Ухвала суду № 59591855, 09.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/12161/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1072/К/16 суддя Шум Л.І.

Категорія № 48 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

за участю: секретаря - Євтодій К.С.,

позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Ростислав Олександрович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та його розподіл, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та його розподіл, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Уточнивши позовні вимоги в їх останній редакції ОСОБА_1 просила: визнати факт її проживання в будинку АДРЕСА_1 однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з березня 2003 року по серпень 2005 року та з лютого 2010 року по 07.11.2011 року, та їх перебування у фактичних шлюбних відносинах, без звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з метою реєстрації шлюбу.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та розділити майно

набуте ними за час спільного проживання однією сім'єю, між нею та відповідачем ОСОБА_4 визнавши за нею в натурі право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею - 92,1 кв.м, житловою площею - 50,2 кв.м, позначений на плані літерою «А-1», літньої кухні, позначеної на плані літерою «В», вбиральні, позначеної на плані літерою «Г», сараю, позначеного на плані літерою «Д», гаражу, позначеного на плані літерою «Е», сараю, позначеного на плані літерою «З», огорожі № 1-4, вимощення І, водоколонки 11.

Розділити майно між нею та ОСОБА_4, набуте ними за час спільного проживання однією сім'єю, визнавши за нею право власності 1/2 частку наступного майна, а саме: газову плиту «Іпаезії» загальною вартістю - 2000,00 грн.; кухонний гарнітур загальною вартістю -1200,00 грн.; бетонозмішувач загальною вартістю -1100,00 грн.; кондиціонер «Місіеа» загальною вартістю - 2300,00 грн.; кондиціонер «Мідеа» загальною вартістю - 2300,00 грн.; пральну машинку «Іпсіезії» загальною вартістю - 2000,00 грн.; перфоратор загальною вартістю - 600,00 грн.; соковижималку «Струмок» загальною вартістю - 400,00 грн.; комп'ютерний стіл загальною вартістю - 300,00 грн.; комп'ютер загальною вартістю -1000,00 грн.; кавоварку загальною вартістю - 599,99 грн.; алюмінієву драбину загальною вартістю - 600,00 грн.; телевізор «ІУ8» - загальною вартістю - 740,00 грн.; телевізор «ІУ8» - загальною вартістю - 800,00 грн.; насосну станцію - загальною вартістю - 700,00 грн.; всього на загальну суму - 16639,99 грн.

Визнавши за ОСОБА_4 право власності на наступне майно: диван - ліжко загальною вартістю -1200,00 грн.; телевізор «ТУЗ» загальною вартістю -1300,00 грн.; відеоплеєр DVD, «LG» вартістю - 300,00 грн.; мікрохвильову піч «8АМ8УМС» загальною вартістю - 2100,00 грн.; хлібопіч «Біллотон» загальною вартістю - 600,00 грн.; м'ясорубку електричну загальною вартістю - 700,00 грн.; кавомолку загальною вартістю -130,00 грн.; електричну пилу загальною вартістю - 600,00 грн.; електричну дриль в кількості 2шт. вартістю 250,00 грн. кожна, загальною вартістю - 500,00 грн.; електричний лобзик загальною вартістю -130,00 грн.; електричний фуганок загальною вартістю -200,00.гри.; кьоршер компресор великого тиску загальною вартістю - 460,00 грн.; газовий котел «Вайланд» загальною вартістю -1200,00 грн.; газовий конвектор «Демрат» загальною вартістю -1200,00 грн.; болгарку загальною вартістю - 300,00 грн.; супутникову антену з тюнером загальною вартістю 600,00 грн.; ковролін загальною вартістю - 700,00 грн.; килим на підлогу загальною вартістю - 900,00 грн.; мотокосилку загальною вартістю -1200,00 грн.; сигналізацію машинну загальною вартістю -1250,00 грн.; автомагнітолу з DVD програвачем загальною вартістю - 1100,00 гри.; всього на загальну суму - 16670,00 грн.

Загальна вартість усього майна, якого складає - 33309,99 грн., зобов'язавши ОСОБА_4 видати їй майно в натурі на вказану суму, або сплатити їй у грошовому еквіваленті.

