Ухвала суду № 59587099, 10.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у прийнятті апеляційної скарги

"10" серпня 2016 р. Справа № 922/1720/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О. В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (вх. № 2147 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016р. у справі № 922/1720/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест", м. Дергачі

про розірвання додаткової угоди до договору

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2016р. у справі №922/1720/16 (суддя Светлічний Ю.В.) клопотання відповідача про продовження строку даної справи та про продовження строку розгляду справи – задоволено. Продовжено строк розгляду даної справи до 16.08.2016р. Розгляд справи відкладено на "08" серпня 2016 р. о 12:00, у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, площа Свободи 5, 8-й під’їзд, 3-й поверх, кабінет № 307. Зобов’язано сторони за три дні до судового засідання (через канцелярію) надати до суду: відповідачу – відзив на позовну заяву, при наявності заперечень їх правове та документальне обґрунтування. Попереджено сторони, що у разі неявки їх представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

ТОВ "Карпатнадраінвест" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016р. у справі № 922/1720/16, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016р. у справі № 922/1720/16 в частині прийняття заяви про вступ у справу від заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України та відмовити заступнику керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у задоволенні заяви про вступ у справу № 922/1720/16.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у прийнятті даної скарги слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2016р. заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України звернувся до господарського суду з повідомленням про вступ у справу №922/1720/16.

В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області від 01.08.2016 зазначено, що суд, розглянувши подану Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України заяву, не вбачає підстав для її повернення згідно ст. 29 ГПК України. При цьому, резолютивна частина вказаної ухвали не містить висновків щодо результатів розгляду звернення прокурора.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Згідно положень частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, прямо передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.

Так, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду: 1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів; 2) про повернення позовної заяви; 3) про відмову у прийнятті позовної заяви; 4) про передачу справи за підсудністю; 5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову; 6) про зупинення провадження у справі; 7) про припинення провадження у справі; 8) про залишення позову без розгляду; 9) про затвердження мирової угоди; 10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу; 12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали; 13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу; 14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 15) окрема; 16) додаткова; 17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; 19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі; 20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання; 21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби; 22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду; 23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк; 25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Пунктом 12 постанови пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007р. "Про незалежність судової влади" передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Таким чином, не передбачено можливість оскарження ухвали про відкладення розгляду справи, зобов’язання вчинити певні дії, призначення судових засідань.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ст. 106 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року за №7 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” роз’яснено, що в разі, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 01.08.2016р. у справі № 922/1720/16 вчинено ряд процесуальних дій (зокрема, зобов’язання вчинити певні дії, відкладення розгляду справи, призначення судового засідання), які спрямовані на забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016р. у справі № 922/1720/16.

Крім того, апеляційний господарський суд, надаючи оцінку вказаним обставинам справи, зазначає, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Так, згідно положень ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників регіональних прокуратур. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

З оскаржуваної ухвали не вбачається, що судом вирішено питання, чи підтверджено прокурором передбачені законом підстави для здійснення представництва інтересів громадянина або держави, а відповідно, що місцевим господарським судом задоволено (як вважає особа, що подає апеляційну скаргу) заяву заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про вступ у справу № 922/1720/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом лише прийнято заяву прокурора до розгляду. Однак, судом першої інстанції на даний час не вирішено питання щодо допуску прокуратури до участі у справі, оскільки судом не досліджено та не підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді, тобто не прийнято рішення по суті заяви.

Керуючись статтями 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016р. у справі № 922/1720/16.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 8 арк.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О. В.