Ухвала суду № 59592056, 13.07.2016, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/695/16-ц

2/729/378/16 р.

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2016 р. суддя Бобровицького районного суду Бойко В.І., вивчивши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бобровицького районного суду із позовом доОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними їхній дій та відшкодування ними моральної та матеріальної шкоди.

Відповідно дост. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїхпорушених, невизнаних абооспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно достатті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4, 5, 6 ч. 2ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дотримання вимогст. 119 ЦПК Українипри пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

У відповідності до п. 6 ч. 2ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Підстави для звільнення від доказування передбачені уст. 61 ЦПК України.

Згідно роз'яснення п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогамст. 119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на основі яких звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, без зазначення доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог, та без зазначення підстав для звільнення від доказування.

Відповідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, не дотримуючись вказаної норми чинного законодавства, позивачем не долучено до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 109 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Статтею 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"передбачено, що реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. При цьому уст. 3 даного законувизначені терміни місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцепроживання-житло,розташованена території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Позивач зазначає наступну адресу відповідачів: вул. Франка, 12, м. Бобровиця Чернігівська область, однак відповідно до повідомлення виконавчого комітету Бобровицької міської ради, в картотеці реєстраційного обліку Бобровицької міської ради інформація про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутня, тому позивачу слід уточнити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або зареєстроване у встановленому законом порядку місцем перебування відповідачів.

Право на звернення до суду із позовом не є абсолютним, відтак відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також чітко регламентує, що право на звернення в суд із позовом не є абсолютним і процедура користування ним має бути чітко регламентована нормами національного права, в нашому випадку - цест. 119 ЦПК України.

Згідност. 121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст.119,120 ЦПК Українипостановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Керуючись ст. ст.119, 120,121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та відшкодування моральної та матеріальної шкоди - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що у разі неусунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Бойко