Постанова № 59613276, 26.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/411/16

Справа №754/7978/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Малинки А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання призначити щомісячну грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання призначити щомісячну грошову допомогу, в якому просить зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації призначити йому щомісячну грошову допомогу як особі, яка проживає разом з ОСОБА_2, інвалідом другої групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, починаючи з 01 квітня 2016 року.

Вказаний позов обґрунтований тим, що позивач відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2010 року є опікуном ОСОБА_2, інваліда другої групи. Крім інваліда другої групи ОСОБА_2 з позивачем проживає інший інвалід другої групи ОСОБА_3 Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому щомісячної грошової допомоги, як особі, яка проживає разом з інвалідом другої групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Однак листом від 14.04.2016 року відповідач повідомив позивача, що його дружина ОСОБА_4 перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та отримує допомогу на догляд сина ОСОБА_3 Також, відповідач зазначив, що «розрахунок допомоги проводиться для сімї і оскільки розмір допомоги не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, допомога призначати в розмірі на одну особу, незалежно від кількості осіб за якими здійснюється догляд. Враховуючи вищезазначене, на сьогоднішній день підстав для призначення допомоги на другого сина ОСОБА_2 немає». Таку відмову позивач вважає безпідставною та такою, що порушує не тільки його права, а й права особи-інваліда на соціальний захист, гарантований державою, оскільки в сімї є два інваліда ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Обидва сини визнані в судовому порядку недієздатними і позивач, і його дружина є опікунами кожного з них, обидва потребують постійного стороннього догляду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.

У судове засідання представник управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2010 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним. Призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 опікунами над недієздатним ОСОБА_3 (а.с.3).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2010 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано недієздатним. Призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 опікунами над недієздатним ОСОБА_2 (а.с.4).

З листа-відповіді відповідача від 14.04.2016 року на звернення позивача щодо призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом першої чи другої групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує стороннього догляду, на догляд за ним на сина ОСОБА_2 вбачається, що підстав для призначення допомоги на догляд другого сина ОСОБА_2 немає. Вказану відмову відповідач аргументував тим, що дружина позивача ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні та отримує допомогу на сина ОСОБА_3 з 01.11.2013 року у розмірі 1378 грн. Законом України «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» була передбачена норма-гарантування державою грошової допомоги в порядку встановленому кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним. На сьогоднішній день, розмір зазначеної допомоги розраховується як: різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше ніж мінімальна заробітна плата. Механізм призначення та виплати вищезазначеної допомоги визначає Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 року №1192 зі змінами. Відповідно до вищевикладених внесених змін до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» постановою Кабінету Міністрів України від 25 5.2012 року № 477 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 року №1192 були затверджені зміни до Порядку. До внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 року № 1192 пунктом 3 Порядку було передбачено, що допомога на догляд надається у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, на кожного інваліда, за яким здійснюється догляд. Однак зазначена норма була вилучена, оскільки внесеними змінами було значно підвищено розміри допомоги. Таким чином, внесеними змінами до Закону України «Про психіатричну допомогу» та Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, було запроваджено, що розрахунок допомоги проводиться для сім'ї і оскільки розмір допомоги не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, допомога призначається в розмірі, як на одну особу, незалежно від кількості осіб за якими здійснюється догляд. Враховуючи вищезазначене, на сьогоднішній день підстав для призначення допомоги на догляд другого сина ОСОБА_2 немає.

Позивач вважає, що відмова відповідача призначити йому щомісячну грошову допомогу грубо порушує не тільки його права, а й права особи-інваліда на соціальний захист, гарантований державою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з інвалідом I чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за ним. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата.

Відповідно до п. 4 «Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» затвердженого постановою КМУ № 1192 від 02.08.2000 року, допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Відповідно до п. 13 «Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» затвердженого постановою КМУ № 1192 від 02.08.2000 року на кожну особу, яка одержує допомогу на догляд, відповідним органом соціального захисту населення заводиться особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення допомоги.

Отже вищевказаний пункт спростовує твердження відповідача про те, що допомога призначається в розмірі на одну особу, незалежно від кількості осіб за якими здійснюється догляд.

Крім того аналізуючи вказані положення законодавства, суд приходить до висновку, що здійснення постійного стороннього догляду за інвалідом вимагає безпосередньої уваги до його потреб і жоден нормативно-правовий акт не містить норм щодо відмови у призначенні допомоги, оскільки вона призначається в розмірі на одну особу.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, ОСОБА_1 не отримував щомісячну грошову допомогу, як особа, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської медичної комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, жодних підстав, які містяться в Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської медичної комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 02 серпня 2000 року для відмови у виплаті такої допомоги відповідач в судове засідання не представив. Крім того, відповідачем не враховано, що вказані законодавчі акти регулють саме отримання особою допомоги не на себе, а на догляд за конкретною особою - інвалідом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання призначити щомісячну грошову допомогу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 18, 71, 93, 94, 99, 100, 104, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу», п.п. 4, 13 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 02.08.2000 року, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання призначити щомісячну грошову допомогу - задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу як особі, яка проживає разом з ОСОБА_2, інвалідом 2-ї групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, починаючи з 01 квітня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення або отримання її копії (особами, що не були присутні під час проголошення) до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Повний текст постанови виготовлено 29.07.2016 року.

Суддя: Н.Г. Таран