Ухвала суду № 59605756, 05.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1841/16 Головуючий 1 інстанції Якуша Н.В.

Справа № 640/8136/15-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 1 ст. 294 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Савенка М.Є., Виноградової О.П.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не одружений, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює заступником начальником цеху №14 з виробництва ДП завод «Електротяжмаш», раніше не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, кім. 182, -

засуджений за ч.1ст.294 КК Українидо покарання у виді 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 обчислено строк відбуття покарання з моменту його затримання - з 18 березня 2015 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено без змін - у виді тримання під вартою, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ цей строк продовжено до 02.08.2016 року.

Відповідно до вироку, ОСОБА_1 01.03.2014 року в період часу з 11 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., більш точного часу в ході проведення досудового слідства та судового розгляду встановити не представилось можливим, діючи спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибув на майдан Свободи у м. Харкові, та знаходився поряд із будівлею Харківської обласної державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.

Приблизно о 13 год. 01.03.2014 року з метою активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися протиправним захопленням будівлі Харківської обласної державної адміністрації та дестабілізації обстановки у м. Харкові, ОСОБА_1, діючи спільно з невстановленими особами, перебуваючи на сходах біля центрального входу до Харківської обласної державної адміністрації, підіймаючи руки до гори та голосно викрикуючи фразу «Где ОПЛОТ», прийняв активну участь у протиправних діях, які були направлені на захоплення будівлі Харківської обласної державної адміністрації.

Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_1, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування всіх діючих правил та норм суспільства, діючи спільно з невстановленими особами, через центральний вхід Харківської обласної державної адміністрації самовільно зайшов до вказаної будівлі, тим самим прийняв активну участь у масових заворушеннях, які виразились в захопленні будівлі Харківської обласної державної адміністрації за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі зі зміненими доводами просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у звязку з відсутністю доказів вини за вказаною статтею.

Як вказує захисник, доказами винуватості Картамишева суд визнав показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, два відеофайла з місця події, які, на думку захисника, є прямим доказами невинуватості ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 16.07.2015 року пояснював, що він не бачив, щоб ОСОБА_1 будь- кого бив, щось ламав, кидав, захоплював. При цьому він зазначив, що обвинувачений був учасником мітингу, з георгіївською стрічкою, щось кричав, обличчя не ховав, будь-яких сторонніх предметів в руках ОСОБА_1 він не бачив.

При цьому на досудовому слідстві свідок послідовно повідомляв, що він не чув, що кричав ОСОБА_1, оскільки було дуже шумно, було багато людей, кидали вибухові пакети, петарди, а обвинуваченого він бачив біля центрального входу в ХОДА вже після того, як натовп забіг в будівлю, був вільний доступ в приміщення та двері були відчинені. Також адвокат ОСОБА_2 зазначає, що свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.08.2015 року пояснив, що ОСОБА_1 потрапив в об'єктив його фотокамери більше 13 разів, він був учасником мітингу, що саме він кричав він не чув, оскільки було дуже шумно. ОСОБА_1 він бачив після того як натовп зніс барикади і зайшов в приміщення ХОДА, коли центральні двері були відкриті і люди ходили туди-сюди, ОСОБА_1 стояв на сходах біля входу, спиною до будівлі. Будь-яких дій обвинуваченого, направлених на захоплення будівлі, він не бачив, та не бачив, чи бив він когось, щось ламав, кидав.

Захисник вважає, що дані показання свідків підтверджуються змістом двох відофайлів, долучених до матеріалів провадження.

Як вказує захисник, об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст.294 КК України, утворює два різновиди дій: організація масових безпорядків, активна участь у масових безпорядках.

На думку адвоката, дії учасників натовпу, які були на місті вчинення масових безпорядків пасивними спостерігачами події, складу злочину не має, та вони не підлягають кримінальній відповідальності за ст.294 КК України.

