Ухвала суду № 59590211, 27.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Поливач Л.Д.

ЧобітокА.О.

при секретарі Литвиненку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Єрмолко СвітланиМиколаївни, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року, -

у с т а н о в и в:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Єрмолко С.М. та просила визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 43274081 від 10 грудня 2015 року; зобов'язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року вказану скаргу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали суду у зв'язку з тим, що вона суперечить вимогам матеріального та процесуального закону та про постановлення нової ухвали по суті вимог скарги.

Боржник, зокрема, посилається на ту обставину, що судом безпідставно залишено без задоволення скаргу, оскільки ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що проведення виконавчих дій після спливу цих термінів порушує закон, а також права та законні інтереси заявника на дотримання всіма учасниками процесу вимог закону.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час

_____________

Справа № 759/1414/16-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/10074/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Борденюк В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Під час розгляду справи за зазначеною скаргою судом встановлені наступні обставини.

На виконання до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві надійшов виконавчий лист № 2/759/284/13 від 28 квітня 2014 року виданий Святошинським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_2 на користь Державного житлово-комунального підприємства НАН України боргу у розмірі 16131,31 грн.

14 травня 2014 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ЄДРВП № 43274081), яка направлена боржнику до виконання, а стягувачу - до відома.

18 лютого 2015 року державним виконавцем направлено запити до УДАІ м. Києва, для встановлення рухомого майна, що на праві приватної власності належить боржникові, до ДПС України для встановлення джерел доходу боржника, до ПФ України для отримання інформації щодо пенсії боржника та останнього місця роботи боржника.

Відповідно відповіді ДФС платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно відповіді ПФУ інформація щодо отримання пенсії не знайдена.

Згідно відповіді ПФ України інформація про осіб, які працюють за трудовим або цивільним договорами, осіб які отримують пенсію - відсутня.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців - за боржником нерухоме майно не значиться.

13 листопада 2015 року державним виконавцем було повторно зроблено запити до Державної фіскальної служби щодо відкритих розрахункових рахунків у банківських установах належних боржнику та джерела отримання доходів боржника, до ПФУ для отримання інформації щодо пенсії боржника та останнього місця роботи боржника, та до Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві для встановлення рухомого майна, що на праві приватної власності належить боржникові.

Згідно відповіді ДПС України відкриті розрахункові рахунки у банківських установах у боржника відсутні.

Згідно відповіді ПФУ інформація щодо отримання пенсії не знайдена.

Згідно відповіді ПФУ щодо місця роботи боржника не знайдена.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві, транспортних засобів, належних боржнику на праві приватної власності не зареєстровано.

10 грудня 2015 року Державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, копії направлені до відповідних установ - до виконання, а сторонам виконавчого провадження - до відома.

28 грудня 2015 року державним виконавцем відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, копія якої разом з виконавчим документом була направлена стягувачеві.

Викладене підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного виконавчого провадження (а. с. 53-87).

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2, суд виходив з того, що в ході розгляду скарги не встановлено порушення посадовою особою ВДВС Святошинського ГУЮ у м. Києві законодавства та прав боржника під час примусового виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованим та відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Так, відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, у т.ч. якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 43274081 від 10 грудня 2015 року винесена з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання рішення (а. с. 80).

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що державним виконавцем не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», оскільки оскаржувана постанова від 10 грудня 2015 року винесена під час примусового виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій державного виконавця та необґрунтованість скарги ОСОБА_2

Оскільки державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому Законом порядку, то доводи апеляційної скарги боржника про пропущення державним виконавцем строку проведення виконавчих дій, не підтвердилися під час апеляційного розгляду справи та є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення скарги, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті справи.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому остання має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: Л.Д. Поливач

А.О.Чобіток