Рішення № 59585797, 02.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.16р. Справа № 904/4101/16

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 27 668 грн. 01 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Задорожний С.О. - представник, дов. від 16.01.2016р. №131-К-Н-О;

Єрмолов Є.М. - представник, дов. від 14.08.2015р. №3438-К-О (був присутній у судових засіданнях 21.06.2016р. та 26.07.2016р.);

від відповідача-1: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 22.04.2008р. №121610.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 27 668 грн. 01 коп., що складає 8 100 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов Договору банківського обслуговування від 27.09.2013р. №б/н, 7 954 грн. 16 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 755 грн. 92 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 857 грн. 93 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідач-1 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача-1, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з відсутністю адресата (а.с. 44-47).

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як вбачається згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.06.2016р. місцезнаходженням відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; таку саму адресу було вказано і у позовній заяві.

Відповідач-2 у відзиві на позов (вх.№38589/16 від 17.06.2016р., вх. №39109/16 від 22.06.2016р.) просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що: - банком не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору кредиту в письмовій формі; - не надано Договору банківського обслуговування у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками у відповідності до вимог діючого законодавства; не надано доказів підписання відповідачем окремо Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банка, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування; - не надано листів, факсограм, телеграм, телефонограм, які свідчили б про ознайомлення, погодження відповідача з умовами надання банківських послуг та тарифів банку та підписання їх як Договору банківського обслуговування з позивачем; - не підтверджується також підписання договору між сторонами або прийняття банківських умов та тарифів в електронний спосіб у відповідності до умов Закону України «Про електронно-цифровий підпис», що унеможливлює встановлення автентичності текстів вказаних документів, які існували на момент укладення договору, із тими, котрі розміщені на відповідному сайті на сьогоднішній день; - заява про відкриття поточного рахунку від 27.09.2013р. не містить відбитку мокрої печатки банку та підпису Голови правління ПАТ КБ «Приватбанк»; в графі «М.П.», «Підпис» містяться поліграфічні зображення печатки та підпису, а не сама печатка і підпис, що виключає можливість ідентифікації особи, котра виготовила документ і нанесла підпис та унеможливлює питання про наявність чи відсутність дійсної згоди особи, від чийого імені нанесений підпис, на укладення договору, на визначення його умов у певний спосіб; - кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що означає відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог; - позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт передачі відповідачеві грошових коштів; - наданий позивачем в обґрунтування позову доказ надання відповідачу кредиту за договором від 27.09.2013р. №б/н - виписка за поточним рахунком з 01.09.2014р. по 04.04.2016р. не дає підстав вважати, що в даному разі мало місце саме перерахування коштів, а не здійснення аналітичних облікових проводок у бухгалтерських записах позивача; - разом з тим, сторони не погодили між собою усіх істотних умов договору кредиту, а саме умов надання кредиту, розміру грошової суми, яка надається кредитодавцем, умови, на яких позичальник зобов'язується повернути отриману суму кредиту; - надані банком Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банка не відображають зміст домовленостей між банком та безпосередньо ФОП ОСОБА_1, а розмір грошової суми, який передається банком клієнту взагалі відсутній; - кредитний ліміт є граничною сумою, у межах якої банк може здійснювати кредитування, а не визначенням конкретної суми, яка передається за договором, і носить інформаційний характер для певного клієнта; - відсутність у спірному договорі названих вище істотних умов, визначених цивільним законодавством, означає, що цей договір є неукладеним.

Позивач у запереченні (вх. №43344/16 від 12.07.2016р.) на відзив на позов відповідача-2 зазначає, що: - Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам; - використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів; - відповідно до виписки по р/р26000055712818, що належить відповідачеві, грошовими коштами банку відповідач користувався з початку дії договору, а саме з 15.10.2013р., останнє погашення (обнулення) кредитного ліміту відбулось 04.04.2014р. шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок; - починаючи з 07.04.2014р. відповідач шляхом зняття грошових коштів використав кредитний ліміт в сумі 8 100 грн. 00 коп. і 02.09.2014р. в сумі 8 100 грн. 00 коп. вийшов на прострочку.

Також, позивач у поясненнях (вх.№46898/16 від 26.07.2016р.) щодо нарахування комісії за договором пояснює, що відповідно до пункту 3.2.1.4.4 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою відповідача-2 складають Договір банківського обслуговування, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; банк може на свій розсуд не стягувати вказану комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

За заявою позивача (вх.№48418/16 від 02.08.2016р.) до матеріалів справи №904/4101/16 долучено наступні документи: - довідку ПАТ КБ «Приватбанк» від 27.07.2016р. про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту ОСОБА_1; - виписки з «Приват24» по клієнту ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) від 30.09.2013р., 30.12.2013р., 01.03.2014р., 02.03.2014р. та від 07.04.2014р. про встановлення кредитних лімітів; - виписку з «Приват24» по клієнту ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) від 05.06.2014р. щодо зміни відсоткових ставок за користування кредитним лімітом на рахунку і гарантованими платежами.

