Рішення № 59592919, 04.08.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/55/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 Справа № 908/1814/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Рачук О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Воропай М.І., довіреність № 252/20-19 від 11.07.2016р.

Від відповідача - ОСОБА_2, виписка з ЄДР № 929798 від 05.09.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району, м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 29 619, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.07.2016р. до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 29619,55 грн., з яких: 23978,86 грн. - основного боргу, 2343,95 грн. - пені, 536,83 грн. - 3 % річних, 2759,91 грн. - втрат від інфляції.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101517 від 01.12.2014 р. (далі-Договір) та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по своєчасній та повній сплаті вартості поставленої позивачем теплової енергії за період з січня 2015 р. по квітень 2016 р., внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виникла заборгованість в розмірі 23978,86 грн. основного боргу. За порушення умов договору позивачем нараховані штрафні санкції: 2343,95 грн. пені, 3% річних в сумі 536,83 грн. та інфляційні втрати в сумі 2759,91 грн. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 29619,55 грн. яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

07.07.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 11.07.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/1814/16 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/55/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 04.08.2016р.

У судовому засіданні 04.08.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 04.08.2016 р. не заперечив щодо наявного боргу перед позивачем за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101517 від 01.12.2014 р. та нарахування останнім штрафних санкцій за порушення умов вказаного договору. Проте, в судовому засіданні, відповідач подав заяву, відповідно до якої просив суд розстрочити виконання рішення суду, в зв'язку з настанням несприятливої фінансової ситуації відповідача, що ускладнює виконання рішення суду строком на п'ять місяців рівними частинами

Представник позивача не заперечив проти розстрочення виконання рішення суду на п'ять місяців.

Справа розглянута за заявою представника позивача та відповідачем - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.08.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

01.12.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Споживач) та Концерном «Міські теплові мережі» в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (надалі - Теплопостачальна організація) укладено Договір № 101517 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- кондиціювання - по замовленню Споживача

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Розділом 6 Договору встановлений порядок здійснення розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за даним Договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами) та на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов Договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2).

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.3, п. 6.4).

При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди (п. 6.6.).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. № 2а документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 Договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем в судовому порядку (п. 6.7.2).

Розділом 10 Договору встановлений термін дії договору:

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання Сторонами письмової угоди про його розірвання (п.10.1).

Договір припиняє свою дію у випадках: прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2).

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи з усних пояснень сторін, Договір на день розгляду справи є дійсним.

Позивач, на виконання умов Договору, в період з січня 2015р. по квітень 2016р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 26653,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками.

Споживачем акти за вказаний період підписані не були, також відсутні будь - які заперечення або зауваження щодо нарахувань, зазначених в актах, а тому, відповідно до 6.7.2 Договору не підписані акти були підписані лише Теплопостачальною організацією.

Як вже зазначалося вище, оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору, Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Проте, відповідачем сума боргу оплачена частково в розмірі 2674,22 грн., з яких: платіж від 02.11.2015 р. на суму 3000,00 грн.: сума в розмірі 325,78 грн. зарахована за попередній період, а сума в розмірі 2674,22 грн. зарахована в позовний період, як часткова оплата за січень 2015р. Таким чином, відповідачем свої зобов'язання в повному обсязі щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію виконані не були, заборгованість складає 23978,86 грн.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон), «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 23978,86 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.10 Договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем відповідно до терміну, встановленого в п. 6.4 Договору, останній сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

За порушення строків оплати послуг позивачем нарахована пеня на підставі п. 7.2.10 Договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 20.11.2015 р. по 21.06.2015 р., по кожному рахунку окремо, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в сумі 2343,95 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, зроблений позивачем, та встановлено, що він зроблений вірно, а тому заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2343,95 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Нараховані сума 3 % річних складає 536,83 грн.

Інфляційні витрати складають 2759,91 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що позивачем розрахунки зроблені вірно, а тому підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобов'язання щодо оплати за теплову електроенергію за Договором, вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 23978,86 грн., пені в сумі 2343,95 грн.; 3% річних в сумі 536,83 грн. та інфляційні втрати - 2759,91 грн., суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи, відповідач звернувся до суду з заявою про надання розстрочки викання рішення строком на п'ять місяців, рівними частинами. Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку щодо його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідач, як на підставу надання розстрочки виконання рішення посилається на ускладнення виконання рішення в разі його повного виконання, в зв'язку несприятливою фінансовою ситуацією та зазначає про можливість виконання рішення за умови його розстрочення.

Постановою Пленуму Вищого Господарського суду від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для, зокрема, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття вказаних заходів, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь -якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, проаналізувавши його доводи, враховуючи згоду позивача на надання розстрочки на п'ять місяців, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити та розстрочити виконання рішення на п'ять місяців з пропорційним щомісячним погашенням суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 23978 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, на поточний рахунок 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) пеню в сумі 2343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 95 грн.; 3% річних в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 83 коп.; інфляційні втрати в сумі 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 91 коп. та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

Розстрочивши виконання рішення на 5 місяців, а саме: до 20.08.2016 р. - в сумі 5923,91 грн., до 20.09.2016 р. - в сумі 5923,91 грн., до 20.10.2016 р. - в сумі 5923,91 грн., до 20.11.2016 р. - в сумі 5923,91 грн., до 20.12.2016 р. - в сумі 5923,91 грн., 05.08.2016 р. - в сумі 1378,00 грн. (судовий збір).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.08.2016р.

Суддя О.А. Топчій