Ухвала суду № 59589400, 09.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року справа №812/724/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В.,Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства «Нота» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року у справі № 812/724/16 за позовом Фермерського господарства «Нота» до Рубіжанської об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «Нота» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2015 №№ 005181501, 0005191501, 0005201501, 0005211501.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року адміністративний позов фермерського господарства «Нота» залишено без руху та надано позивачу строк протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати документ про сплату не доплаченого судового збору в сумі 50469,99 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звернені до суду вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень впливають на склад майна фермерського господарства «Нота», тому є майновими.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, позивач просить скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 року по справі № 812/724/16 та направити спрау для продовження розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не застосовано при розгляді справи Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини. На думку позивача, судовий збір за розгляд спорів про оскарження податкових повідомлень-рішень повинен справлятися як за розгляд немайнових спорів відповідно до підпункту 1 пункту 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Фермерське господарство «Нота» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень 005181501, 0005191501, 0005201501, 0005211501 на загальну суму 3458332,50 грн. До позовної заяви доданий документ про сплату судового збору, як за немайновий спір, в сумі 1378,00 грн.

Частиною третьої статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За змістом частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З аналізу цього підпункту вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Кодекс адміністративного судочинства України, на відміну від Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, не регулює питання визначення ціни позову для різних видів позовів, що заявляються до адміністративного суду.

Вирішення питання про розподіл вимог на майнові та немайнові слід вирішувати з урахуванням практики Верховного Суду України. Зокрема, в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036), де Верховний Суд зазначив, що орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору, що узгоджується з нормами ст.. 244 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень Верховного Суду України.

Доводи апелянта щодо незастосування судом першої інстанції Конвенції та практики Європейського суду з прав людини є безпідставними. Суд першої інстанції послався на рішення Європейського суду з прав людини від 14жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав, а отже, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Апелянт посилається на те, що предметом спору не є встановлення прав і обов'язків між позивачем і відповідачем стосовно певного майна, проте, як зазначалося вище, майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову, а Кодекс адміністративного судочинства України не регулює питання визначення ціни позову для різних видів позовів, що заявляються до адміністративного суду.

Щодо посилання на практику Європейського суду з прав людини стосовно того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений, слід зазначити. Стаття 88 кодексу адміністративного судочинства України передбачає зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат, враховуючи майновий стан сторони.

Із матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався з будь-якою заявою до суду першої інстанції з підтвердженням свого фінансового положення щодо неможливості сплати судового збору відповідно до вимог статті 4 Закону №3674-VI.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Нота» - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року по адміністративній справі № 812/724/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць