Рішення № 59573308, 04.08.2016, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2667/13-ц

2/559/8/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ходак С.К.

при секретарі Климюк Ю.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Іваннівської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно після смерті чоловіка та на частку в спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області звернулась з позовом ОСОБА_5 до Іванівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно після смерті чоловіка та на частку в спільному майні подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 23 листопада 2015 року замінено первісного позивача ОСОБА_5 її правонаступником ОСОБА_3.

В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з ОСОБА_6 перебувала в шлюбі, зареєстрованому 06 травня 1962 року Владиславівською сільською радою Млинівського району Рівненської області, актовий запис №07. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Під час спільного подружнього життя спільно побудовано житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходяться в АДРЕСА_1. Всі документи на домоволодіння були оформлені на ім'я чоловіка.

Проте, відповідно до положень ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР (КпШС CP), що діяла на момент смерті чоловіка, майно, придбане подружжям під час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності. Частки кожного із подружжя є рівними (ст.28 КпШС УРСР). Отже, їй та чоловікові належить по 1/2 вище зазначеного домоволодіння.

Відповідно до норм ст.525 ЦК УРСР, що діяли на момент смерті ОСОБА_6, часом відкриття спадщини визначається, зокрема, день смерті спадкодавця. Аналогічні норми в ЦК України в редакції 2003 року. Отже, у день смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла ? частина житлового будинку з господарськими будівлями, які знаходяться по АДРЕСА_1.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги за законом є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР - ст.1261 ЦК України).

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є: його дружина ОСОБА_5, та двоє спільних дочок: ОСОБА_3 та ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла. Її правонаступником є її дочка ОСОБА_4.

Вона своєчасно прийняла спадщину після смерті спадкодавця шляхом вступу у володіння спадковим майном. Постійно проживала разом із спадкодавцем у вище зазначеному житловому будинку. І після смерті ОСОБА_6 залишилися проживати в цьому будинку. Згідно положень ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_8 своєчасно не прийняли спадщину після смерті свого батька; не звернулися на протязі шести місяців до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і не вступили в управління або володіння спадковим майном.

Хоча вона своєчасно і прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, проте до сьогодні не отримала в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом. Не отримала також свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Для отримання таких свідоцтв повинна надати нотаріусу свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок. Такий документ у неї відсутній, так як її чоловік при житті не оформив належний чином свої права на спірний житловий будинок. Після його смерті також не має можливості отримати свідоцтво про право власності на домоволодіння.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник дали пояснення згідно поданої позовної заяви.

В судовому засіданні відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, у зв»язку з безпідставністю, оскільки, вважає, що має право на частку у спадковому майні.

Представник Іванівської сільської ради в зал судового засідання не з»явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся належним чином судовою повісткою, про що свідчать судові розписки.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судовому засіданні показали, що 2008-2009 роках проводився ремонт в будинку АДРЕСА_1, за ремонтні роботи розраховувались ОСОБА_4 та ОСОБА_11 На момент проведення ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_11

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі, зареєстрованому 06 травня 1962 року Владиславівською сільською радою Млинівського району Рівненської області, актовий запис №07 (а.с.3). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Іванівською сільською радою Дубенського району Рівненської області 03 червня 2003 року, запис за номером №19 (а.с.5). Житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1, рахується за ОСОБА_6, у відповідності до довідки виконкому Іваннівської сільської ради №919 від 05.08.2013 року та технічного паспорту на домоволодіння (а.с.7, 8-11). Позивачка ОСОБА_5 постійно проживала разом із спадкодавцем у вище зазначеному житловому будинку та після його смерті, що підтверджується довідкою Іванівської сільської ради Дубенського району Рівненської області за №942 від 20.08.2013 (а.с.6).

Згідно положень ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При вирішенні зазначеної категорії справ суд вважає, що позивачем повинні бути надані такі документи: виписки із погосподарських книг про те, що будинок належав спадкодавцеві; технічний паспорт на будинок; висновки спеціалістів щодо технічного стану будинку, дотримання санітарних, протипожежних вимог; рішення ради та договору про надання земельної ділянки у безстрокове користування для будівництва будинку; відмова виконкому місцевої ради в оформленні права власності; постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не в повному обсязі представлено суду документи.

У відповідності до ч.1 ст.22 КпШС УРСР майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Згідно ч.1 ст.28 КпШС УРСР в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. У відповідності до посилання позивачки ОСОБА_5, ОСОБА_6 за життя не виробив правовстановлюючі документи на житловий будинок АДРЕСА_1, за таких обставин суд вважає, що відсутні підстави вважати вказаний будинок спільною сумісносною власністю, так як нерухомого майна юридично не існує, натомість в якості об'єктів цивільних прав, щодо яких можливо вирішувати спір, існують лише будівельні матеріали, обладнання та утворені ними конструктивні елементи.

Відповідно ст.31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову. Проте, ні первісною позивачкою ОСОБА_5, ні її правонаступником позивачкою ОСОБА_3 заяви про зміну підстав позову не надходило. За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах позовних вимог. Таким чином, суд розцінює критично твердження представника позивача ОСОБА_3, що фактично підставою звернення до суду є оспорювання права власності на спірний житловий будинок ОСОБА_4, відповідачки по справі.

З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставним та до задоволення не підлягають у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Іваннівської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно після смерті чоловіка та на частку в спільному майні подружжя - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: