Рішення № 59591074, 10.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016Справа №910/9640/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про відшкодування шкоди 20 288,32 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Некряч А.В. за довіреністю № 4 від 04.01.2016

від відповідача: Сергутін В.А. за довіреністю № 02/661-178 від 31.03.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.05.2016 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (відповідач) про відшкодування шкоди 20 288,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011175/4002/0000023 від 15.10.2015 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Geely Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/5252417), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9640/16 та призначено розгляд справи на 04.07.2016 о 10:20 год.

09.06.2016 через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/15528 від 06.06.2016 з інформацією про страхове покриття за полісом № АЕ/5252417.

04.07.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2016.

04.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 04.07.2016 через велику завантаженість.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 04.07.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.05.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судове засідання, призначене на 04.07.2016, представник відповідача не з'явився, але про причини неявки суд повідомив, подавши 04.07.2016 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 04.07.2016 через велику завантаженість.

В судовому засіданні, призначеному на 04.07.2016, судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 04.07.2016 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи.

Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, нез'явлення представника позивача в судове засідання та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 04.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 відкладено розгляд справи на 01.08.2016 о 12:55 год.

01.08.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зауважив, що страховик відшкодовує лише оцінену шкоду з урахуванням зносу, що визначена та розрахована уповноваженою на те особою та за результатами якої складено відповідний звіт (експертиза). Враховуючи, що, відповідно до звіту № 02-27/11 від 27.11.2015 про оцінку КТЗ, наданого позивачем разом із позовною заявою, розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснено без врахування коефіцієнту фізичного зносу, відповідач замовив консультацію № 35-R/22/4 від 14.07.2016 про розмір фізичного зносу зазначеного транспортного засобу, за результатами якої оцінювачем ОСОБА_3 було визнасено, що розмір коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 20,7% (копія консультації наявна в матеріалах справи, надана відповідачем разом із відзивом, поданим 01.08.2016 через відділ діловодства суду). З урахуванням зазначеної консультації № 35-R/22/4 від 14.07.2016 та франшизи за полісом № АЕ/5252417, відповідачем було складено страховий акт № ЦВ/15/2638 від 28.07.2016 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 17 764,75 грн., виплата якого позивачу підтверджується відповідачем платіжним дорученням № 25287 від 28.07.2016 (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи, надана відповідачем разом із відзивом, поданим 01.08.2016 через відділ діловодства суду). Відповідач вважає, що виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування. Відповідачем разом із відзивом, поданим 01.08.2016 через відділ діловодства суду, надано докази, а саме платіжне доручення № 25287 від 28.07.2016 на суму 17 764,75 грн., що підтверджує сплату ним позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 17 764,75 грн.

В судове засідання, призначене на 01.08.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2016 подав заяву про долучення документів до матеріалів справи. Заява судом задоволена та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 01.08.2016, представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.2016 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 01.08.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні, призначеному на 01.08.2016, представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 01.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 10.08.2016 о 10:40 год.

В судове засідання, призначене на 10.08.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні 10.08.2016 подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 334,77 грн. Заява залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 10.08.2016, представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідченої копії платіжного доручення № 25287 від 28.07.2016 на суму 17 764,75 грн. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 10.08.2016, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 10.08.2016 в судовому засіданні, про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.08.2016, заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримав та просив суд стягнути з відповідача 334,77 грн. В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача зазначив, що вимога позивача про стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування в сумі 334,77 грн. підтверджена матеріалами справи, а саме звітом № 02-27/11 від 27.10.2015, відповідно до якого вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 18 599,52 грн., та складається з фактичної різниці між сумою матеріального збитку, визначеною звітом, з урахуванням франшизи за полісом № АЕ/5252417 та сумою страхового відшкодування, сплаченою відповідачем 28.07.2016 (18 559,52 грн. (вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, підтверджена звітом № 02-27/11 від 27.10.2015) - 17 764,75 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем 28.07.2016 платіжним доручення № 25287) - 500,00 грн. (франшиза за полісом № АЕ/5252417) = 334,77 грн.).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, виходячи зі змісту поданої позивачем 10.08.2016 в судовому засіданні заяви, а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви, суд приймає зазначену заяву до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 334,77 грн.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.08.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 10.08.2016 в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.08.2016 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 01.08.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.08.2016 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011175/4002/0000023 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 18.10.2015 до 24:00 год. 17.10.2016.

13.11.2015 в місті Києві на вулиці Новокостянтинівській сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Geely Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5. Наведене підтверджується довідкою № 82579213 про дорожньо-транспортну пригоду 7 роти 3 батальону УПС МВС у місті Києві.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_5 п. 13.1, 2.3 б Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Подільського районного суду міста Києва від 25.12.2015 у справі 758/14712/15-п, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягенння у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 02-27/11 про оцінку КТЗ, що був складений 27.10.2015 експертом Кулишем О.В. становить 21 014,63 грн. (надалі - звіт № 02-27/11 від 27.10.2015).

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Subaru XV 2.0», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-СТАР» № СРфС-0005863 від 21.11.2015, становить 20 788,32 грн. (надалі - рахунок № СРфС-0005863 від 21.11.2015).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 00180562 від 04.01.2016 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 20.788,32 грн., виплата якого підтверджується позивачем платіжними дорученнями № 000367, № 00180562 від 11.01.2016.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 13.11.2015) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем була заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АЕ/5252417. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 не представлено договору (полісу № АЕ/5252417) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.

Відповідно до полісу № АЕ/5252417, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_7, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 02.10.2015 по 01.10.2016.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_5 керував автомобілем «Geely Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АЕ/5252417, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011 (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 02-27/11 від 27.11.2015, рахунком № СРфС-0005863 від 21.11.2015, страховим актом № 00180562 від 04.01.2016 по договору страхування та платіжними дорученнями № 000367, № 00180562 від 11.01.2016.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АЕ/5252417 становить 500,00 грн.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріалами справи, зокрема, копією заяви № 16861 від 22.01.2016 про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача, про що свідчать матеріали справи (копія заяви наявна в матеріалах справи).

По матеріалам справи судом встановлено, що 28.07.2016 відповідач сплатив позивачу 17 764,75 грн. страхового відшкодування, що підтверджено платіжним доручення № 25287 від 28.07.2016, копія якого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазаначене та заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 10.08.2016 в судовому засіданні, яка прийнята судом до розгляду, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 334,77 грн. (18 559,52 грн. (сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, підтверджена звітом № 02-27/11 від 27.11.2015, рахунком № СРфС-0005863 від 21.11.2015, страховим актом № 00180562 від 04.01.2016 по договору страхування та платіжними дорученнями № 000367, № 00180562 від 11.01.2016) - 17 764,75 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем 28.07.2016 платіжним доручення № 25287) - 500,00 грн. (франшиза за полісом № АЕ/5252417)).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 334,77 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 334,77 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 378,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) 334,77 грн. (триста тридцять чотири гривні 77 коп.) страхового відшкодування та 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.2016.

Суддя Гумега О.В.