Рішення № 59590986, 04.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016Справа № 910/10610/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-95"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

про стягнення 928 745, 87 грн.

за участю представників:

від позивача:Кравченко Т.В.- представник за довіреністю № 168 від 25.12.2015 р. від відповідача:не з'явився від третьої особи:Костюк О.М.- представник за довіреністю № 062/02/07-24 від 04.01.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-95" (далі - ТОВ "Нива-95") про стягнення 928 745, 87 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що у порушення умов договору оренди № 1259 від 16.07.2013 р. відповідач, починаючи з липня 2015 року, орендну плату за користування приміщенням сплачує неналежним чином, внаслідок чого у ТОВ "Нива-95" утворилась заборгованість.

У позові КП "Київський метрополітен" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 928 745, 87 грн., яка складається орендної плати у сумі 852 181,78 грн., 71 555,84 грн. - пені та 5 008,24 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2016 р. до розгляду справи залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у якому судом було відмовлено, як необгрунтованому. При цьому, позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Представник третьої особи - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у справі вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених у позові.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2013 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець), Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-95" (орендар) укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду № 1259.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду частину нерухомого майна, відповідно до переліку та за адресами, що вказані в додатку № 1 до договору (який є його невід'ємною частиною), для розміщення автоматів з продажу газет.

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є частина нежилих приміщень, загальною площею 54,50 кв.м. відповідно до схем, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 2011 року № 34/6250 та відповідно до конкурсної пропозиції, яка на дату підписання договору становить 880,00 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 47 916,67 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на рахунок орендаря.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 16.07.2013 р. до 14.07.2016 р.

У подальшому до договору оренди були внесені зміни про те, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду частину нерухомого майна, відповідно до переліку та за адресами, що вказані в додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною для розміщення автоматів з продажу газет з функціями платіжного терміналу.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором № 1259 від 16.07.2013 р. позивач надав відповідачу частину нерухомого майна, відповідно до переліку та за адресами, що вказані в додатку № 1 до договору, про що свідчить акт приймання-передачі майна в оренду від 23.04.2013 р., отже, у відповідача виник обов'язок сплачувати орендні платежі.

06.11.2015 р. Департамент комунальної власності м. Києва (як орендодавець майна) звернувся до позивача з вимогою щодо погашення заборгованості з орендної плати в сумі 289 398,00 грн. Дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також 19.04.2016 р. листом № 062/07/20-4031 Департамент комунальної власності м. Києва звернувся до відповідача з повідомленням про те, що в разі, якщо відповідач протягом трьох місяців до закінчення строку дії договору не надасть документів для його подальшого продовження, то даний договір припиняється у зв'язку із закінченням строку на який він був укладений (14.07.2016 р.).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 2 вказаної статті методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, не зважаючи на приписи закону, відповідно до яких орендар повинен належним чином вносити орендну плату, ТОВ "Нива-95" порушило умови договору, орендні платежі у сумі 852 181,78 грн. за період з липня 2015 р. по квітень 2016 р. не сплатило.

Матеріали справи свідчать, що на час прийняття рішення по справі у відповідача існує заборгованість з орендної плати у вказаній сумі, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 852 181,78 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 71 555,84 грн. за період з 21.08.2015 р. по 30.04.2016 р., посилаючись на п. 6.2 договору оренди, відповідно до якого у разі несвоєчасного внесення плати за договором орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши власний перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 71 555,84 грн., про що просив позивач.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 5 008,24 грн. суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими з огляду на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши власний перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 5 008,24грн., тобто у сумі, яку просить позивач.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому суд враховує заяву позивача про повернення надміру сплаченого судового збору та положення частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано майновий позов про стягнення 928 745, 87 грн., судовий збір від суми якого складає - 13 931,19 грн. (1,5 відсотки ціни позову), проте позивачем він був сплачений у сумі 15 309,19 грн., тобто більшому, ніж передбачено п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмірі.

Отже, враховуючи внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та відповідну заяву позивача, судовий збір підлягає поверненню КП "Київський метрополітен" з Державного бюджету України у сумі 1 378,00 грн. (15 309,19 грн. - 13 931,19 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 32 - 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-95", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про стягнення 928 745, 87 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-95" (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, буд. 6, кв. 352, ідентифікаційний номер 23502603) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) орендну плату у сумі 852 181 (вісімсот п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят одна) грн. 78 коп., пеню у сумі 71 555 (сімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 84 коп., 3 % річних у сумі 5 008 (п'ять тисяч вісім) грн. 24 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 931 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 19 коп.

Повернути Комунальному підприємству "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 4 серпня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 9 серпня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.