Розділити майно між нею та ОСОБА_4 набуте ними за час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнавши за нею право власності 1/2 частку автомобіля «Дачія Доган» дер. номер НОМЕР_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 від 12.11.2013 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, витяг №12679304 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень виданий приватним нотаріусом Кучман Іриною Іванівною Криворізького міського нотаріального округу, Дніпропетровської області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь понесені нею судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу в період з березня 2003 року по серпень 2005 року та з лютого 2010 року по 07.11.2011 року. За період спільного проживання ними набуто перелічене майно. Оскільки шлюбні відносини між ними припинено та в добровільному порядку поділити набуте за час спільного проживання однією сім'єю майно не видається за можливе, ОСОБА_1 була змушена звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 березня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог допустив неповноту з'ясування обставин справи. Вважає, що суд упереджено поставився до неї та наданих нею доказів. Посилалась на те, що в рішенні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 лютого 2013 року йде мова про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з серпня 2005 року по лютий 2010 року за відповідною заявою ОСОБА_4, що є відмінним від періоду заявленого нею в даному позові. Вважає, що судом не надано належної оцінки поясненням свідків, що були надані в судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, не звернув уваги на те, що ОСОБА_4 будучи обізнаним про існування спору щодо домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відчужив його 12.11.2013 року за договором купівлі-продажу. До того ж спірний договір, укладено відповідачами без згоди позивача. Також, ОСОБА_1 зазначила, що судом проігноровано її клопотання щодо особистої участі при розгляді справи ОСОБА_4, а також виклику в якості свідка приватного нотаріуса, якою посвідчено спірний договір купівлі-продажу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. За період спільного проживання ними набуто вищевказане майно. Оскільки фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 припинено та в добровільному порядку поділити набуте за час спільного проживання однією сім'єю майно вони не бажають, ОСОБА_1 була змушена звернутись до суду з даним позовом до суду.

Між тим, між сторонами виник спір щодо періоду перебування у фактичних шлюбних відносинах.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вже зверталась до суду з аналогічними позовними вимогами. При цьому суд враховував, що позивач посилаючись на відмінність позовних вимог заявлених нею раніше і тепер, не довела даної обставини за допомогою належних і допустимих доказів.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в 2012 році зверталась до суду з позовом щодо поділу спільного майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_4 в свою чергу звертався до суду з зустрічною позовною заявою про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без шлюбу, визнання коштів спільним сумісним майном та їх розподіл.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01.02.2013 року (т.1 а.с.21-24) позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.08.2013 року (т.1 а.с.51-52) рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01.02.2013 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.11.2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження, що не заперечується сторонами у справі. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13.07.2015 року відмовлено ОСОБА_1 в перегляді рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами. Отже заявлений позивачем ОСОБА_1 майновий спір щодо поділу як рухомого майна так і домоволодіння АДРЕСА_1, між сторонами вже вирішений.

В лютому 2013 року ОСОБА_1 зверталась до суду з доповненою заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, та перебування у фактичних відносинах з червня 2013 року, розподіл спільного майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10.10.2013 року заяву ОСОБА_1 повернуто.

В жовтні 2013 року позивач ОСОБА_1 зверталась до Жовтневого районного суду з позовом про розділ спільного майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.10.2013 року відмовлено у відкритті провадження на підставі ст. 122 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

В листопаді 2013 року позивач ОСОБА_1 зверталась до Жовтневого районного суду з позовом про розділ спільного майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05.11.2013 року відмовлено у відкритті провадження на підставі ст. 122 ч. 1 п. 2 ЦПК України. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05.11.2013 року залишено без змін.

В грудні 2013 року ОСОБА_1 зверталась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, та перебування у фактичних відносинах. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17.12.2013 року заяву ОСОБА_1 закрито на підставі ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

В обґрунтування даного позову ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_2 наполягали на тому, що їх позовні вимоги інші, ніж ті, що були предметом спору, що розглядався в попередніх судових засіданнях, але суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що доводи позивача і її представника безпідставні, їх вимоги в даному позові не відрізняються від попередніх вимог, що були розглянуті судами раніше, тобто виниклий спір вже вирішено по суті.

У відповідності до ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Проте стороною позивача, ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, не надано безспірних доказів заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відмінність періоду її перебування у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 у справі, розглянутій Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу 01 лютого 2013 року від періоду заявленого нею в даному позові, уточненому на вимогу суду, як зазначає сама позивач.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Доводи апеляційної скарги щодо не надання належної оцінки поясненням свідків, заслуханим в судовому засіданні, колегія суддів не приймає до уваги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги на те, що ОСОБА_4 будучи обізнаним про існування спору щодо домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відчужив його 12.11.2013 року за договором купівлі-продажу, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги, що позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та його поділ вже вирішено в іншій цивільній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який встановивши дані обставини відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги щодо відхилення судом її клопотання про особисту участь при розгляді справи ОСОБА_4, не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України участь у судовому засіданні є правом сторони, а не обов`язком.

Доводи апеляційної скарги щодо відхилення клопотання сторони позивача про виклик в якості свідка приватного нотаріуса, якою посвідчено спірний договір купівлі-продажу ,колегія суддів не приймає до уваги, оскільки особа, якій було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання при оскарженні рішення суду не наполягала на допиті нотаріуса в якості свідка при перегляді рішення судом апеляційної інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Отже доводи, викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, щодо упередженого ставлення суду до неї не відповідають дійсності.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, як необґрунтовану, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: