Постанова № 59615540, 27.07.2016, Новогродівський міський суд Донецької області

239/319/16-а

2-а/239/15/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Пархоменка О. Ф.

при секретарі Пригоді О. В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

03.06.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до УПФУ в м.Новогродівка про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, вказуючи на те, що рішенням МСЄК від 29.10.2012 року йому було встановлено третю групу інвалідності на два роки, в звязку з трудовим каліцтвом, яке він отримав 21.07.2012 року під час роботи на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» (довідка МСЕК від 29.10.2012 року - додається). З цього часу відповідач призначив йому пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення». Починаючи з 01.11.2014 року він має статус інваліда третьої групи з трудового каліцтва, безстроково. В травні 2016 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок розміру пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та виплату недоплачених мені сум пенсії. Проте відповідач відмовився задовольнити його вимогу. З діями відповідача, щодо призначення пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та його бездіяльністю щодо проведення перерахунку розміру його пенсії за нормами ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» він не згодний. З 1 січня 2004 року набрав чинності ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Матеріали його пенсійної справи свідчать що відповідач призначив йому пенсію по інвалідності за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення» без врахування вимог діючого ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 16 розділу XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення ЗУ "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Станом на час його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності (2012 рік) ЗУ «Про пенсійне забезпечення» взагалі не регулював спірні відносини. Відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Відповідно до п. 13 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності до приведення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виключно цим законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Вказане свідчить, що відповідач під час призначення йому пенсії по інвалідності діяв всупереч вимогам ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тобто діяв неправомірно. Згідно ст.33 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності інвалідам 2-ї групи призначається в розмірі 90 відсотків пенсії за віком, а 3-ї групи призначається в розмірі - 50 відсотків пенсії за віком обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Вважає, що має право на судовий захист свого порушеного права. Просить суд визнати неправомірними дії ПФУ щодо призначення йому в 2012 році пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку розміру його пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Зобовязати відповідача зробити перерахунок його пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% його пенсії за віком обчисленої відповідно до ст.27, 28 цього закону з 03.12.2015 року. Зобовязати УПФУ в м.Новогродівка Донецької області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 03 грудня 2015 року. Стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно письмової заяви просить розглянути справу без його участі, але за участю його представника.

Представник позивача в судовому засіданні, позов підтримав, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення, згідно яких УПФУ в м.Новогродівка позов не визнають, вказуючи на те, що відповідно до частини першої статті 9 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у звязку з втратою годувальника. Згідно ч.3 ст. 30 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Час перебування на інвалідності у звязку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (ст.ст.13,14 ЗУ Про пенсійне забезпечення). При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до ст.13 і ст.14 та пенсій за вислугу років відповідно до ст.55 ЗУ Про пенсійне забезпечення провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Просить в позові відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_3 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач дійсно знаходився в трудових відносинах з ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля».

Згідно акту №11 від 25.07.2012 року про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом, з ОСОБА_3 21.07.2012 року в 11год.00 хвилин при роботі на ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» стався нещасний випадок, при якому ОСОБА_3 отримав травму правого ока, а саме: в першу зміну, під час роботи молотком, зломалася дерев»яна рукоять молотка і відскочившею металевою ударною частиною ОСОБА_3 отримав травму правого ока. Діагноз: обширне проникаюче корнеосклерне поранення з випадінням оболонок та його вмісту, гефема, гемофтальм правого ока.

Висновком МСЕК від 29.10.2012 року ОСОБА_3 встановлено 65 % стійкої втрати працездатності: 55% -первинно за травмою правого ока від 21.07.2012 року, та 10% повторно за виробничою травмою лівого ока 06.06.1992 року, та він визнаний інвалідом 3 групи (копії акту та висновку МСЕК в матеріалах справи).

Висновком МСЕК від 28.10.2014 року при повторному огляді він визнаний інвалідом 3 групи безстроково за трудовим каліцтвом, йому протипоказана робота в підземних умовах (копії акту та висновків МСЕК в матеріалах справи).

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 09.11.2015 року, позивачу визначено 60% втрати працездатності та встановлено 3 групу інвалідності, у зв»язку з трудовим каліцтвом.

Згідно протоколу №323 від 30.11.2012 року відповідачем призначено позивачу пенсію по інвалідності на період з 01.12.2012 року по 31.10.2014 року в розмірі 894грн. у розмірі 60% заробітної плати, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа УПФУ в м.Новогродівці від 25.05.2016 року на письмове звернення ОСОБА_4 було повідомлено, що згідно ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Час перебування на інвалідності у зв»язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (ст.ст.13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення») При призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст..13 і ст..14 та пенсій за вислугу років відповідно до ст..55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності призначення позивачеві пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, №1788-ХІІ.

Розділом V Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року визначено умови призначення пенсії по інвалідності ( ст.30), розмір такої пенсії (ст.33), період, на який вона нараховується (ст.34), строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності (ст.35).

Так, відповідно до ч.1 ст.30 цього Закону, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання ( в тому числі каліцтва, не пов»язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого ст..32 цього Закону.

Частиною 1 ст.33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах, зокрема інвалідам 3 групи- 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27,28 цього Закону.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-Х IV.

Відповідно до п.13 Прикінцевих та перехідних положень Закон №1105-Х IV( в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014 року) до приведення законодавства про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Абзацем першим п.16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, який прийнятий пізніше Закону №1788-ХІІ, встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацем 2 пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таким чином, враховуючи, що Закон №1058-IV, який прийнятий останнім у часі, та, як зазначено у його преамбулі, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фрнду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, а також те, що він чітко визнає, в якій частині застосовується Закон №1788-ХІІ, пріоритетному застосуванню до відносин, пов»язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон №1058-IV.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року та в рішеннях Вищого адміністративного суду України у справах № К/800/31261/13 та № К/800/34492/13.

Згідно з п.16 ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Сукупність зазначених обставин свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо зобов»язання відповідача області щодо проведення йому перерахунку пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Керуючись Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ст.14, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788, ст.ст. 3,4,17,.9, 11, 12, 86, 99, 100, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області щодо призначення в 2012 році пенсії ОСОБА_3 за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 за нормами Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_3 по інвалідності за нормами Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 50% його пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 03 грудня 2015 року.

Стягнути з Пенсійного Фонду України в місті Новогродівка Донецької області на користь позивача ОСОБА_3 551грн.20коп. судового збору, сплаченого ним при подачі позову.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новогродівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: