Ухвала суду № 59607679, 10.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3095/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1354/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

.

10 серпня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2016 року

у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» про визнання неправомірними дій державного виконавця Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, скасування постанови державного виконавця та зобовязання вчинити виконавчі дії,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2016 року скаргу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 жовтня 2015 року у виконавчому провадженні № 44765221. Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 жовтня 2015 року та зобовязано державного виконавця провести виконавчі дії по виконанню виконавчого листа № 2-4991/2010 від 19 листопада 2010 року.

В апеляційній скарзі Сумський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду. Зазначає, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем вжиті усі дії спрямовані на виявлення майна боржника та стягнення боргу, визначені Законом України «Про виконавче провадження», тому порушень прав чи інтересів стягувача не допущено. Вказує, що ОСОБА_3 скористався своїм правом повторно предявити виконавчий документ до виконання, тому на час розгляду справи у суді першої інстанції предмет спору був відсутній.

Заслухавши пояснення представника відділу державної виконавчої служби, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи скаргу Банку, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що державний виконавець не дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішення суду та не в повному обсязі провів виконавчі дії, тому передчасно повернув виконавчий лист, що призвело до порушення прав стягувача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Сумському районному відділі ДВС перебував на виконанні виконавчий лист № 2-4992/2010, виданий 19 листопада 2010 року Зарічним районним судом, про стягнення із ОСОБА_5 в солідарному порядку боргу у сумі 18840,89 грн. на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3».

18 вересня 2014 року постановою державного виконавця на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження та цього ж дня винесено постанову про накладення арешт на все майно боржника (а.с. 43, 103, 104).

З метою виявлення майна зареєстрованого за боржником державним виконавцем направлені запити до реєструючих органів.

З відповідей ДПС України, ПФУ України, Держсільгоспінспекції у Сумській області, Управління ДАІ вбачається, що фізичну особу підприємця ОСОБА_5 припинено, інформації щодо номерів рахунків відкритих у фінансових установах, місця її роботи та отримання пенсії не знайдено, транспортних засобів за боржницею не зареєстровано (а.с. 39 42, 44 - 45).

В акті державного виконавця від 15 жовтня 2016 року зазначено, що боржник не працює, майно, що підлягає опису та арешту належне на праві особистої власності відсутнє (а.с. 46).

Вказане стало підставою для винесення державним виконавцем 29 жовтня 2015 року постанови про повернення виконавчого документа, оскільки заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними (а.с. 7).

Разом з тим, встановлено, що при виконанні рішення суду, державний виконавець в повній мірі не скористався наданими йому законом правами по вжиттю заходів примусового виконання рішення, а тому проведені ним виконавчі дії не можуть бути підставою для повернення виконавчого документа.

Зокрема, у матеріалах оглянутого виконавчого провадження відсутні докази того, що у процесі виконання рішення суду державний виконавець:

- одержував від учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення;

- проводив огляд відомого місця проживання або перебування боржника з метою встановлення наявності майна на яке може бути звернуто стягнення;

- що боржник не зявлявся на виклики державного виконавця та в разі неявки боржника без поважних причин, виконавець виносив постанову про його привід через органи Національної поліції;

- накладав стягнення у вигляді штрафу;

- за наявності вмотивованого рішення суду, примусово проникав до житла чи іншого володіння фізичної особи, входив на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень, де знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводив в них огляд, вимагав надання пояснень за фактами невиконання рішення;

- з метою профілактичного впливу повідомляв органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

- звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, здійснював інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Крім того, із виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець на порушення вимог ст.ст. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження», не направив боржнику ОСОБА_5 постанову про відкриття провадження рекомендованим листом та не виконав вимоги ч. 4 ст. 47 вказаного закону по направленню стягувачу рекомендованим листом постанови від 29 жовтня 2015 року про повернення виконавчого документу.

Вказані обставини не спростовуються апелянтом.

Складений державним виконавцем акт від 15 жовтня 2016 року про те, що ОСОБА_5 не працює, майно, що підлягає опису та арешту належне їй на праві особистої власності відсутнє (а.с. 46) не є підтвердженням того, що державний виконавець в повному обсязі виконав свої обовязки по виконанню рішення суду, оскільки зі змісту акту не вбачається, що державний виконавець проводив огляд місця проживання боржника за адресою, зазначеною у виконавчому листі та, що при цьому у боржника відсутнє чи наявне на праві власності нерухоме майно.

Державним виконавцем не надано достовірних доказів того, що боржник ОСОБА_5 викликалась до виконавчої служби 16 лютого 2015 року, оскільки відомості про це взагалі відсутні у виконавчому провадженні та відсутні підтвердження із книги вихідної кореспонденції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 скористався своїм правом повторно предявити виконавчий документ до виконання не можуть бути підставою для відмови у задоволенні скарги, оскільки ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок відновлення виконавчого провадження у разі скасування судом постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив заявлені вимоги ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та зобовязав державного виконавця провести виконавчі дії у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», оскільки із пояснень представника ДВС вбачається, що виконавчий лист неодноразово направлявся для повторного виконання після повернення стягувачеві.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області відхилити, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -