грн. Зазначена франшиза 10514грн. Зазначено зменшення розміру страхового відшкодування ( підстава звіт №16314 від17.11.2015 року ТОВ «Експертум -АВЕ») в сумі 51000грн. (а.с.99)

Листом ПАТ «Дельта Банк» від 26.11.2015 року повідомляє ПАТ «СК «Країна» про свою згоду на отримання страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 29.09.2015 року за участю застрахованого транспортного засобу «Богдан» д/н НОМЕР_2 (страхувальник за договором страхування ОСОБА_2.) шляхом перерахування коштів на погашення кредиту.

Згідно з довідкою ПАТ «Дельта Банк» на 27.01.2016 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 становить 22 689.21 грн..

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, зазначеній в договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається відповідно до Правил страхування.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком (ст. 990 ЦК України).

Стаття 20 п.3 Закону України «Про страхування» встановлює, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати неустойки (штрафу, пені, розмір якої визначається умовами договору страхування.)

Відповідно до ст. 8 вказаного закону, страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до положень ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Ця ж стаття передбачає, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Згідно з положеннями ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи визнається договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. При цьому законодавцем встановлено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Так, частиною 4 ст.636 ЦК України встановлено, що якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз'яснено, якщо за договором страхування визначений вигодонабувач, він повинен бути залучений до участі у справі (стаття 985 ЦК, стаття 3 Закону України "Про страхування").

Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК, статтю 3 Закону України "Про страхування", і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

На підставі викладеного неможливо погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 безпідставно звернулася до суду з даним позовом, оскільки вигодонабувачем за договором страхування є Банк, а не позивач. ОСОБА_2 не погодилася із сумою страхового відшкодування, вважала, що сума стразової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, саме тому звернулася до суду на законних підставах.

Пунктом 36.1. статті 36 вказаного Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2. вказаної статті визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені

згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його

власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 вказувала, що не погоджується із висновком страхової компанії щодо того, що її транспортний засіб після ДТП є конструктивно знищеним, тому вважає, що сума страхової виплати має бути іншою.

У відповідності до положень ст.ст.59, 60 ЦПК України позивачем суду було заявлено клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно призначена по справі судова авто товарознавча експертиза, в той час, як надані відповідачем суду докази - акт технічного огляду і калькуляція не мають визивати сумнів, не є слушними, оскільки суперечать принципу змагальності сторін в цивільному процесі.

Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи №55 від 22 березня 2016 року, автомобіль «Богдан 211010 д/н НОМЕР_3 на дату оцінки 29.09.2015 року становить 118 117,35 грн.. Його залишкова вартість, з урахуванням строку експлуатації, пробігу, його фактичного технічного стану, комплектності та додаткового обладнання становить 61762.17 грн.. Вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу на дату ДТП 29.09.2015 року без ПДВ становить 52984.05 грн. За висновком експерта даний пошкоджений автомобіль підлягає ремонтно-відновлюваним роботам. (а.с.161-193).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що застрахований транспортний засіб не є конструктивно знищеним, а підлягає відновлюваному ремонту, який не перевищує встановлені п.18.2.1 договору 70% його ринкової вартості і вказує на те, що розрахунок страхового відшкодування повинен бути зроблений відповідно до п.18.2.1.1 п 18.2, та п.18.2.1 Договору добровільного страхування, а саме в розмірі реальних збитків у виді витрат на проведення відновлюваного ремонту ТЗ в межах страхової суми, оскільки розрахунок страхового відшкодування, зроблений Страховиком виходячи із ремонтної калькуляції №37193 від 15.10.2015 року, є необґрунтованим.

З цих підстав суд визнав обґрунтованою калькуляцію страхового відшкодування позивача, яка складається із наступного: 52984.05( встановлена вартість відновлюваного ремонту без ПДВ) - (франшиза п.17.4 (2714.40+780) - 16495.60 (сума виплаченого вигодонабувачу страхового відшкодування) = 33004.05 грн.

З таким висновком суду першої інстанції неможливо не погодитися, оскільки він відповідає вимогам закону і встановленим обставинам справи.

Згідно з п.1.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року, методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Постановою Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі 3-50гс15 зазначено, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Тому неможливо погодитися із твердженням відповідача про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив письмові докази, надані відповідачем, а надав перевагу висновку експертизи, проведеної за клопотанням позивача, оскільки з оскаржуваного рішення вбачається, що суд дав аналіз усім доказам сторін, і висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, висновок суду про те. що відповідач виконав невірну калькуляцію страхової виплати за договором добровільного страхування, виходячи з того, що безпідставно визнав застрахований автомобіль конструктивно знищеним, чим порушив майнові інтереси позивача, є правильним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі зводяться до вимог щодо переоцінки доказів по справі, але в апеляційній скарзі відповідачем не наведено доводів та фактів, які б не були предметом дослідження суду першої інстанції, або б вплинули на правильність його висновків та належали б до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує прийняття апеляційним судом рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішення суду в частині відмови у вимогах ОСОБА_2 про стягнення в сумі 2068.86 грн., суми за невиконання своєчасно грошового зобов'язання 163,83 грн., збитки від інфляції та суму 3% річних 282.12 грн., ніким не оскаржується, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 03 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді : Є.Є. Мальцева

Л.М.Кочегарова

С.А.Зайцева