Крім того, захисник зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше до відповідальності не притягувався, працює заступником начальником цеху №14 з виробництва ДП «Завод «Електротяжмаш», користується авторитетом у трудовому колективі, що підтверджується характеристиками та клопотанням трудового колективу, має стійкі соціальні зв'язки, є активним законослухняним членом громадського суспільства, має на утриманні неповнолітню дитину, доглядає за пристарілою, хворою матір'ю, інвалідом 2 групи.

Заслухавши доповідь судді, зясувавши думку прокурора, яка частково підтримала апеляцію та вважала за необхідне скасувати вирок, призначити новий судовий розгляд в суді 1 інстанції; захисника та обвинуваченого, які підтримали скаргу та просили змінити запобіжний захід на такий, що не повязаний з триманням під вартою, враховуючи тривалість перебування ОСОБА_1 під вартою та відсутність передбачених законом ризиків, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення, виходячи з наступного.

20.08.2015 року вироком Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнаний винним за ч. 1 ст. 294 КК України.

Суд 1 інстанції прийшов до висновку, що наведеними у вироку доказами підтверджується вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 294 КК України.

В той же час в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України вказано, що доводи скарг засудженого та захисника потребують ретельного дослідження. Як вбачається зі скарг захисника та засудженого, вони просили скасувати вирок у звязку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, вказали, що не доведена участь ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, оскільки він не брав участь в організації масових заворушень та не брав активної участі в захопленні будівлі Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 КК України, організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Захоплення будівель або споруд буде у разі самовільного повного чи часткового захоплення них натовпом або активними учасниками під час масових заворушень.

Таке захоплення може бути будь-яким способом.

Суд вважав, що в діях ОСОБА_1 був закінчений склад злочину.

Але районний суд не вказав, якими діями було захоплення будівлі обласної державної адміністрації з боку ОСОБА_1.

Районний суд у вироку навів докази, але дослідив їх поверхово, належної оцінки цим доказам у сукупності не дав, причому не вказано, які докази підтверджують, що дії вчинені ОСОБА_1 супроводжувалися насильством над особами, захоплення будівель та споруд, а також активна участь у масових заворушеннях та в чому вони полягають.

При цьому суд першої інстанції повинен був розглядати кримінальне провадження тільки в межах предявленого обвинувачення.

Районний суд послався на те, що ОСОБА_1 виконав обєктивну сторону злочинів, що кваліфікується ч. 1 ст. 294 КК України.

Але з наведеного у вироку неможливо зробити таких висновків.

Таким чином суд першої інстанції не виконав вимоги п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України.

Наведене свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону ст. 7, ч. 1 ст. 9, 20 КПК України, що потягнуло порушення права на захист, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України. Тому прийняте рішення підлягає скасуванню.

При новому розгляді слід врахувати викладене, усунути наведені недоліки та прийняти засноване на законі рішення.

Доводи захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу підлягають задоволенню у звязку з наступним.

Як видно з вироку, ОСОБА_1 обчислено строк відбуття покарання з моменту затримання 18.03.2015 року, таким чином на сьогодні, з урахуванні змін, внесених до ч. 5 ст. 72 КК України, він відбув значний строк увязнення.

У звязку з тим, що вирок скасовується, необхідно вирішити питання про подальше продовження запобіжного заходу. Прокурор не навів нових обставин, у звязку з чим, йому потрібно залишити тримання під вартою.

У той же час, захисник надав суду дані: клопотання колективу з місця роботи, що він користується в трудовому колективі авторитетом, має міцні соціальні звязки, на утриманні неповнолітня дитина, доглядав за матірю похилого віку, яка є інвалідом 2 групи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає можливим клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу задовольнити, обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на 60 діб.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 р. щодо ОСОБА_1 - скасувати, призначити новий розгляд у суді 1 інстанції.

Змінити у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому залишати житло за адресою: м. Харків, вул. Роднікова, 7, кім. 182 цілодобово.

Ухвалу щодо зміни запобіжного заходу передати органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали скласти та оголосити учасникам судового розгляду о 15-00 годині 10.08.2016 року.

Головуючий

Судді: