Постанова № 59574519, 10.08.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8652/16-а

Провадження № 2-а/643/303/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Горбунова Я.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилається на те, що гр. ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується її паспортом, який дійсний до вересня 2017 року. В 1999 році виїхала на постійне місце проживання до Німеччини. Протягом декількох останніх років постійно проживає в м. Харкові. Згідно свідоцтва про право власності, є власником 1\3 частини квартири, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1.

В зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Німеччини виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.01.2016 р. управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було зобов'язано поновити позивачу виплату раніш призначеної пенсії.

Представник ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Рішенням Управління Пенсійного фонду від 16.06.2016 р. позивачу відмовлено в переведенні її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. З тексту рішення вбачається, що єдиною підставою для відмови була відсутність паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання.

Представник позивача вважає протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду щодо не переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Представник відповідача, у встановлений судом строк, надав до суду заперечення проти позову, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заперечення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Стаття 24 Конституції України гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч.3 ст. 25 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, заявник проживаючи закордоном, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Частиною 3 ст.2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини встановлено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009р. визнано не конституційними положення п. 2 частини 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та втратили силу з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення.

За своїм змістом рішення Конституційного Суду України надає висновок щодо неконституційності положень Закону щодо осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Відповідно ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після ухвалення рішення Конституційним Судом України у пенсіонера відновилось право на отримання раніш нарахованої та призначеної пенсії, а в Управління Пенсійного фонду відновився обов'язок поновити виплату пенсії та виплатити її на першу вимогу пенсіонера.

Верховний Суд України в постанові від 12.05.2015р. по справі № 21-180а15 при вирішенні питання щодо періоду, з якого має бути поновлена пенсія, зазначив: « ...колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону N° 1058-ІУ виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.»

Відповідно ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12).

Відповідно п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Відповідно ч.1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Відповідно ч. І ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, обставини викладені представником позивача в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження при дослідженні наданих належних та допустимих доказів, а саме: копія довідки КЗОЗ «Харківський обласний центр служби крові», копія протоколу від 16.06.2016 р., копія паспорту, копія ідповіді від 29.06.2016 р., копія постанови суду від 26.01.2016 р.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з державного бюджету України понесені ними судові витрати по справі в розмірі 551 грн. 20 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 5 Закону України «Про громадянство України», ст.ст. 6, 17, п. 4 ст. 18, ст. 19 КАС України, ст.ст. 8, 16, 44, 46, 47, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком протиправними.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 16.06.2016 р. про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком скасувати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з дня звернення тобто з 14.06.2016 року з урахуванням усіх перерахунків та індексацій пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перераховувати пенсію на поточний рахунок № НОМЕР_1 у відділенні № 124 Харківського ГРУ Регіонального управління ПриватБанку, рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, МФО 351533, код 14360570.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя: Я.М.Горбунова