Постанова № 59574750, 03.08.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3082/16-а

Провадження № 2-а/645/143/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шевченко Г.С.,

за участю секретаря судового засідання - Дикань Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради (надалі УПСЗНА Фрунзенського району ХМР) в якому просить визнати дії УПСЗНА Фрунзенського району ХМР щодо скасування з 01.07.2015 року 50-відсоткової пільги наданої позивачу з 10.12.2010 року з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій незаконними, зобов'язати УПСЗНА Фрунзенського району ХМР надати до газо-, водо-, тепло- та електропостачальним підприємствам інформацію щодо його права на отримання 50-відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями з 10.12.2010 року і довічно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 09 грудня 2010 року вийшов на пенсію за п.63 «Б» через хворобу, як працівник міліції звільнений зі служби за хворобою (вислугою років), як пільговик зі статусом «міліціонер на пенсії». З 10.12.2010 року і довічно відповідно до Закону України «Про міліцію» він має право на 50 % знижку при оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. З 01 липня 2015 року позивач був позбавлений зазначених пільг у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищив величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, також п.п 1.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», отже особи, які мали право на пільги згідно вище зазначеного закону з 07.11.2015 року втратили право на пільги.

В судовому засідання ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської Гаряга Н.М. заперечувала проти задоволення позову, підтримала раніше надані заперечення, у яких зазначено, що відповідно до п. 3 «Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї», пільги, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Оскільки податкова соціальна пільга у 2015 році складала 1710 грн., а середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика склав 1857,11 грн., дохід сім'ї позивача перевищив розмір податкової соціальної пільги. У зв'язку з чим з 01.07.2015 року позивачу було саме призупинено дію пільг з оплати житлово-комунальних послуг, а не скасовано. Відповідно до абз. 2 п. 12 Порядку у разі зменшення доходу сім'ї пільговик має право звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для визначення права на отримання пільг з місяця звернення. Проте, з 07.11.2015 року позивач втратив право на отримання вищевказаної пільги у зв'язку втратою чинності Закону України «Про міліцію» та відсутності у Законі України «Про Національну поліцію» або у іншому нормативно-правовому акті вищевказаної пільги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про міліцію» з 10.12.2011 року.

З довідки Головного Управління МВС України в Харківській області Управління фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку №100/32463 від 09.02.2011 року вбачається, що позивач і члени його сім'ї мають право з 10.12.2011 року і довічно відповідно до Закону України «Про міліцію» на 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Також, відповідно до листа управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради, після визначення середньомісячного сукупного доходу за періоди з 01.01.2015 до 30.06.2015 з'ясовано, що він перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, таким чином з 01.07.2015 року пільги ОСОБА_1 було призупинено, а з 07.11.2015 року ОСОБА_1 втратив право на пільги, оскільки відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», але йому запропоновано звернутись за призначенням житлової субсидії.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII, згідно з ч. 1, 2 ст. 22 якого передбачено, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.

Чинною на час призначення позивачу спірної пільги редакцією Закону України «Про міліцію» передбачено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом (ч. ч. 4, 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію»).

Частиною 7 ст. 22 Закону України «Про міліцію» (зі змінами внесеними Законом України № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України») встановлено, що пільги, передбачені частинами 4, 5 та 6 цієї статті, з 01 липня 2015 року надавались за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 04 червня 2015 року № 389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім»ї.

Згідно п. 2 Порядку його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально - виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально - виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).

Відповідно до п. 10 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №389, у разі коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом шести місяців з місяця визначення відповідного права, а у разі визначення права у липні - вересні 2015 р. - протягом шести місяців починаючи з 1 липня 2015 року.

Згідно п. 14 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №389 надання пільг припиняється, якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім'ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення; за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Матеріалами справи підтверджено, що вказана пільга була надана позивачу довічно, тобто без обмеження будь-яким строком. При цьому така пільга була надана позивачу у відповідності до чинного на момент виходу позивача на пенсію законодавства України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.

Відповідно до ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно вимог ст. ст. 22, 58 Конституції України при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п.п. 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" з 07.11.2015 р. втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 36 "Про внесення змін до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї" затверджено зміни до вищезазначеного Порядку, згідно яких у пункті 2 слова: "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні)," виключено.

Відповідно до абзацу п. 15 розділу XI Закону України "Про національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, але Законом України "Про національну поліцію" не передбачена 50-відсоткова знижка плати за користування житлово-комунальними послугами для колишніх поліцейських та членів їхніх сімей.

Внесення змін до ст. 22 Закону України «Про міліцію» та подальше скасування Закону України «Про міліцію», у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про національну поліцію» не може бути підставою для позбавлення позивача пільг щодо оплати за комунальні послуги в розмірі 50%, в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», якою закріплено соціальний захист працівників міліції, держава гарантує працівникам міліції соціальний захист, а в ч. 6 цієї статті зазначено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою, або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

У відповідності з вимогами Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29 січня 2003 року, саме управління праці та соціального захисту населення організують збирання, систематизацію та зберігання інформації про пільговика, ведуть облік пільговиків.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки позивачу, як пенсіонеру вже була встановлена пільга з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій довічно, у відповідача були відсутні правові підставі зупиняти дію пільги позивачу, у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства, так як умова отримання пільги (залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами) повинна застосовуватися лише щодо осіб, які мають право на її отримання, а не до тих осіб, яким така пільга вже встановлена довічно.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними і порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення права ОСОБА_1 на отримання пільг.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, в той час як позивач довів обґрунтованість позову.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо позбавлення права позивача на пільги є протиправним, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 11, 17, 99, 100, 159-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради щодо припинення з 01.07.2015 року 50-відсоткової пільги, наданої ОСОБА_1 з 10.12.2010 року, з оплати за комунальні послуги, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради надати до газо-, водо-, тепло- та електропостачальних підприємств інформацію щодо права ОСОБА_1 на отримання 50-відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями з 10.12.2010 р. і довічно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Крпія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції..

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Г. С. Шевченко