Ухвала суду № 59590856, 03.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/3216/16

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про з питань залишення позовної заяви без розгляду

03 серпня 2016 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Курила Д.І.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд стягнути з Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Фрунзе, 32, ідентифікаційний код 39799097) на користь ОСОБА_1 (63801, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виплати при звільненні заробітної плати в розмірі 613,90 грн. за період з 17 травня 2013 року по 11 квітня 2016 року (включно) в сумі 102106,08 грн. (сто дві тисячі сто шість грн. 08 коп.) з відрахуванням відповідних податків та зборів.

В ході судового розгляду справи представником відповідача Курило Д.І. заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що позивачу, при звільненні 19 квітня 2010 року надано розрахунок сум виплачених йому при звільнені, тобто в даний момент і стало відомо про неоплачені дні 12, 15, 16 та 19 квітня 2010 року, також листом від 03.06.2013 року додатково про це повідомлено. Листом від 26.10.2015 року повторно повідомлено позивачу про неоплачені дні 12, 15, 16 та 19 квітня 2010 року. З огляду на викладене, позивач був усвідомлений ще 19.04.2010 р., 15.05.2013 р. та 26.10.2015 р. про те, що дні 12, 15, 16 та 19 квітня 2010 року оплачені не були. Враховуючи вищевикладене, з моменту коли ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів сплив як місячний строк, передбачений ч. 3 ст. 99 КАС України, так і тримісячний строк передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим просить суд адміністративний позов залишити без розгляду.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 36-0 від 16.05.2013 року "Про звільнення ОСОБА_1" позивач був звільнений з посади головного державного податкового-ревізора-інспектора відділу погашення податкового боргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області за угодою сторін, відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 63)

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

На підставі статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 Конституційного Суду України у справі №1-5/2012 було визначено, що положення ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Судом встановлено, що позивач дізнався про те, що Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області повністю виплатила йому заробітну плату стягнуту згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року у справі № 820/11380/15 (а.с. 67-72) з листа Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 27.04.2016 року, отриманого позивачем з його слів 30.04.2016 року (а.с. 74), а також йому виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року по справі №2а-13079/11/2070 (а.с. 41-48) з листа Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 19.05.2016 року, отриманого позивачем з його слів 21.05.2016 року (а.с. 60).

Зі штампа вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративногго суду вбачається, що, з даним адміністративним позовом позивач звернувся 10.06.2016 року, тобто в межах трьохмісячного строку звернення до адміністративного суду.

Доказів того, що позивач раніше дізнався про порушення своїх прав матеріали справи не містять, представник відповідача вказаних доказів до справи не надав.

Таким чином, доводи представника відповідача стосовно того, що адміністративний позов поданий після закінчення строків установлених законом є помилковим.

Відповідно до положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 133, 100, 155, 160, 165, 185, 186 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення середнього заробітку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 09 серпня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.