Ухвала суду № 59602988, 11.08.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н. 415/3831/16-к

Н.п. 1-кп/415/470/16

У Х В А Л А

Іменем України

11.08.16 м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Суббота М.І.

судді Грибанової Л.О.

судді Нестеренко Н.В.

при секретарі Чобанян О.М.

за участю прокурора Хмеленко Н.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 а

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, заявлене прокурором під час підготовчого судового засідання 11.08.2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

29 липня 2016 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015130240002437 від 06.11.2015 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 16.06.2016 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає 14 серпня 2016 року, у звязку з чим, під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12015130240002437 від 06.11.2015 року.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до15-ти років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Про те, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, відсутність постійного місця роботи та як наслідок, відсутність постійного джерела доходів. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено існування ризиків щодо можливості переховування його підзахисного, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, а підстави на які посилається прокурор є надуманими та необґрунтованими, оскільки обвинувачений має міцні соціальні звязки.

Обвинувачений ОСОБА_2 також просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що після звільнення з місць позбавлення волі, через короткий збіг часу, обвинувачений підозрюється у скоєні навмисного особливо тяжкого злочину.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»).

Також суд зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту викладених на користь обвинуваченого, а також враховує його вік та стан здоровя , його сімейний та майновий стан, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуального ризику, ухилення від суду, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи , а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 318, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України на 60 днів, тобто по 9 жовтня 2016 року, включно.

Дана ухвала діє до 09 жовтня 2016 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.І. Суббота

Судді Л.О. Грибанова

ОСОБА_5