Рішення № 59585771, 04.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.16р. Справа № 904/5489/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 297 грн. 33 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 01.04.2016р. №148/1001;

від відповідача: не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 9 297 грн. 33 коп., що складає 7 447 грн. 07 коп. - заборгованості за активну електричну енергію, спожиту відповідно до умов договору від 17.04.2015р. №001041 про постачання електричної енергії за державні кошти, 110 грн. 18 коп. 3 % річних, 399 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 1 340 грн. 47 коп. пені.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач у поясненнях по справі (вх. №49031/16 від 04.08.2016р.) повідомляє, що при підготовці тексту позовної заяви позивачем було допущено механічну помилку, а саме: - при обґрунтуванні нарахування пені за прострочення виконання грошового зобовязання були помилково вказані пункти договору 2.3.5.-2.3.6., за порушення яких нараховується пеня; - у дійсності ж, п. 7.2.2. спірного договору викладений у наступній редакції: «за внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.6-6.1.7 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком «Порядок розрахунків» споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0.1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у той період та 3%річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобовязання за цим Договором повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції».

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2015р. між позивачем Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго", як постачальником, та відповідачем УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, як споживачем, було укладено Договір №001041 про постачання електричної енергії за державні кошти (надалі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобовязався протягом 2015 року постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 135 кВт, величини якої по обєктах споживача визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору; точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та/або „Загальна схема електропостачання, які є невідємними частинами договору.

У відповідності до пункту 6.1.6 Договору споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії».

Згідно з пунктом 4.5 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ; для розрахункового обліку електричної енергії використовуються засоби обліку, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію та погоджені постачальником.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії оформлюється, зокрема, акт прийняття-передавання товарної продукції (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Додатку 3 до Договору встановлено, що обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1-4.1.7 цього додатку та підтверджуються «Актом прийняття-передавання товарної продукції» за формою, що є додатком до Договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця (пункт 1 Додатку 3 до Договору „Порядок розрахунків).

Як вбачається на виконання умов Договору у листопаді 2015р. позивачем було поставлено, а відповідачем спожито активну електричну енергію у обсязі 23 676 кВт/год, що підтверджується актом про використану електричну енергію по договору від 17.04.2015р. №001041, долученими до матеріалів справи (а.с. 16, 17).

Відповідно до пункту 2.1 Додатку 3 до Договору „Порядок розрахунків споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у постачальника рахунком. Оплата рахунку за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання Споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору здійснюється на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 Договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника розрахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Як вбачається на оплату поставленої активної електроенергії позивачем було виставлено відповідачу рахунок за листопад 2015р. №111/145/1-4-А/11/1 на суму 41 992 грн. 93 коп., який відповідачем було отримано 24.11.2015р., про що свідчить відповідний підпис представника відповідача (а.с. 14, 15).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, відповідач повинен був оплатити активну електроенергію, спожиту у листопаді 2015р. на суму 41 992 грн. 93 коп. до 01.12.2015р. (включно).

У звязку з частковою оплатою відповідачем поставленої електричної енергії за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 7 447 грн. 07 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 7.2.2 Договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.6-6.1.7 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком «Порядок розрахунків» споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0.1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у той період та 3%річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобовязання за цим Договором повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня становить 1 340 грн. 47 коп. (з 04.12.2015р. по 01.06.2016р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 111 грн. 81 коп. (з січня 2016р. по березень 2016р.), а річні згідно розрахунку 110 грн. 18 коп. (з 04.12.2015р. по 08.06.2016р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонам пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Ширшова, 9; ідентифікаційний код 08683263) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22; ідентифікаційний код 23359034) 7 447 грн. 07 коп. - заборгованості, 1 340 грн. 47 коп. пені, 111 грн. 81 коп. - інфляційних нарахувань, 110 грн. 18 коп. річних, та 1 335 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"09" серпня 2016р.