Рішення № 59603261, 16.03.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12123/15-ц

Провадження № 2/428/615/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Олійник В.М.

при секретарі Гетьманцевій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про відшкодування коштів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування коштів в якому вказує, що 31.07.2012 року між позивачем та ОСОБА_2 та Технологічним інститутом Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3 було укладено договір №063м про підготовку фахівця з вищою освітою. Предметом зазначеного договору, відповідно до п. 1.1, є підготовка фахівця за освітньо- кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр» за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів» з терміном навчання 1 рік з 01 вересня 2012 року по 30 червня 2013 року. Форма навчання денна. Відповідно до умов зазначеного договору оплату за навчання здійснює позивач, яка становить 8625,00 грн. за рік. На підставі договору №063м від 31.07.2012 року, між Позивачем та Відповідачем було укладено Індивідуальний договір №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року про цільову підготовку спеціаліста у Технологічному інституті Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3 по денній формі навчання на платній основі за рахунок коштів ПРАТ «СО АЗОТ». Відповідно до п.1 зазначеного договору позивач взяв на себе зобовязання за рахунок власних коштів забезпечити навчання відповідача у Східноукраїнському національному університеті імені ОСОБА_3 по денній формі навчання за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів», а відповідач взяв на себе зобовязання успішно оволодіти знаннями за спеціальністю та після завершення навчання продовжити працювати у позивача не менше 3-х років. Пунктом 3.6 договору передбачено, що відповідач у повному обсязі відшкодовує позивачу грошові кошти, перераховані позивачем на користь учбового закладу за навчання відповідача, а також виплачену стипендію з урахуванням індексу інфляції у випадку звільнення за власним бажанням, або звільнення за ініціативою роботодавця згідно п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 Кодексу законів про працю України, до спливу строку, встановленого п. 3.4 цього договору. Отже, враховуючи, що строк навчання за договором №063м від 31.07.2012 року закінчується 30 червня 2013 року, відповідач зобов'язується, відповідно до умов Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року, пропрацювати на підприємстві Позивача, як мінімум, до кінця червня 2016 року. Відповідно до наказу №0037-КП(ув) від 14.04.2015 року відповідач був звільнений з підприємства позивача 14.04.2015 р. на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, тобто відповідачем не дотримано умови Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року в частині взятих на себе зобовязань щодо відпрацювання на підприємстві позивача встановленого терміну після закінчення навчання, а, отже, кошти, сплачені позивачем на користь начального закладу за договором №063м від 31.07.2012 року та виплачені на користь відповідача у вигляді стипендії, повинні бути відшкодовані у повному обсязі. Вказане відповідачем не зроблено, тому, на підставі вищевикладеного позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду і просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 14861,81 у якості відшкодування коштів, витрачених на навчання ОСОБА_2 у Технологічному інституті Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повісток з повідомленням за адресою місця реєстрації відповідача, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що, 31.07.2012 року між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», ОСОБА_2 та Технологічним інститутом Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3 було укладено договір №063м про підготовку фахівця з вищою освітою.

Відповідно до п.1.1 предметом договору є підготовка фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр» за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів» з терміном навчання 1 рік з 01 вересня 2012 року по 30 червня 2013 року. Форма навчання денна.

Оплата за навчання становить 8625,00 грн. за рік, здійснює ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ».

На підставі договору №063м від 31.07.2012 року, між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» та ОСОБА_2 було укладено Індивідуальний договір №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року про цільову підготовку спеціаліста у Технологічному інституті Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3 по денній формі навчання на платній основі за рахунок коштів ПРАТ «СЄВЄРОДОНЦЬКЕ ОСОБА_1».

Відповідно до п. 1 договору ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» бере на себе зобовязання за рахунок власних коштів забезпечити навчання ОСОБА_2 у Східноукраїнському національному університеті імені ОСОБА_3 по денній формі навчання за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів», а ОСОБА_2 бере на себе зобовязання успішно оволодіти знаннями за спеціальністю та після завершення навчання продовжити працювати на ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ».

Відповідно до п. 3.4 Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року після закінчення навчального закладу, ОСОБА_2 зобов'язаний пропрацювати на підприємстві не менше 3-х років.

Пунктом 3.6 Індивідуального договору передбачено, що ОСОБА_2 у повному обсязі відшкодовує ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання АЗОТ» грошові кошти, перераховані на користь учбового закладу за навчання, а також виплачену стипендію з урахуванням індексу інфляції у випадку звільнення за власним бажанням, або звільнення за ініціативою роботодавця згідно п.3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 Кодексу законів про працю України, до спливу строку, встановленого п. 3.4 цього договору.

Оскільки кінцевий строк навчання за договором №063м від 31.07.2012 року закінчився 30 червня 2013 року, відповідач зобов'язаний, відповідно до умов Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року, пропрацювати на підприємстві позивача, не менш як три роки, тобто до кінця червня 2016 року.

Відповідно до наказу №0037-КП(ув) від 14.04.2015 року ОСОБА_2 був звільнений з підприємства 14.04.2015 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Тобто ОСОБА_2 не дотримано умови Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року в частині взятих на себе зобовязань щодо відпрацювання на підприємстві Позивача встановленого терміну після закінчення навчання, а, отже, кошти, сплачені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» на користь начального закладу за договором №063м від 31.07.2012 року та виплачені на користь ОСОБА_2 у вигляді стипендії, повинні бути відшкодовані на користь ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» у повному обсязі.

ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» на користь Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3 було перераховано 8 625,00 грн. у якості оплати за навчання ОСОБА_2, що підтверджується банківською випискою.

Також ОСОБА_2 з вересня 2012 року по січень 2013 року, отримував від позивача стипендію у розмірі 797,16 грн. на місяць, що підтверджується відомостями на виплату грошей.

Загалом сума виплаченої стипендії складає 797,16 * 5 = 3985,80 грн.

Крім того за умовами Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року відповідач повинен відшкодувати позивачу грошові кошти, перераховані на користь учбового закладу за навчання з урахуванням індексу інфляції, розмір інфляційного збільшення складає 2016,76 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком в вірності якого не має підстав сумніватись.

У відповідності до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних від суми заборгованості що становить у відповідності до наданого позивачем розрахунку 234,25 грн.

Отже, загалом сума, яку необхідно стягнути з відповідача у зв'язку з не дотриманням ним умов Індивідуального договору №36/УЦ-99 від 10.08.2012 року, на користь позивача становить 14861,81 грн.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат понесених позивачем у звязку з його навчанням.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.526, 903 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про відшкодування коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєрдонецьке об'єднання АЗОТ» 14861,81 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну грн. 81 коп.) у якості відшкодування коштів, витрачених на навчання ОСОБА_2 у Технологічному інституті Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєрдонецьке обєднання АЗОТ» судові витрати по справі у розмірі 1218,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. М. Олійник