За ініціативою суду здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи «Документообіг господарських судів» на носій CD-R серійний номер 1001176RD27906.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2013р. відповідач-2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" з заявою про відкриття поточного рахунку та карткою із зразком підпису, в якій просив відкрити поточний рахунок № 26000055712818, та заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

На підставі заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 27.09.2013р. відповідач-2 своїм підписом приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифах Приватбанку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, відповідач-2 в порядку чинного законодавства також засвідчив згоду на ведення з ПАТ КБ „Приватбанк" документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг.

За наведеного, також доцільно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, згідно викладеного, та зважаючи на здійснене волевиявлення сторін, які на власний розсуд обрали форму та спосіб укладання договору, між позивачем та відповідачем шляхом приєднання відповідача-2 до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, був укладений Договір банківського обслуговування.

Згідно пункту 3.2.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - ліміт); техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших); банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо; кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу-2 було встановлено кредитній ліміт у розмірі 6 100 грн. 00 коп. (з 30.09.2013р.), 8 100 грн. 00 коп. (з 30.12.2013р. та з 01.03.2014р.), 7 522 грн. 93 коп. (з 02.03.2014р.) та 8 100 грн. 00 коп. (з 07.04.2014р.).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-які іншій формі); при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту; згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого з зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших); при непогашенні заборгованості у термін, визначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредиту; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач-2 користувався грошовими коштами, наданими йому позивачем в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно наданого розрахунку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 8 100 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційна процентна ставка); порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 20-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулюванню; у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360-ти днів у році; сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360-ти днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку становлять 7 954 грн. 16 коп. (з 01.06.2014р. по 31.03.2016р.).

Також клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг; банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень (пункт 3.2.1.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за використання ліміту повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку становить 1 857 грн. 93 коп. (з 02.06.2014р. по 31.03.2016р.).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Як вбачається відповідачу-2 позивачем було спрямовано претензію від 15.04.2016р. вих. №30927ZPJ0S0LA з проханням погасити прострочену заборгованість у повному обсязі; про спрямування відповідачу-2 зазначеної претензії свідчить фіскальний чек „Укрпошта" від 26.04.2016р. та опис від 26.04.2016р. вкладення у цінний лист (а.с. 41,42).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, по відсоткам та комісії за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні; у випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Отже, пеня згідно розрахунку становить 9 789 грн. 69 коп. (з 11.11.2013р. по 31.03.2016р.), у тому числі: 5 766 грн. 27 коп. - пеня за несвоєчасну оплату тіла кредиту (з 02.04.2014р. по 31.03.2016р.), 3 288 грн. 42 коп. - пеня за несвоєчасну оплату відсотків за користування (з 11.11.2013р. по 31.03.2016р.) та 735 грн. 00 коп. - пеня за несвоєчасну оплату комісії (з 11.11.2013р. по 31.03.2016р.).

Враховуючи, що відповідачем-2 було частково сплачено (в тому числі списано позивачем) пеню у сумі 33 грн. 77 коп., то загальний розмір пені становить 9 755 грн. 92 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.08.2015р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", як поручителем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк", як кредитором, було укладено договір поруки №30927ZPJ0S0LA (надалі - Договір поруки), відповідно до пунктів 1 та 2 якого предметом цього договору є надання поруки за виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 всіх своїх обов'язків за Договором б/н від 27.09.2013р. (надалі - Кредитний договір); поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030р. (пункт 8 Договору поруки).

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (пункт 9 Договору поруки).

Відповідно до пункту 4 Договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 5 Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

У пункті 6 Договору поруки сторони погодили, що поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору; у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначені письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 7 Договору поруки).

Як вбачається відповідачу-1 позивачем було спрямовано вимогу від 15.04.2016р. вих. №30927ZPJ0S0LA про сплату на користь позивача заборгованості відповідача-2 за договором від 27.09.2013р. банківського обслуговування. Про спрямування вимоги відповідачу-1 свідчить фіскальний чек „Укрпошти" від 26.04.2016р. та опис від 26.04.2016р. вкладення у цінний лист (а.с. 41, 42).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доводи відповідача-2 щодо нікчемності та неукладеності Договору банківського обслуговування від 27.09.2013р. №б/н не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи у зв'язку з чим не впливають на висновки суду. Крім того, нікчемність та неукладеність договору є взаємовиключаючими юридичними наслідками, одночасне посилання на які є необґрунтованим та безпідставним.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача-2 не приймаються судом до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення сум, заявлених до стягнення.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти солідарно на відповідачів-1, -2.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 35201640) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69093, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 8 100 грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту, 7 954 грн. 16 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 857 грн. 93 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 9 755 грн. 92 коп. - пені та 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„08„ серпня 2016р.