Постанова № 59584708, 09.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 р. Справа № 805/1498/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кірієнко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2016 року до суду надійшла позовна заява Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

09.08.2016року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 6711899грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати самостійно узгоджених зобов’язань з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 6711899 грн. Позивачем неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме, виставлено податкові вимоги №1/62/6330 від 21.12.2009 року та №2/3/169 від 25.01.2010року. Позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв’язку з відсутністю вільних від арешту коштів на розрахункових рахунках відповідача. На підставі п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України просить дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника інспекції.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення позовних вимог заперечував, про що в матеріалах справи маються письмові заперечення.

Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе слухати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст. 61 ПКУ).

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, позивач – Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (ЄДРПОУ 34032208; 85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) зареєстровано в якості юридичної особи.

Згідно даних податкового органу відповідач знаходиться на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС з 01.01.2016 року. До вказаного періоду Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” перебувало на податковому обліку у Мар’їнській ОДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з з податку на додану вартість в сумі 6711899грн., що підтверджуються розрахунком ціни позову.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, одне з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом..

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов’язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов’язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов’язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податковим керуючим Мар’їнської ОДПІ здійснено опис майна підприємства (відповідача), який оформлений актом №4/05-25-01 від 16.06.2015 року.

Актом опису майна підприємства (відповідача) №4/05-25-01 від 16.06.2015 року встановлено, що на балансі відповідача знаходиться наступне майно, яке є у податковій заставі: вугілля майбутнього видобутку ДГР у кількості 17500т та шлам у кількості 17800т, і на яке позивач просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

Мар’їнською ОДПІ у відповідності до вимог п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України було зареєстровано податкову заставу, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) до вищезазначеного запису внесено зміни в частині заміну обтяжувача, а саме вилучено обтяжувача – Мар’їнську ОДПІ ГУ Мін доходів у Донецькій області та додано обтяжувача – Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення боргу на адресу відповідача була спрямовані податкові вимоги №1/62/6330 від 21.12.2009 року та №2/3/169 від 25.01.2010року, які отримані підприємством.

Відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Слід відмітити, що п. 20.1.34. ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Мар’їнська ОДПІ зверталась до суду з позовом до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про стягнення заборгованості. Постановою суду від 28.09.2015року по справі №805/3899/15-а позовні вимоги Мар”їнської об”єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 6711899,00 грн. задоволено повнісю. Стягнуто з державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (код 34032208, вул. Магістральна, 4 м. Вугледар, Д/о, 85670) на користь Мар”їнського УК/м.Вугледар з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу, на р/р 31117029700087, код платежу 140010100, отримувач ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38028736 податковий борг з податку на додану вартість у сумі 6711899,00 грн.

З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялись до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання у зв’язку з відсутністю вільних від арешту коштів на розрахункових рахунках відповідача.

З аналізу наведених норм випливає, що Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень:

1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках;

2. опис та вилучення майна;

3. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках;

4. прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, що його обслуговують, приймаючи до уваги, що Податковим кодексом України надано право податковому органу звертатись до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), що перебуває у податковій заставі в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, суд вважає, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі – задовольнити.

Надати дозвіл Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС на погашення суми податкового боргу у розмірі 6711899грн., яка складається з заборгованості з податку на додану вартість, за рахунок майна платника податків – Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.