Ухвала суду № 59612004, 11.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2691/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2307/16Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Чічіля В.А.,

суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

за участю: секретаря: Шевченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на ухвалу судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа: Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі,-

в с т а н о в и л а:

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Полтавської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, визначивши третьою особою Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, прохаючи суд визнати її такою, що перебувала у період з 18 вересня 2015 року до 16 червня 2016 року у вимушеному прогулі у зв`язку із затримкою виконання судового рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2016 року в частині поновлення її на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу; стягнути на підставі статті 236 КЗпП України середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, за період з 18.09.2015 року по 16.06.2016 року, з розрахунку середньої заробітної плати 405,96 грн. з коригуванням середнього заробітку на коефіцієнт підвищення заробітної плати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2016 року провадження по справі було відкрито.

В апеляційній скарзі Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали суду, з поверненням справи до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що вказана справа не підсудна Полтавському районному суду Полтавської області, так як згідно з нормою ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Так як відповідачами у справі є дві юридичні особи, Полтавська обласна рада та Департамент охорони здоровя Полтавської обласної державної адміністрації, що розташовані на території Київського адміністративного району м. Полтави (вул. Жовтнева, 45 м. Полтава), справа підсудна Київському районному суду м. Полтави.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Полтавської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, визначивши третьою особою Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи їз позовними вимогами про визнання її такою, що перебувала у період з 18 вересня 2015 року до 16 червня 2016 року у вимушеному прогулі у зв`язку із затримкою виконання судового рішення Полтавського районного суду від 17.09.2016 року в частині поновлення її на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення на підставі статті 236 КЗпП України середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, за період з 18.09.2015 року по 16.06.2016 року, з розрахунку середньої заробітної плати 405,96 грн. з коригуванням середнього заробітку на коефіцієнт підвищення заробітної плати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2016 року провадження по справі було відкрито із посиланням на подання позовної заяви позивачем з додержанням вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду послугувало порушення прав позивача, що випливає із його трудових правовідносин з відповідачами.

За загальним правилом підсудність спорів в цивільних справах визначається у відповідності до норми ч. 2ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої,позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, законодавець передбачив випадки альтернативної підсудності за вибором позивача у справі. Перелік позовів, в яких переважне право вибору підсудності надається позивачеві встановлено вимогамист. 110 ЦПК України. Одним з таких випадків є позови, що виникають з трудових правовідносин, які можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, про що йдеться в ч. 1ст. 110 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась із вказаним позовом до суду в порядку вказаної вимоги закону, оскільки із тексту позову вбачається, що предметом спору є правомірність дій відповідачів при затримці виконання судового рішення про поновлення її на роботі та щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання вказаного судового рішення, якими на думку позивача порушено її трудові права.

Згідно роз'яснень, наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року із змінами і доповненнями, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцятастатті 110 ЦПК).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Отже, суд першої інстанці вірно застосував вказані норми права та правильно оцінив фактичні обставини справи, внаслідок чого постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням вимог процесуального права, у зв'язку з чим вона не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга, відповідно, не підлягає до задоволення, як не доведена та не обґрунтована.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи відхилити.

Ухвалу судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.А. Чічіль

Судді: С.Ю. Мартєв

ОСОБА_3

З оригіналом згідно: ОСОБА_1