Рішення № 59576757, 22.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5865/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарях Бабченко Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визначення конкретного порядку користування співвласниками квартири,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визначення конкретного порядку користування співвласниками квартири посилаючись на те, що відповідач є колишнім чоловіком ОСОБА_1 Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Відповідач самовільно встановив на двері однієї з кімнат замок і чинить позивачам перешкоди у користуванні спільною квартирою, привів до квартири ОСОБА_4 разом з її дитиною. Враховуючи, що добровільно встановити порядок користування не вдається, позивачі просять встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши їм в користування кімнату площею 15,0 кв.м., а відповідачу - 14,0 кв.м., місця загального користування залишити в загальному користуванні; визначити конкретний порядок користування квартирою; окремо відкрити на ОСОБА_1 особовий рахунок.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просять його задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому по справі необхідно ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності - ОСОБА_1 (1/3 квартири), ОСОБА_2 (1/3 квартири) та ОСОБА_3 (1/3 квартири), що підтверджується копією довідки КВ-2015 № 41565 від 03.12.2015 року (а.с.6).

Відповідно до вимог ст. 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу Української РСР, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно зі ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Пунктом 14 Постанови Пленуму ВС України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Судом встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачам, шляхом встановлення замку на одну з житлових кімнат, вселив у спірну квартиру сторонніх осіб, постійно влаштовує сварки на побутовому рівні.

Квартира АДРЕСА_1, загальною площею 43,4 кв.м, складається з двох кімнат жилою площею 29,0 кв.м, у тому числі: кімната площею 15,0 кв.м. та кімната площею 14,0 кв.м. Всі кімнати ізольовані та мають окремі виходи (а.с.7,8).

Згідно ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не надав жодних заперечень та не висловив думки/пропозиції стосовно встановлення конкретного порядку користування спірною квартирою.

Враховуючи те, що сторони не можуть добровільно дійти згоди щодо порядку користування спірною квартирою, тому суд вважає за можливе встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що позивачі як співвласники мають право користуватися своєю власністю, бажають встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, тому є підстави для встановлення наступного порядку спільного користування квартирою, за яким суд вважає можливим виділити позивачам кімнату площею 15,0 кв.м., а відповідачу виділити в користування кімнату площею 14,0 кв.м. Приміщення загального користування квартири залишити у загальному користуванні. При цьому суд враховує ту обставину, що сторони перебувають у конфліктних стосунках, між ними встановлено порядок конкретного користування спірним житлом. На думку суду такий порядок користування квартирою не призведе до порушення прав співвласників майна, так як суд не припиняє право власності жодної сторони, як позивачів, так і відповідача.

Стосовно вимоги позивачів про відкриття окремого особового рахунку на ім`я ОСОБА_1, то суд позбавлений можливості задовольнити цю вимогу з огляду на те, що дане питання відноситься до компетенції ЖЕД і не може розглядатись в рамках даних правовідносин, що виникли між сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 358, 383, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 150, 155 Житлового кодексу Української РСР, постановою Пленуму ВС України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст. ст. 10, 58, 60, 88, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визначення конкретного порядку користування співвласниками квартири задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, відповідно до якого виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування жилу кімнату площею 15,0 кв.м., а ОСОБА_3 виділити жилу кімнату площею 14,0 кв.м. Місця загального користування залишити в загальному користуванні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.О. Яровенко