Вирок № 59582718, 10.08.2016, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 445/1323/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2016 м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Гуняк О.Я.,

з участю секретаря - Сторожинської О.М.,

прокурора - Рогальського Р.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Перемишляни кримінальне провадження та угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015140210000408 від 02.06.2015 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, неодружений, не працюючий, раніше судимий: 03.06.2005 року Залізничним районним судом м. Львова за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст.70 КК України до двох років позбавлення волі; 18.05.2007 року Франківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до одного року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 3 роки; 29.05.2008 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст.353, ст.70, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 13.03.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання; 27.07.2013 року Франківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням терміном на 2 роки, 23.06.2016р. Франківським районним судом м. Львова звільнений від відбування покарання на підставі п."г" статті 1 Закону України "Про амністію у 2014 році",

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 02 червня 2015 року о 15 год.20 хвилин, знаходячись в с. Білий Камінь Золочівського району Львівської області, зайшов в середину приміщення продуктового магазину ПП "Білий Камінь", Сасівського споживчого товариства Золочівської райспоживспілки разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в подальшому ОСОБА_2 помітив за прилавком в шухляді стола поліетиленовий пакет із грошима, в який продавець ОСОБА_1 склала гроші, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, оскільки присутні не усвідомлювали наміру ОСОБА_2 вчинити крадіжку. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 скориставшись тим, що продавець ОСОБА_1 залишив прилавок без нагляду. А ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули приміщення магазину, і за його діями ніхто не спостерігає, особисто, повторно, таємно, умисно, шляхом приховання у праву кишеню джинсів, у які він був одягнений, викрав поліетиленовий пакет в якому містились гроші в сумі 12300 гривень, з шухляди розташованої за прилавком.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, так як останній повторно, таємно викрала чуже майно.

Під час судового розгляду, 10 серпня 2016 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, згідно якої обвинувачений беззастережно і в повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та наведені обставини вчинення злочину. Обвинувачений згідний оплатити вартість проведених експертиз по даному кримінальному провадженню.

Потерпіла - ОСОБА_1 ніяких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 не має.

Потерпіла погоджується з обумовленим видом покарання у виді двох років чотири місяці позбавлення волі, яке повинен понести обвинувачений. Крім цього, обвинувачений погодився понести покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, у виді двох років чотирьох місяці позбавлення волі.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені, п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.

У судовому засіданні потерпіла просить затвердити добровільно укладену ними угоду про примирення та запевнила, що розуміє наслідки, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст.471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді позбавлення волі, передбачена санкцією ч.2 ст.185 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для укладення угоди. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Крім цього, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

Затвердити угоду про примирення, укладену 10.08.2016р. між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, й призначити йому покарання два роки і чотири місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 02 червня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 02 червня 2015 року по день ухвалення вироку - 10 серпня 2016 року, що на підставі ч.ч. 1, 5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за цим вироком на підставі абз.4 ч.5 ст.72 КК України.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 коп. процесуальних витрат за проведення дактилоскопічної експертизи та 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 коп. за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази: пакет №0580328 з грошима в сумі 11069 гривень (одинадцять тисяч шістдесят дев'ять гривень), які знаходяться в ПАТ КБ "ПриватБанк" - повернути потерпілій ОСОБА_1, як власнику.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя О. Я. Гуняк