Ухвала суду № 59575888, 05.08.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19732/15-ц

Провадження №: 2-п/752/148/16

У Х В А Л А

05.08.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

з участю секретаря Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Голосіївський районний відділ Головного управління ДМС у м. Києві, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року, постановленим у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Голосіївський районний відділ Головного управління ДМС у м. Києві, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, позовні вимоги задоволено. Постановлено усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1, шляхом примусового виселення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з вказаної вище квартири, та зняття ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з реєстраційного обліку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що була відсутня під час ухвалення заочного рішення у справі, судом першої інстанції при винесенні заочного рішення не з'ясовано всіх обставин у даній справі, а встановлені у судовому рішенні обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, зазначив, що дії відповідача свідчать про затягування судового процесу з метою уникнення юридичної відповідальності.

Представн6ик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляду даної заяви у її відсутність.

Вислухавши заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи вказану норму процесуального закону можна дійти висновку про те, що для скасування заочного рішення суду необхідна наявність двох обставин: неналежне повідомлення відповідача або наявність поважної причини у зв'язку із якою відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив суд про неявку, а також наявність доказів, що мають істотне значення для вирішення справи по суті.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повідомлялась судом про день та час судового засідання у справі, шляхом направлення телеграми, яка згідно повідомлення вручена відповідачу ОСОБА_1 особисто (а.с. 142), а також шляхом опублікування оголошення у засобах масової інформації - газеті «Хрещатик».

За змістом положень ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав позивача та відповідача.

Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення суду відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що могли вплинути на розгляд справи по суті.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що обставини, які стали підставою для ухвалення заочного рішення у даній цивільній справі, не відповідають дійсності.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2016 року у даній справі, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені ст.232 ЦПК України, а тому заява відповідача не підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, жодним чином не позбавляє відповідача процесуального права на оскарження судового рішення в загальному порядку, визначеному ЦПК України.

Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Голосіївський районний відділ Головного управління ДМС у м. Києві, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, - залишити без задоволення.

Роз'яснити відповідачу ОСОБА_1, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя