Ухвала суду № 59602392, 09.08.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2/16 Головуючий у суді І-ї інст Мохонько К. М.

Доповідач Суржик М. М.

УХВАЛА

Іменем України

09.08.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого : судді Суржика М.М.,

суддів : Кіселика С.А., Франко В.А.,

при секретарі Гусак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 та просив суд визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, розділити дане майно, виділивши позивачу його 1/2 частини ; визнати об'єктом спільної сумісної власності земельну ділянку, площею 5980,11 кв.м, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, скасувати державний акт НОМЕР_1 від 28.01.2004 року на зазначену земельну ділянку, розділити вказану земельну ділянку, виділивши позивачу 1/2 її частини.

Рішенням суду в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Просив рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах, передбачених ст.303 ЦПК України та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новгородківської селищної ради народних депутатів від 25.02.1993 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_4.) дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на 3 кімнати житловою площею 48 кв. м. і господарчих будівель в АДРЕСА_1 на закріпленій земельній ділянці в розмірі 0.15 га, старий будинок знести.

16 березня 1993 року виданий дозвіл на проведення будівельних робіт по будівництву житлового будинку та господарчих будівель в АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Відповідачу виданий будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1.

6 липня 2009 року шлюб між сторонами по справі розірваний.

2 листопада 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрований шлюб.

Згідно висновку експерта № 3522, 3523 від 24.07.13р. судової будівельно-технічної експертизи, ринкова вартість домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 на дату проведення експертизи може дорівнювати 62034 грн. без урахування ПДВ. Житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно Державних будівельних норм у відповідності до часток співвласників є неподільним. Також, у висновку експерта вказано, що на теперішній час житловий будинок не введений в експлуатацію, технічний паспорт БТІ відсутній (а. с. 61-76).

Відмовляючи в позові суд зазначив, що при неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію, а позивач таких позовних вимог не заявляв.

Крім того, суд зазначає, що земельна ділянка площею 5980,11 кв. м. одержана відповідачкою в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, а тому не є спільною сумісною власністю подружжя. На земельній ділянці не знаходиться будинок, будівля чи споруда, які є спільною сумісною власністю подружжя, а є лише об'єкт незавершеного будівництва. Тому, земельна ділянка площею 5980,11 кв. м. не може бути визнана об'єктом спільної сумісної власності подружжя, розподілена по 1/2 між подружжям та не може бути скасований державний акт на право власності на земельну ділянку від 28.01.2004 року.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції за клопотанням позивача судом призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання щодо ступеню готовності незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями станом на липень 2009 року ( на час розірвання шлюбу між сторонами), на липень 2011 року, червень 2013 року та липень 2013 року.

Відповідно до висновків експертизи, встановити готовність у відсотках незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями станом на липень 2009 року, на липень 2011 року неможливо, ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями станом на червень 2013 року та липень 2013 року становить : 98 % житлового будинку, 51 % літньої кухні літ.*з*, 56 % гаража літ. *9*, 96 % господарського сараю, 100 % погрібу літ. *5*, 97 % вбиральні, 84 % сінника літ. *10*, 100 % гаражу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в суді 1-ої інстанції позивач не довів, а в суді апеляційної інстанції не спростував висновків суду щодо недоведеності позову, тобто, що саме під час шлюбу між сторонами було збудовано житловий будинок з надвірними будівлями і саме до такого ступеню готовності.

Суд 1-ої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді